В сучасному світі є величезна кількість людей із зниженою самооцінкою. Можливо, це відбувається через проблеми в сім’ї, нестачі спілкування з однолітками в дитячому віці, стрімкого темпу і ритму розвитку життя, за яким багато хто не встигають.
Станом заниженої самооцінки схильні люди з флегматичним типом темпераменту, як правило, але спостерігаються випадки, коли меланхоліки, сангвініки і флегматики відчувають щось подібне, зариваються в самокопання, втрачають щасливі можливості, що ведуть до втілення своїх мрій і задумів. Іноді людина, дивлячись на успіх інших, починає вважати, що його заслуги незмінніі в порівнянні з ними. Звідси розвиток депресій, різних нервових станів, які провокують виникнення різних хвороб на нервовому грунті.
Для того, щоб запобігти появі, а у разі, коли хвороба вже прийняла свої форми, викорінити її, слід провести комплекс заходів.
По-перше, якщо людина самостійно може діагностувати у себе схильність до такого роду розладів, слід обмежити фактори, здатні розвивати депресію. Можна виключити перегляд телешоу і програм, в яких розповідається про щасливе і безбідного життя знаменитостей, а замість цього присвятити свій час походу на тренінги, психологічні у тому числі, або читання корисної та розвиваючої літератури. Також варто обмежити спілкування з тими людьми, хто дорікає людини в його недоліки, його тимчасової неможливості придбати або виконати що-небудь, одним словом – з тими, хто викликає почуття пригніченості і нав’язує зовсім непотрібні цінності, відволікаючи від того, про що людина насправді мріє.
Якщо ж стан депресії затяжного характеру та сягає свого апогею, то слід негайно звернутися до психолога, який буде працювати з людиною, проводячи з ними бесіди і різноманітні терапії, і до психотерапевта, який допоможе діагностувати стан і скоординує поведінка пацієнта за допомогою медикаментів. Можлива і гормонотерапія, яка допоможе заповнити необхідні речовини в організмі і придушити надлишок речовин, що провокують це стан. У такому режимі людина здатна боротися зі своєю недугою, коли лікування забезпечено і на фізичному, і на ментальній стороні.
Крім цього можна цікавитися духовними практиками, які включають в себе всі три напрямки. Наприклад, безліч стародавніх східних духовних практик допомагає коригувати раціон (надходження необхідних речовин), проводить ментальну роботу, коли людина знайомиться з культурою цієї практики за допомогою наставника або книг, а також тренує і загартовує тіло за допомогою специфічних для даної практики вправ. Головне – не опускати рук і вірити в свою важливість.
