Святкові і урочисті одягу на Русі завжди були поширеними, тканини прикрашалися різними візерунками, які були тканими разом з тканиною, але були узори вишиваються (золотом, сріблом, шовками) і низанные (перлами).
Перли називали на Русі ще перлами. Слово «перл» перейшло в російську мову з старофранцузької, куди потрапило з латинської – «перна» – так називалася одна з великих раковин. А взагалі – то, слово «перли» – китайсько-монгольського походження (китайське слово «гончу» перетворилося в монгольська – «чженьчжу», а потім в російське – «перли»).
Низанные – від слова «низать», тобто збирати кілька перлин або бісеринок на дріт або нитку і створювати візерунки на тканині. Шиття перлами, ще називали «саджання», виконували різними способами: низання пряме або навскіс, у три пасма, у вигляді сітки, решітки, клітинами або в шахи, в одну або кілька ниток.
Великі перлини вважалися зернами, а дрібні – вагою. Основна послідовність дій низанья була така: спочатку наносили контури візерунка на тканину, потім робили по візерунку настил лляними або паперовими нитками.
Перли попередньо розбирали за величиною і підбирали необхідні розміри згідно візерункам, потім просвердлювали дірочки і нанизували на нитку або тонку дротик, так виходила перлова нитка. Її накладали на настил і після кожної перлини закріплювали стібками. Таким чином, досягалася міцність вишитого візерунка.
Перли використовували не тільки при царському, боярському або купецькому дворі, але й у селянському. Він прикрашав і царицю, і купчиху, і селянку. У музеях зберігаються вціліли і дійшли до нашого часу сукні різних станів, і серед них можна побачити чимало селянських нарядів, прикрашених перлами.
Говорити про те, як жили селяни – багато чи бідно тільки по тому, що одяг прикрашена перлами, не слід. Справа в тому, що зібрати перлове намисто до XVIII століття навіть селянину не коштувало великих грошових витрат, достатньо лише попрацювати, тобто дістати перли з дна річки. Недарма іноземці річкові перли називали російським каменем. На Російській Півночі річок було предостатньо – і великих, і маленьких, причому чистих.
Перед тим, як відправитися на ловлю раковин, милися в лазні, щоб сам чоловік був чистим і душею, і тілом. Вважалося, що дістати перли міг тільки добрий молодець, чистий і шляхетний, а злим і жадібним він не давався. Перли сам по собі чистий і світлий, а тому і не терпить поганих вчинків.
Якщо так багато було прикрас із перлів, тоді залишається тільки сказати, – як багато було благородних хлопців на Русі, адже на кокошнику і в намисто можна було нарахувати перлин не одну сотню.
Перлове низання прикрашали не тільки одяг царів, бояр і селян, але й ікони в храмах, і облачення священиків. На одному з саккосов (архієрейське богослужіння облачення) патріарха Никона було близько пуда перлин, а разом з іншими каменями саккос важив 24кг.
На початку XVII століття в Кремлі було сім царських вінців, в яких серед інших дорогоцінних каменів був і перли. Після поляків у Скрутний час залишилося всього два – шапка Мономаха і Казанська шапка Іоанна Грозного. Полякам заманулося постріляти кремлівським перлами з рушниць – «повеселилися».
Але повернемося в сьогоднішній день. Якщо ви захотіли мати у своєму гардеробі наряд в російському стилі, згадайте про вишивку перловими нитками. Однак, це не означає, що треба купувати безліч намист з річкових перлів, хоча і це деяким можливо. Ви можете купити перламутрові намистини різного розміру і тим же способом, який описаний вище, створити свій унікальний наряд.
