Коли фундамент закладений, а стіни зведені, саме час починати будівництво даху. Класична двосхилий конструкція – одна з найбільш поширених у сучасному малоповерховому будівництві. Така популярність обумовлена відносною простотою зведення і мінімальною витратою будівельних матеріалів. Окреме перевага двосхилого даху – це можливість використання горищного простору для облаштування житлової кімнати (мансарди) або комори для зберігання сезонних речей.
1 Кріплення мауерлата. Зведення двосхилого даху починається з укладання і закріплення мауерлата – масивного дерев’яного бруса, який служить нижньою опорою для кроквяної конструкції. Для початку по периметру основних і проміжних стін споруди мають подвійний шар руберойду – така гідроізоляція надійно захистить деревину від гниття. Далі поверх руберойду укладають мауерлат і фіксують за допомогою заздалегідь вмурованих у стіни будівельних шпильок металевих прутів з різьбою і гайок.
2 Підготовка крокв. Традиційно для спорудження кроквяної системи використовують якісний дерев’яний брус без тріщин і сучків (товщина і довжина матеріалу безпосередньо залежить від величини покрівельного звису). Для зручності складання і подальшого монтажу роблять допоміжний шаблон, згідно якого готують ферми (трикутні секції, змонтовані з пари кроквяних ніг) і стикують всі елементи кроквяної конструкції. Виготовити такий шаблон нескладно – дві дошки піднімають на дах і встановлюють зразок крокв, у верхній точці утворений трикутник скріплюють цвяхами, а в середній – ригелем (поперечною поперечиною).
3 Зведення кроквяної конструкції. В першу чергу монтують крайні (фронтальні) крокви, потім між ними натягують мотузку по лінії конька і встановлюють інші. Оптимальний крок між фермами – 1,1-1,3 м. Для кріплення крокв з мауерлатів в брусах роблять прямокутні підрізи. Щоб виключити провисання конструкції, середні секції підсилюють розкосами або підпірними балками. Для фіксації вузлів сполучення використовують металеві скоби, штамповані куточки, цвяхові пластини і кронштейни.
Важливий нюанс! По закінченні закріплення крокв за допомогою будівельного рівня перевіряють правильність виконання фронтонів – природно, вони повинні бути строго вертикальними.
4 Укладання гідроізоляції. Щоб захистити покрівлю від проникнення вологи, поверх встановлених кроквяних балок монтують гідробар’єр, наприклад, полімерну мембрану. Матеріал укладають у напрямку знизу вгору з нахлестом в 20-25 см. Для фіксації використовують тонкі дерев’яні рейки, їх прикріплюють по довжині крокв. Завдяки такій чорнової контррешетуванню створюється повітряний проміжок, необхідний для повноцінної вентиляції покрівельного матеріалу.
5 Складання обрешітки. Далі перпендикулярно до рейковий каркас монтують основну обрешітку – суцільну або розріджену. Суцільна ідеально підходить для настилу м’яких або рулонних покрівельних матеріалів (пергамін, толь, м’яка черепиця), розріджена – для жорстких (плоский/хвилястий шифер, металеві і керамічна черепиця).
6 Укладання теплоізоляційного матеріалу. Для облаштування теплоізоляції застосовуються різні утеплювальні матеріали – від мінвати і спіненого скла до пінополістиролу. Утеплювач укладають впритул між кроквяних балок, поверх нього настилають пароізоляційну плівку і вітрозахист. Всі стики ретельно проклеюють армованим скотчем і закріплюють дерев’яними рейками.
7 Монтаж покрівельного покриття. Фінішний етап зведення даху – це укладання покрівлі. У списку найбільш популярних лідирують такі матеріали, як бітумна та металочерепиця, ондулін і звичайний азбестоцементний шифер. Незалежно від обраного покриття, монтують покрівлю виключно знизу вгору – від мауерлата до конькової балки.
Будівництво двосхилого даху – завдання нескладна, але досить відповідальна. Помилки і помилки при зведенні покрівельної конструкції можуть обернутися додатковими витратами і недовговічністю всього будови.
