При прихованій прокладці кабелів та проводів відповідно до правил електромонтажу слід застосовувати вимикачі освітлення та розетки у потопленому виконанні. Відповідно, щоб їх грамотно «утопити», повинна бути виконана установка підрозетника в стіну попередньо сформовану нішу або отвір. Про те, як встановити підрозетник, розповімо у цій статті.
Що таке , – це монтажна коробка, встановлена ??в стіну, в якій з дотриманням вимог електробезпеки проводиться приховане підключення та надійне закріплення електроустановлювальних виробів, забезпечуючи зручність експлуатації надалі.
Підрозетники можуть відрізнятися за такими параметрами:
- за матеріалом: металеві або пластикові;
- за геометричними розмірами: по діаметру від 60 до 68 мм, по глибині від 40 до 80 мм. Типовий розмір підрозетника для встановлення розеток та вимикачів – 68х45 мм.
- за конструкцією: круглі для встановлення в бетон; круглі з лапками для встановлення в порожнисті конструкції; круглі зі з’єднувачами, овальні та прямокутні для збирання блоків.
Підрозетник монтаж
Перед монтажем підрозетників бажано завершити штукатурні роботи, оскільки підрозетник заглиблюється точно в рівень із поверхнею стіни. Виконуються позначки на стінах під установку підрозетників на одному рівні із застосуванням лазерного нівеліру чи будівельного рівня. При розмітці блоків відстань між центрами майбутніх отворів – 71 мм.
У бетонних, цегляних стінах далі за виконаними відмітками виконати підготовку ніш необхідного розміру з урахуванням кількості розеток та вимикачів у блоці.Попередньо за виставленими мітками просвердлюються буром на 6 мм отвори, після чого вже легко по них центрується коронка і свердління продовжується. Для буріння отворів під підрозетники стандартних розмірів та непрофесійного використання найкраще підходить недорога бурова коронка по бетону діаметром 72 мм, що трохи більше за діаметр підрозетника. Це надалі спростить його вирівнювання в отриманій ніші. Для роботи слід використовувати перфоратор достатньої потужності.
Після свердління на необхідну глибину з ніші перфоратором із лопаткою вибивається будівельний матеріал стіни та вичищається сміття. Якщо немає коронки, то для установки одиничного підрозетника можна окреслити передбачуваний діаметр отвору, свердлити якомога більше отворів буром і вибити матеріал лопаткою або зубилом з молотком.
У підрозетнику вирізають необхідні отвори під . Готується швидкосохнуча суміш з алебастру або гіпсової штукатурки, яка замазується в невеликій кількості в нішу, встановлюється підрозетник у бетонній стіні, вирівнюється за рівнем, затираються та забираються залишки суміші.
