Чому щеня гикає? Можливі причини і способи вирішення

Маленький щеня вимагає багато уваги і турботи – це знають всі господарі. Як правило, такі малюки набагато більше схильні до інфекцій, і погіршення самопочуття може свідчити про перших ознаках розвитку хвороби. Тому відповідальні власники так ретельно стежать за поведінкою собаки та її здоров’ям. Багато з них досить часто стикаються з тим, що цуценя гикає. Чому так відбувається і які причини цього явища?

Яка буває гикавка

Гикавка у собак є наслідком порушення дихання і може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Довгий напад може свідчити про серйозні проблеми зі здоров’ям тварини, тому якщо вихованець постійно і довго гикає, його необхідно терміново показати спеціалісту. Втім, короткочасні напади хоч і не є загрозою для улюбленця, але при їх регулярному прояві також не зайвим буде візит до лікаря для встановлення причин недуги.

Глисти

Більшість заводять собаку несподівано, пошкодувавши маленький клубочок, відчайдушно скулящий на вулиці. Взявши такого вихованця з вулиці, обов’язково потрібно вжити заходів по боротьбі з паразитами, адже бездомні тварини дуже часто страждають від бліх і глистів. Це може бути причиною того, чому щеня часто гикає. Але важливо розуміти, що глистогінні засоби потрібно давати, чітко дотримуючись дозування по росту, ваги і віку собаки. Також в якості профілактичної боротьби з паразитами проводити обробку тварини потрібно на регулярній основі.

Хвороби

Бездомні кішки і собаки нерідко хворіють, так як спосіб життя на вулиці явно не сприяє міцному імунітету. Нерідко господар цікавиться, чому щеня часто гикає? Причинами можуть бути інфекції, наприклад, ураження центральної нервової системи після перенесеної чумки, якої особливо схильні маленькі кутята.

Не виключено попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи собаки. В цьому випадку необхідна термінова лікарська допомога, так як тварина може задихнутися. Також причини, чому щеня гикає, можуть бути наступні:

1. Хвороби шлунково-кишкового тракту. Собака, яка живе на вулиці, харчується погано, і тому такі проблеми, як гастрит, – не рідкість серед них.
2. Дірофіляріоз, тобто «серцевий хробак», зараження яким відбувається через укус комара. Такий проблемі схильні не тільки вуличні тварини, але й домашні улюбленці.
3. Тривала гикавка може бути передвісником серцевого нападу. Якщо загальна поведінка та стан тваринного викликають підозру, то його потрібно показати ветеринару. Точно сказати, чому гикає щеня, зможе тільки фахівець.

Їжа

Однак далеко не завжди гикавка пов’язана з проблемами здоров’я. Як правило, в більшості випадків вона з’являється в інших випадках. Наприклад, багато собаки дуже швидко заковтують їжу, шлунок не справляється, і це може послужити причиною, чому щеня гикає. Після їжі це буває досить часто саме з маленькими кутятами, так як вони не вміють ще повільно жувати і намагаються якомога швидше насититися, а разом з їжею в стравохід потрапляє повітря. Собаки, що вживають сухий корм, можуть гикати, якщо не п’ють достатньо рідини. Тому фахівці рекомендують слідкувати за кількістю випитої води, а маленьким цуценятам розмочувати гранули.

Господарі помічають, що після активних ігор їх щеня гикає. Чому так відбувається? Справа в тому, що у кутенка пересихає носоглотка, і в зв’язку з цим починається гикавка. Потрібно дати йому води – і все пройде. Ще може допомогти шматок цукру і погладжування животика.

Зростання

Як правило, гикавці схильні цуценята та молоді собаки. У зовсім маленьких кутят це може бути пов’язано із збереженням рефлексу в перші місяці після народження. Таким чином гикавка зміцнює м’язи стравоходу й легкі. Напади, якщо тривають не більше години, вважаються нормою для тварин, поки вони ростуть. Чим дорослішою стає пес, тим рідше це відбувається.

Тому фахівці вважають, що в період фізичного і психологічного розвитку турбуватися з-за того, чому гикає щеня, не варто. Але якщо щось викликає підозри або собака млява, погано їсть, а гикавка проявляється часто і триває довго – це привід для візиту до лікаря.

Переохолодження

Власники короткошерстих собак знають, що їх вихованці схильні до цього симптому набагато більше своїх довгошерстих побратимів. Справа в тому, що тварину з таким волосяним покривом переохлаждается швидше, і це може бути причиною, чому гикає собака. Цуценята не мають густим підшерстям, тому так важливо для зимових прогулянок одягати вихованця тепліше. Професіонали радять власникам таких собак уникати протягів, а в холодну пору скоротити до мінімуму час прогулянок.

Гикавка після сну

Досить часто цуценя гикає після сну. Чому так відбувається? Це може бути пов’язано з тим, що малюк спав в незручній позі і сталося защемлення блукаючого нерва. Ще цілком ймовірно, що кутенок різко схопився і не встиг зробити нормальний видих. Такі ж симптоми спостерігаються і у вже дорослих активних собак, схильних бігти відразу після пробудження.

Такі напади не несуть небезпеки для тварини. Вони короткочасні і швидко проходять. Така реакція природна для організму і проходить сама, без будь-якого втручання.

Як боротися в домашніх умовах?

Важливо дотримуватися кількох правил, щоб мінімізувати кількість нападів у цуценят:

1. Їжу не слід давати гарячої. Щеня, намагаючись не обпектися, буде ковтати великі шматки їжі разом з повітрям. До того ж він може вдавитися.
2. Порція корму, особливо сухого, повинна відповідати віку вихованця. Гранули збільшуються в шлунку, викликаючи почуття переїдання, собака починає гикати.
3. Кутят, після того, як вони поїли, можна гладити по животу – це сприяє поліпшенню травлення і запобігає напад гикавки.
4. Не можна допускати переохолодження пса, а також його знаходження на протязі.

Якщо гикавка все-таки почалася, можна допомогти вихованцеві самостійно, без звернення до фахівця. Як і людині, яка страждає від нападу, собаці можна дати води, погладити по животу. Якщо такі заходи не допомагають, то тварина потрібно підняти за передні лапи і походити з ним. Це відволіче вихованця і допоможе повітрю вийти у вигляді відрижки.

Під час прогулянки напад гикавки допоможе зняти легка пробіжка або активна гра. Несподівана дія з боку господаря також є непоганим засобом боротьби з недугою.

Ветеринар може призначити спеціальні ліки, наприклад «Церукал» або «Тазепам». Однак застосовувати їх потрібно лише за призначенням фахівця, а не займатися самолікуванням.