Личинки овода можуть жити під шкірою, отримуючи з крові людини або ссавця все необхідне для повноцінної життєдіяльності. Видаляються хірургічним методом, який доповнюється антибактеріальною і антипаразитарною терапією.
Зміст статті
- Личинки овода: що це таке?
- Види оводів
- Симптоми
- Ускладнення
- Діагностика та лікування
- Лікування
- Перша допомога при укусі
Існує близько 150 видів личинок овода, але для людини небезпечний тільки один тип. Місцем його перебування є країни з тропічним кліматом. В Україні приактично не зустрічається. Найчастіше овод відкладає яйця в шерсті мавп та інших ссавців, але іноді тимчасовим носієм стає людина.
Личинки овода: що це таке?
Це паразит грушоподібної форми з поперечними рядами зубців на лусочках. Його розміри можуть досягати 25 мм в довжину і 7 мм в діаметрі. Живиться личинка кров’ю. При контакті з шкірою вона прикріплюється до тканин завдяки спеціальним заусенцем, починає накопичувати корисні для свого розвитку мікроелементи. Всередині тіла носія паразит виділяє особливий секрет, через що виникає сильний біль і фурункульозний міаз.
Життєвий цикл овода триває до 4 місяців. Самка прикріплює яйця з допомогою клейковини на волосисті ділянки господаря. Під впливом тепла тіла паразити проникають під шкіру через волосяні фолікули або місця укусів. Оскільки їм необхідне повітря, в тканинах з’являються норки. Через них же паразити вибираються назовні приблизно через місяць свого дозрівання. Після цього вони виявляються в ґрунті, утворюючи кокон. Через 30 днів з’являється доросла особина овода.
Види оводів
Є кілька різновидів:
- підшкірний;
- шкірний;
- порожнинний;
- шлунковий.
Для людини небезпечний перший вид. Паразити можуть проникати в голову, очі. У тварин підшкірні личинки руйнівно діють на кровоносні судини, пошкоджують нерви, викликають параліч. Від занадто великої кількості шкідників може наступити смерть.
Шкірний вид з’являється в будь-яких теплокровних тварин, рідше у людини. Цей різновид завдає менше шкоди, але при проникненні під шар епідермісу стає причиною болю і запалень.
Порожнинний виявляється у кіз і овець, рідше у оленів, коней, собак, людей. Відкладає личинки в ніздрях господаря. Личинки, вилупившись, проникають у дихальні шляхи. Цей різновид ніколи не заводиться у свиней і птахів.
При зараженні шлунковим оводом говорять про гастрофілез. Цей шкідник частіше зустрічається у коней, призводить до виразок, перитонитам і паралічу стравоходу. Вкрай рідко атакують людину, викликаючи важку анемію.
У групу ризику потрапляють люди похилого віку, з психічними захворюваннями, алкоголізмом, діабет, судинні патології. Привозять личинки і мандрівники, що побували в тропічних і субтропічних регіонах.
Симптоми
Личинка може проникнути:
- в руки;
- ноги;
- груди;
- голову.
Найулюбленішими місцями є ноги, спина і пахви. Перший час після потрапляння в організм ознаки не з’являються. З часом на місці з’являється припухлість, яка нагадує укус комара.
По мірі зростання личинки ділянка дерми починає запалюватися і хворіти. З’являється набряк синюватого або червонуватого кольору, формується фурункул, який з часом розкривається. Через нього залишається отвір, що дозволяє личинці отримувати достатню кількість повітря. Личинки овода призводять:
- до блювоті;
- запаморочень;
- болів в м’язах;
- лихоманці.
На місці вогнища можна відчути рух під шкірою. Якщо личинка потрапила в очі, відбувається постійне подразнення слизової. Очний тиск підвищується, з’являється сльозотеча. Іноді це супроводжується кровотечами і болями.
Якщо прикріплення паразита відбувається в носовій порожнині, з’являється набряк слизових і самого носа. Порушується нюх, розвивається головний біль, з’являються больові відчуття. Личинки можуть виходити через ніздрі назовні.
Ускладнення
При своєчасному виявленні та видаленні небезпечних для життя наслідків не виникає. Якщо цього не зробити, виникає розвиток вторинної інфекції. При великому ураженні відбувається поглинання поживних речовин. Це стає причиною для виникнення різних хвороб, а іноді і до смерті.
При ураженні очей може виникнути повна сліпота. Це відбувається при проникненні личинок у склоподібне тіло або у передню камеру очного яблука. До ускладнень відносять розвиток:
- алергії;
- пневмоцефалії;
- менінгіту;
- виразки шлунка;
- ерозії.
Діагностика та лікування
Поставити точний діагноз можна за допомогою аналізу крові на антитіла. Доктор обов’язково збирає анамнез, з’ясовує: чи не був пацієнт в останні роки в тропічних країнах. Завдяки візуальному огляду виявляються місця впровадження личинок, які являють собою гнійний нарив.
Для визначення наявності комахи під шкірою використовується і ультразвук, в рідкісних випадках – КТ і МРТ.
Лікування
Перед хірургічним видаленням пацієнту дають антипаразитарний препарат «Івермектин». Це сильнодіючий препарат, який випускається у вигляді мазей. Використовувати подібні ліки не можна людям з ослабленим імунітетом, ВІЛ і вагітним.
Видалення личинки відбувається під місцевою анестезією. Обов’язково місце її закріплення обробляється дезінфікуючими засобами. Після цього:
- гнійник розкривають скальпелем;
- капають стерильне масло для припинення надходження кисню;
- витягують личинку, коли вона виходить назовні.
Всі заходи повинен здійснювати тільки лікар. У зворотному випадку можна не тільки занести інфекцію, але і зробити так, що личинки проникнуть далі в епідерміс. Після успішного завершення процедури накладається антисептична пов’язка.
Після обробки ушкодженої ділянки призначається курс антибіотиків для виключення поширення запального процесу й появи ускладнень.
Перша допомога при укусі
Відразу після виявлення укусу постраждале місце промивається водою з милом. Для видалення бруду на вогнище капнути невелику кількість перекису водню. Якщо з’явилася біль, можливе прийняття знеболюючого засобу. Оскільки укус заподіює дискомфорт, може стати причиною появи набряку, приймаються антигістамінні засоби, які перешкоджають поширенню інфекції.
Спостерігайте за місцем укусу кілька днів. Оптимальний варіант – відвідати лікаря, оскільки оводи є переносниками небезпечних інфекцій.
Не допустити появи укусів можна, якщо використовувати репеленти і захисний одяг. Лікарі рекомендують не відпочивати в місцях, де оводи живуть у великих кількостях. Збільшується ризик зараження при відвідуванні Америки, Мексики, Аргентини. В цих випадках обов’язково використовувати максимально надійні репеленти.
Таким чином, муха може відкладати яйце на тілі в різних місцях. Личинка стає джерелом болю і причиною інтоксикації організму, може призвести суперінфекції або зараження крові. Однак частіше вдається уникнути подібних проблем.
Джерела:
- Личинки овода в тілі людини: звідки беруться під шкірою і чим вони небезпечні?
- Життєвий цикл та стадії розвитку личинки овода
- Міаз у людини — хвороба викликана личинками мух
