Говорячи про профілактику COVID-19, часто згадують про слизові оболонки, маючи при цьому на увазі рот, ніс та очі. Але є і ще одна важлива слизова, про яку незаслужено замовчують, – слизова кишечника.
Лінія захисту
Ніс, рот і очі – це, дійсно, основні «небезпечні зони», через які може проникнути і коронавірус, та інші віруси. Але не варто забувати й про кишкову слизову – адже саме вона стає ледве не першим рубежем, на якому відбувається захисна реакція. І від її стану багато в чому залежить, чи пройде «ворог», або буде переможений.
Річ у тім, що кишкова слизова – це досить тонкий механізм захисту. По-перше, тут небезпечні мікроорганізми зупиняє кишковий слиз. В її складі містяться і особливі імуноглобуліни А, які знищують патогени, і гастроентеропротективні простагладини, які оберігають кишечник і шлунок.
По-друге, чудовим захисним бар’єром вважається сама мікрофлора кишечника. Адже саме там живуть корисні бактерії, які не підпускають до себе шкідливі мікроби.
Порушення контуру
Ясно, що для оптимального захисту чого або кого-небудь потрібен замкнутий контур. Тобто слизова повинна бути непроникною. Але це можливо тільки в тому випадку, якщо у вас немає проблем з ШКТ.
Практично всі запальні захворювання шлунково-кишкового тракту немов «рвуть» захисний контур, роблячи слизову проникною. І, тим самим, збільшуючи ризик потрапляння в організм шкідливих мікроорганізмів. Звичайно, найбільш висока проникність спостерігається при серйозних хворобах типу виразкового коліту або хвороби Крона, коли слизова оболонка набрякає, кровоточить, покривається ерозіями. Але і порівняно «легкі» гастрит або харчова алергія теж істотно впливають на проникність.
Варто мати на увазі, що дуже псують слизову знеболюючі, жарознижуючі і нестероїдні протизапальні препарати. На жаль, рятуючи нас від одного, вони шкодять іншому. І ті ж ібупрофен, парацетамол або диклофенак сприяють проникності слизової. Причому, навіть якщо вони потрапляють в організм не у вигляді таблеток, а в свічках або ін’єкціях.
І ще особливо вразливою до коронавірусної інфекції слизову оболонку ШКТ роблять рецептори ACE-2, яких в ШКТ навіть більше, ніж в слизовій дихальних шляхів. А саме за допомогою цих рецепторів коронавірус проникає в клітини епітелію.
Відновлення механізму
Очевидно, що люди практично з будь-якими шлунково-кишковими захворюваннями мають більш високий ризик заразитися коронавірусною інфекцією. По-перше, у них підвищена проникність слизово-епітеліального бар’єра, по-друге, підвищена кількість рецепторів ACE-2. Щоб цього уникнути, необхідно як можна швидше і якісніше відновити слизову, щоб вона на повну потужність включила свої захисні функції. А для цього потрібно, в першу чергу, змінити якісні та кількісні якості слизу, що перешкоджає проникненню вірусів до клітин епітелію і впровадження в них. Тут краще всього підійдуть препарати, до складу яких входить діюча речовина ребаміпід. Є і інші лікарські засоби, що виконують подібну функцію, але препарати на основі ребаміпіда не тільки позитивно впливають на кількість і якість слизу, але при цьому не знижують нормальний рівень кислотності шлунка, а ще діють на всьому протязі шлунково-кишкового тракту. А для тих, хто страждає хворобами ШКТ, ці фактори дуже важливі.
Що ще можна зробити гастроентерологічним хворим, щоб максимально виключити ризик зараження коронавірусом? А якщо це і станеться – знизити ймовірність тяжкого перебігу хвороби?
- По-перше, підтримати ослаблений хронічним захворюванням імунітет.
- По-друге, по можливості збагатити лікувальну дієту вітамінами і мікроелементами.
- По-третє, не допускати розвитку анемій, щоб не провокувати дихальну недостатність.
- І, по-четверте, ретельно виконувати призначення лікаря при використанні цитостатиків і глюкокортикоїдів, які істотно знижують імунний рівень.
Сергій Сергійович В’ялов, кандидат медичних наук, гастроентеролог, гепатолог.