З ранніх часів люди мали сильне бажання вживати жирну їжу після вживання алкоголю. Це природна реакція – відчувати, що ви вмираєте з голоду, коли ви п’яні. Це явище також називають п’яною їжею, або зазвичай лише франшизою. П’яні закуски зазвичай визначаються як “потяг до споживання великої кількості абсорбентів після помірного чи сильного вживання алкоголю”. Почуття сильного голоду – це реакція вашого мозку. Але чому вам хочеться жирної їжі, коли ви п’яні.
Організм прагне жирної їжі після ночі помірного чи рясного вживання алкоголю, щоб уповільнити швидкість, з якою споживаний алкоголь потрапляє у кров. Надмірне вживання алкоголю також змушує вас почуватись податливим в даний момент, змушуючи ваш мозок думати, що ви голодуєте.
Коли ви відчуваєте сп’яніння, ви, швидше за все, їсте все, що має приємний смак, наприклад солону їжу, жирну їжу і вуглеводи (в основному нездорові вуглеводи). Ваш мозок не дозволяє вам думати про всю важку роботу, яку ви проробили, щоб підтримувати своє тіло та здорове харчування. Алкоголь послаблює роботу великого, зовнішнього, думаючого мозку людини і дозволяє внутрішньому, меншому, п’яному мозку приймати рішення в цей момент.
На початку 2018 року в журналі Nature було опубліковано дослідження, в якому намагалися пояснити, чому мозок все ще думає, що організм голодний, незважаючи на вживання висококалорійної речовини, такої як алкоголь.
У дослідженні вивчався мозок мишей і виявили, що нейрони AgRP (пептид, пов’язаний з Агуті) активуються під час фази детоксикації. Нейрони AgRP – це особливі нейрони, які є в передній частині мозку і відповідають, крім інших функцій, за почуття голоду. Ось чому, перебуваючи під впливом алкоголю, мозок думає, що він голодує.
Ось чому рекомендується, щоб люди, що п’ють, обирали планування перед вечіркою, не тримаючи при собі нездорову і спокусливу їжу, щоб потім було важко їсти нездорову їжу, коли її спочатку не буде. Таким чином, навіть якщо ви захочете щось з’їсти, у вас принаймні будуть доступні корисні варіанти харчування.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
