Лаванда — дивовижна багаторічна рослина, що володіє дуже високими оздоровчими і декоративними властивостями. Ніжний блакитно-бузковий напівчагарник належить до теплолюбних рослин, тому вирощувати його у відкритому грунті можна далеко не у всіх регіонах. В умовах помірного клімату найчастіше вирощують лаванду англійську або вузьколисту, яка здатна витримувати морози до -25°С.
Південна теплолюбна рослина віддає перевагу відкритим незатіненим ділянкам з піщаним або супіщаним грунтом. Коріння багатолітника дуже чуйно реагує на підвищену вологість, тому для висадки рослини не можна використовувати сильно заболочені ділянки.
Ідеальне місце для висадки лаванди — це різні височини, що добре прогріваються сонцем та захищені від сильних вітрів і протягів. Зверніть увагу, що у дорослому стані лавандовий кущ може досягати у висоту до півтора метра, тому при виборі локації необхідно бути дуже уважним. Дорослу рослину пересаджувати вкрай не рекомендується, оскільки на новому місці вона дуже погано приживається. Середній життєвий цикл багатолітника становить близько 20 років.
Як розмножується лаванда
Розмноження лаванди — процес нескладний. Найкраще багаторічник розмножується живцюванням і відводками, проте іноді можна використовувати метод ділення куща. Вирощування лаванди з насіння — захід досить трудомісткий. Він однозначно потребує великої кількості часу і терпіння, оскільки перед посадкою посівного матеріалу необхідно обов’язково провести стратифікацію.
Дана процедура передбачає розміщення насіння у вологому і холодному середовищі на період від десяти днів до одного місяця. Як правило, насіння попередньо змішують зі зволоженим торфом, піском або тирсою, після чого отриману суміш злегка прикривають поліетиленовою плівкою і розміщують в холодильнику або холодному погребі з температурою повітря не вище +5°С.
Після закінчення стратифікаційного терміну посівний матеріал висаджують у завчасно підготовлені ємності з дренажним отвором і грунтом, що складається з суміші звичайної городньої землі, перегною і річкового піску.
Молоді сіянці лаванди проростають тільки в тому випадку, якщо світловий день триває понад 8 годин, а температура повітря піднімається вище +18°С. Зверніть увагу, що при насіннєвому способі розмноження перше цвітіння лаванди настає тільки через рік після висадки рослини у відкритий грунт.
Розмноження лаванди діленням куща роблять у кінці вегетативного періоду. Це найбільш ризикований спосіб, оскільки в такому випадку дуже високий ризик загибелі материнської рослини. Як правило, до даного методу розмноження вдаються тільки в тому випадку, якщо кущ лаванди дуже сильно розрісся, і йому життєво необхідна хороша обрізка.
Посадка лаванди у відкритий грунт
Висадка молодих живців лаванди здійснюється в кінці травня або на початку червня. Перед посадкою молоді кущі лаванди необхідно рясно полити водою, після чого їх разом з грудкою землі акуратно висаджують в заздалегідь підготовлену лунку, намагаючись при цьому якомога менше травмувати кореневу систему. Напівчагарники краще всього розміщувати на відстані не менше півметра один від одного, проте для отримання рівномірнішого бордюру інтервал між кущами можна скоротити майже вдвічі.
Як доглядати за лавандою?
В цілому лаванда — це вкрай невибаглива рослина. Вона дуже стійка до засухи і до багатьох садових шкідників. Повноцінний догляд за лавандою охоплює:
- Регулярний полив. Його здійснюють по мірі висихання грунту. Надмірна вологість може привести до загнивання коренів і загибелі рослини.
- Підживлення добривами. Досвідчені садівники знають, що в період вегетативного росту лаванду приблизно раз на місяць слід підгодовувати калійними добривами. Навесні у грунт можна внести азотні підживлення, однак тут важливо не перестаратися, оскільки азот дуже часто стимулює активне зростання рослини на шкоду пишному цвітінню.
- Прополка. Її рекомендується проводити регулярно по мірі росту бур’янів. Щоб полегшити роботу, грунт навколо лаванди можна мульчувати компостом або торфом. Однак стежте за тим, щоб мульча не занадто щільно прилягала до основи куща і стебел.
- Розпушування. Цю маніпуляцію необхідно регулярно проводити після поливу, оскільки коріння лаванди не любить занадто щільний грунт.
- Обрізка. Дану процедуру проводять навесні і восени, причому весняна обрізка майже завжди носить переважно санітарний характер. На початку вегетативного періоду не можна видаляти занадто багато молодих пагонів, через те, що це може привести до загибелі куща.
У кліматичних зонах з холодним кліматом перед настанням зимових морозів лаванду рекомендується обов’язково вкрити великими хвойними гілками. Використання листя вкрай небажано, оскільки це може привести до загнивання стебел.
