Інфекційні захворювання займають важливе місце серед усіх захворювань людини. Особливе місце серед них займають гельмінтози – хвороби, що викликаються черв’яками. Одним з таких захворювань є дифілоботріоз риб.
Що це таке
Дифиллоботриозом називають інфекційне захворювання, що викликається черв’яком з групи цестодозов. Збудник – Difilobottrium Latum, круглий черв’як. Дана хвороба широко поширена на території Російської Федерації; дифілоботріоз риб зареєстрований в Карелії та Мурманської області, таких річках, як Индигирка, Печора, Північна Двіна і Волга. Захворювання поширене переважно в холодних районах. У країнах північної Європи зустрічається рідше; переважають завезені випадки.
Дифілоботріоз риб викликає широкий лентец. Черв’як паразитує в тонкій кишці. В навколишнє середовище яйця паразита потрапляють разом з фекаліями і випорожненнями. При оптимальних умовах (температура до 20 градусів) з яйця виходить личинка. Її проковтують маленькі рачки – циклопи, що мешкають у воді. Саме в цих рачках проходить друга стадія розвитку паразита – корацидий. Після того як рачка з’їдає мешкає у воді риба, личинки розвивається плероцеркоіди – наступна стадія її. Людина вражається їм при вживанні зараженої риби в їжу.
Вище згадувалося, що основний продукт, від якого може розвинутися дифілоботріоз – риба. Яка риба найчастіше заражена лентецом? Зазвичай уражаються такі види, як сом, минь, окунь, йорж, судак. Крім риби, збудник може міститися і в м’ясі таких тварин, як тюлень, морж.
Як відбувається зараження
Дифілоботріоз – це захворювання, не проявляє себе в початковому періоді. Як було сказано вище, людина заражається, вживаючи в їжу заражену рибу. Зовні вона нічим не відрізняється від нормальної, тому візуально визначити наявність збудника не можна. Заражається переважно річкова риба. Личинки хробака настільки малі, що побачити їх можна тільки під мікроскопом.
Щоб відбулося зараження, досить потрапляння тільки однієї личинки. У кишечнику людини черв’яки розвиваються приблизно близько двох тижнів. Клінічні прояви виражаються через такий же час. Найчастіше уражаються рибалки, моряки, любителі суші.
Дифілоботріоз риби може проявлятися і у домашніх тварин, однак зараження людини від них відбувається вкрай рідко.
Заразитися можуть також люди, ніяк не пов’язані з перерахованими професіями або хобі. Все залежить від того, наскільки правильно приготовлена риба. При дотриманні температурного режиму личинки гинуть, а риба стає безпечною для вживання в їжу.
Патогенез захворювання
Яким же чином дифілоботріоз риби впливає на людський організм? Зазвичай в організмі людини може розвиватися один або кілька черв’яків широкого лентеца, але описані випадки паразитування у людини 100 і більше особин паразита. В організмі черви можуть жити досить довго – до 20 і більше років, при цьому частини його тіла поступово виходять разом з фекаліями.
На організм людини лентец надає наступне дію:
- механічне;
- нервово-рефлекторний;
- токсико-алергічне.
Як було сказано, збудник паразитує в кишечнику. Він прикріплюється до слизової оболонці, з-за чого на місці розвитку утворюється зона атрофії і виразки. В результаті нервово-рефлекторного впливу відбувається подразнення чутливих закінчень прилеглих органів, з-за чого порушується функція шлунка і печінки. Крім того, збудник викликає розвиток мегалобластичної анемії, в основі якої лежить авітаміноз вітаміну В12 і фолієвої кислоти.
Клініка захворювання
Клінічна картина залежить від ступеня розвитку процесу, масивності поразки і особливостей організму пацієнта. Досить часто дифілоботріоз риб протікає безсимптомно. У деяких випадках можливе виявлення в калі частини черв’яка, яка провокує розвиток таких скарг з боку пацієнта, як болі в животі, бурчання, відрижка і т. д. При значному ураженні важливу роль відіграють патологічні зміни з боку травної системи.
Хворі скаржаться на зниження апетиту, блювання, порушення випорожнення, зниження активності, слабкість. На шкірі можуть проявлятися алергічні явища, такі як кропив’янка, пухирі.
Кровоносна система при даному захворюванні теж страждає, що виражається у вигляді В12-дефіцитної анемії.
Залучення в патологічний процес нервової системи призводить до появи оніміння, печіння, поколювання, зміна чутливості різних ділянок тіла.
Дифілоботріоз риб: діагностика
В першу чергу для постановки діагнозу необхідно зібрати епідеміологічний анамнез, з’ясувати, чи відвідував пацієнт в недавньому часі ендемічні по даному захворюванню області і райони, вживав він в їжу сиру рибу чи ікру.
Особливу увагу слід приділити свідченнями пацієнтів. Хворі можуть пред’являти скарги на виділення частин черв’яка разом з випорожненнями. Особливу увагу слід приділити микроскопическому дослідження калу. Діагноз встановлюється при виявленні в ньому яєць широкого лентеца. Серед додаткових досліджень можна провести ректороманоскопію, яка дозволить побачити неозброєним оком зміни в слизовій оболонці кишечника, а в деяких випадках і самого паразита.
Іноді правомірно проведення мікроскопії, яка дозволяє виявити дифілоботріоз (фото в рибі збудника є в спеціальній літературі).
Додатковим методом дослідження є загальний аналіз крові. Для дифиллоботриоза буде характерно збільшення лейкоцитів, ШОЕ, еозинофілів.
Для уточнення діагнозу необхідно провести серологічне дослідження.
Лікування
Для того щоб починати лікування, необхідно підтвердити діагноз дифиллоботриоза. Безпосередньо для вигнання хробака з організму використовують такі препарати, як “Фенасал”, відвар з насіння гарбуза, екстракт чоловічої папороті.
Для корекції порушень системи крові показано використання вітаміну В12 по 200-500 мікрограмів внутрішньом’язово кілька разів на тиждень. Також призначаються препарати заліза – “Ферронал”, “Актиферрин”, “Ферроплекс”. Для корекції гемодинамічних порушень необхідно налагодити внутрішньовенне вливання сольових розчинів – “Ацесоль”, “Трисоль”, “Лактасоль”.
Корисними будуть і клізми, сприяють очищенню кишечника і якнайшвидшого видалення збудника з організму.
Якщо є значні ураження нервової системи, до яких призвела дифілоботріоз риб, лікування, крім використання лікарської підтримки, повинно включати в себе і фізіотерапевтичні методи.
Терапія проводиться протягом двох тижнів в умовах стаціонару. Після закінчення цього терміну проводиться контрольне дослідження калу. Відсутність яєць гельмінтів в ньому свідчить про успішному результаті лікування.
Ускладнення захворювання
При несвоєчасно розпочатому лікуванні дифілоботріоз риб може ускладнитися перфорацією кишечнику. Цей стан потребує невідкладного хірургічного втручання.
Часто в результаті прориву кишечнику розвивається перитоніт. Наявність черв’яка в кишечнику перешкоджає нормальному травленню. З-за цього організм людини не отримує необхідних поживних речовин, що призводить до розвитку виснаження.
Ще одним не менш важливим станом є імунодефіцит. Зазвичай при лікуванні основного захворювання він зникає сам по собі. Однак якщо процес запущений, можливий розвиток тяжкого імунодефіциту з приєднанням опортуністичної інфекції.
Важка анемія часто може призводити до порушень в роботі органів кровоносної системи, перешкоджати нормальному кровообігу і тканинному обміну, що загрожує розвитком порушень функції органів.
У дітей захворювання може ускладнитися гарячковим синдромом, що може призвести до розвитку епілепсії.
Профілактика дифиллоботриоза
Дифілоботріоз – це хвороба за типом зооноза, тому запобігання розвитку даного захворювання має враховувати ендемічні характеристики і особливості середовища. Профілактичні заходи повинні впливати як на передачу збудника захворювання, так і на його природні джерела. В першу чергу необхідно ретельно виявляти всіх носіїв даної інфекції, так як вони провокують збільшення кількості хворих. Обов’язково обстежуються на дане захворювання рибалки й моряки.
При наявності в сім’ї домашніх тварин обов’язково слід обстежувати і їх. Знищення природного джерела інфекції полягає в очищенні водоймищ, а також контроль за рибою, яка потрапляє в магазини.
Основна роль у профілактиці приділяється санітарній службі. Вона є основним органом, що перешкоджає тому, щоб поширювався дифілоботріоз риб. Санітарна оцінка надходить у магазини та на прилавки риби, виставляється представниками даної організації. Крім того, часткова роль у профілактиці даного захворювання належить дільничним терапевтам, які зобов’язані вести просвітницьку роботу серед населення.
Непоганий ефект має і соціальна реклама. Деколи подібний вплив на свідомість людей є більш сильним стимулятором до дії.
Що ж слід робити, якщо у вас розвинулося дане захворювання?
Напевно більшість людей навіть не здогадуються про існування такого захворювання, як дифілоботріоз. Що це таке і як його лікувати, знають краще за всіх тільки лікарі.
Інкубаційний період захворювання досить тривалий, тому люди не завжди можуть зв’язати розвиток тих симптомів, що у них з’явилися, з вживання в їжу риби.
Найчастіше вони звертають увагу на кал, в якому виявляються частинки хробака. Саме це і спонукає їх звернутися за допомогою до лікаря.
Якщо у вас є підозра на розвиток дифиллоботриоза, ні в якому разі не варто зволікати. Краще всього відразу ж звернутися за консультацією до інфекціоніста. Саме він може встановити, яке захворювання у вас розвинулася, призначити відповідне методи дослідження і скласти грамотний план лікування.
Ні в якому разі не варто намагатися вилікувати захворювання самостійно. Подібними заходами можна тільки погіршити власний стан. Якщо ж склалася така ситуація, що з якихось причин інфекціоніст не може допомогти, краще всього звернутися за допомогою до терапевта.
