“Рослини, чий вигляд ботаніку захочеться мати відбитим, має принести свіжозібраними художнику, і чим швидше, тим краще, щоб вони не встигли висохнути, з тим щоб художник був у стані зобразити їх з квітками, коренем, насіння і т. д., як би живими. При цій роботі художників повинно закликати, щоб вони обміркували, як довжину і ширину кожного втечі позначити”
(З інструкції малювальникам Великої Північної експедиції В. Гмеліна 1733-1734 рр.).
27 лютого 2016 р. в Академії акварелі і витончених мистецтв Сергія Андрияки в залах змінних експозицій відбулося урочисте відкриття виставки «Ботанічний малюнок. Наука і мистецтво». Прекрасний весняний подарунок поціновувачам цього рідкісного виду мистецтва, що полягає в детальному, ботанічний точному зображенні рослин.
До теми пишних букетів і ніжних тендітних квітів художники зверталися здавна. Найдавніший рукопис батька ботаніки та фармакології Діоскорида «Про лікарські речовини», датована початком VI століття, містить 435 зображень рослин і тварин, виконаних на пергаменті. Як і садівництво в цілому, ботанічний малюнок починався саме з лікарських трав. Він робив важливі для людини рослини впізнаваними в ті часи, коли ще була відсутня систематика рослин і їх докладні словесні описи. Важлива була кожна деталь – від вершка до корінця». З Середніх століть процвітали в цій справі швейцарські, німецькі, голландські художники.
Пізніше, з появою ботанічної номенклатури і вдосконаленням типографського справи (XVIII ст.), нагальна потреба в ботанічних зображеннях рослин, здавалося б, відпала. Але саме в цей період з’явилася престижна професія ботанічного ілюстратора. Зображення рослин створювалися художниками кропітких техніках акварелі та гравюри, вони прикрашали фундаментальні ботанічні праці, складали часом гордість цілих держав.
У Росії інтерес до ботанічного малюнку з’явився за часів правління Анни Іоанівни, але його розквіт пов’язаний з епохою Катерини Великої – всебічно освіченої государині.
Історії не відомо ім’я художника, який працював в експедиції першого дослідника Сибіру Д. Р. Месершмідт (1685-1735), який залишив ряд справжніх шедеврів – ботанічних зображень орхідей Венериних черевичків. Академік-ботанік В. Х. Буксбаум (1693-1730), дослідник південно-східної Європи, Малої Азії та Кавказу, працював виключно аквареллю по карандашному контуру, зображуючи не тільки трав’янисті рослини, але і мохи. Його малюнки були широко відомі і іноді використовувалися самим Карлом Ліннеєм. Йоганн Амман (1707-1741) став автором фотографій і описів рідкісних дикорослих рослин Росії, він приділяв велику увагу насінню. І. Р. Гмелін приголомшив науковий світ Європи виданим після 10-річного сибірського подорожі великим ілюстрованим ботанічним працею «Flora Sibirica» (1747-1769). Нарешті, «Flora Rossica» разностроннего вченого П. С. Палласа (1784-1789), з роботами кращих граверів того часу, розмальованими вручну, була видана на кошти самої Катерини Великої.
“Екатерининых щедрот при ніжною вологи,
Дерева і зелия народяться на папері…”
Розкішне видання “Алтайської флори” К. Ф. Ледебура (1829-1834), изобиловавшее знову відкритими видами рослин, було останнім у цій низці блискуче ілюстрованих ботанічних праць.
З кінця XVIII – початку XIX століть, одночасно з удосконаленням техніки гравюри, коли вже не треба було розфарбовувати зображення вручну, ботанічний малюнок проник зі сторінок наукових книг в масову, нехай і досить дорогу, літературу.
Зараз художні портрети квітів, здавалося б, може повністю витіснити доступна всім фотографія. Однак цього не відбувається, навпаки, ботанічний малюнок набуває ще більшу цінність як не підвладну часу елітарне мистецтво. Миттєвий знімок не здатний замінити теплоту ручної праці, знання ботаніка і скрупульозний талант художника.
Виставка ботанічного малюнка, що відкрилася в Академії акварелі і витончених мистецтв Сергія Андрияки, показує, що в наш час художники працюють в самих різних техніках, використовуючи широку палітру виразних засобів. А прагнення до різноманіття образотворчих жанрів зростає і не зменшується. Бажаючи розквіту мистецтва та залучення інтересу до світу рослин, Андрій Миколайович Андріяка урочисто відкрив виставку і представив свої живописні твори «Троянди» і «Букет» з ірисами.
Роботи Сергія Андрияки
На цій виставці вперше виставлено десятки робіт, виконані в жанрі ботанічного малюнка художницею Софією Матвєєвої (1904-1986). Весь її життєвий шлях освячений любов’ю до мистецтва. Вже в студентські роки, після вступу в Вищий художньо-технічний інститут, вона вдосконалювала свій талант, навчаючись живопису і малюнку у відомих художників – П. В. Кузнєцова, С. В. Герасимова, Н.М. Чернишова. Пізніше працювала над оформленням інтер’єрів і фасадів міських будинків, павільйонів ВДНГ (тоді ВСХВ) спільно з німецьким архітектором і художником Еріхом Борхетом. Їх сімейний і творчий союз тривав до 1942 р., коли главу родини спіткала важка і несправедлива доля трагічно загинути в катівнях Гулагу і бути реабілітованим тільки в 1962 р. Про долю батьків і надалі шляхи С. Матвєєвої ми дізналися від її дочки – Еріки Эриховны, що приїхала на відкриття виставки.
Ботанічний малюнок Софії Матвєєвої
У важкі воєнні роки Софія Матвєєва продовжувала працювати в Москві, оформляла предмети декоративно-прикладного творчості, розмальовувала шкатулки і копіювала картини великих живописців: Левітана, Шишкіна, Нестерова. Ботанічним малюнком вона зайнялася впритул, коли поступила на роботу в Головний ботанічний сад АН СРСР. За 25 років роботи, з перших років після відкриття саду (з 1946 р.), Софія Матвєєва створила понад 3 тис. зображень – це дивовижні фіалки, тюльпани, лілії, іриси і орхідеї, привезені з далеких експедицій по Росії і зарубіжжю. Життя неухильно диктує нам свої умови, сьогодні вже немає у відкритому грунті ботанічного саду багатьох екзотичних рослин, що ростуть далеко в природі, куди і сьогодні не так легко дістатися, але їх зображення збереглися, і їх можна побачити на виставці. У ГБС РАН намагалися увічнити пам’ять про нашої співробітниці, яка працювала у відділі флори, і помістили її ботанічні малюнки в якості ілюстрацій в наукові видання.
Ботанічний малюнок Софії Матвєєвої
Ботаничксий малюнок Софії Матвєєвої
Частим гостем в Головному ботанічному саду ім. Н.В. Цицина РАН є наша сучасниця і талановита художниця Ольга Макрушенко. З ранньої весни до глибокої осені вона шукає об’єкти для своєї творчості. Для виставки вона відібрала плоди садових рослин, зовнішній вигляд яких настільки натуральна, що неодмінно збуджує апетит. Її роботи виконані в унікальній для ботанічного малюнка технікою аерографії. Ці малюнки, що з’явилися на світ за допомогою аерографа, розпилюючої найтоншу струмінь фарби на папір, заслужили міжнародне визнання і зберігаються у музеях Англії, Японії та Америки.
Роботи Ольги Макрушенко
Графічні роботи Дар’ї Фомичевой також по достоїнству оцінені в Росії і американському суспільстві ботанічного малюнка.
Художник-флорист Павло Пугачов, проиллюстрировавший «Червону Книгу Волгоградської області» та «Флору Нижньої Волги», в день відкриття виставки дав майстер-клас, демонструючи у мольберта всі прийоми, необхідні для точного і вишуканого відтворення найкрасивішого представника флори – орхідеї.
Художник-аквареліст Олександром Вяземський запропонував до огляду колекцію грибів – білі, підосичники, мухомори.
Гриби Олександра Вяземського
Гриби Олександра Вяземського
Крім ботанічного малюнка, на виставці представлено й інші образотворчі жанри, традиційні для зображення квітів, рослин, краєвидів.
Можна довго милуватися неповторною красою старовинних листівок з квітами та ягодами, зображеними німецькою художницею Катаріною Кляйн (1861-1929), і дивовижні роботи художниці Срібного віку Любові Эндауровой (1853-1938), привезені на виставку з р. Кірова.
Листівки Катаріни Кляйн
Листівки Катаріни Кляйн
Заворожує незвичайне майстерність художниці Ольги Ионайтис, чудово оформила книги англійської письменниці Френсіс Бернет «Таємничий сад», яка, напевно, ще більше приверне увагу юних читачів. Казково-пишна рослинність оточує героїв цього твору.
Ілюстрації Ольги Йонайтис до книги Ф. Бернет “Таємничий сад”
Сучасний інтер’єр перетвориться з букетами і оберемками різнокольорових півоній Любові Лесохиной.
Любов Лесохина. Півонії
Папір і фарфор змінюються до невпізнання, коли до них доторкається рука Катерини Лук’янової.
Катерина Лук’янова. Вітрогонки
Як твору мистецтва виглядають тарілки, оформлені з рослинним ескізами Дмитра Астаф’єва.
Тарілки сросписью за ескізами Дмитра Астаф’єва
Ошатне східне мистецтво знайшло своє відображення в картині з деревовидними півоніями, виконаної Алісою Лозайкой в традиційному стилі китайського живопису.
Друга життя починається у засушених гілочок дерев і чагарників, художньо оформлених Людмилою Солод. Її експонати – вейгели, верби, клени і берези незамінні для навчально-просвітницьких цілей.
Аліса Лозайка. Імператорський півонія
Людмила Солод. Квітучі чагарники і дерева
Виставка працюватиме до 10 травня 2016 р. і ще є час, щоб поринути у світ творчості та насолодитися красою природної флори, яка буде цікава не тільки дорослим, але й дітям.
Ботанічний малюнок Софії Матвєєвої
Фото: Аліса Гальченко
