Свобода – одна з категорій, з визначенням яких в побуті виникають складності. Все залежить від точки зору. Приміром те, як пояснюють сенс свободи філософи і юристи, – дуже різні речі. Може здатися, що дефініція перших повинна б бути більш абстрактною, але як у першій, так і в другій, свої закони, на які вони спираються. Адже Не дарма погоджуються в одному: свобода не може бути безмежною. І абсолютною вона бути теж не може.
Філософська точка зору
У самому загальному випадку наявність вибору є свобода. Коли варіантів результату немає, говорять про відсутність свободи.
У тому, як філософи пояснюють зміст поняття “свобода”, є прояв випадковості. Вона може проявлятися волею людини або стохастичним законом. Залежно від цього розрізняють свободу усвідомлену та неусвідомлену. Другий випадок протиставляє термін “свобода” терміну “необхідність”.
Історія розвитку поняття
Стародавня філософія була схильна розглядати свободу в долі. Після – у взаємозв’язку з політикою, владою, точніше, свободою у рамках політичного деспотизму. Неоплатоніки і стоїки звертали увагу на лиха існування людини укупі з розглянутої категорії.
У середні століття елітою була церква, визначає на той момент всі сфери суспільства і людського розвитку. Теологія, наука про божественне, насамперед, розмірковувала про свободу від гріха. Така точка зору вносила істотний розлад між свободою моральності і свободою, що надається релігією.
Епоха Відродження стала ковтком повітря не тільки в мистецтві, але й у філософії. Цей період – повернення до витоків античності. Ось чому визначенням для свободи стало всебічне розгортання особистості людини, для якої не існує перешкод.
Просвітництво принесло з собою тлумачення, запозичене у філософії природного права. Саме тоді, як пояснюють сенс свободи філософи і юристи, початок переплітатися між собою.
Свобода: а чи є вона?
Маркс вважав свободу фікцією. Згідно йому, вона – усвідомлена необхідність, і все, що робить людина, залежить від його мотивів і середовища, що означає, що ніякої свободи волі і вибору насправді не існує.
Юридична точка зору
Юридичний інститут являє конституційно-правове поняття свободи. На те, як юристи пояснюють сенс свободи, є більш точну відповідь, ніж у філософів. Застосуємо термін “свобода особистості” та “громадянська свобода”. Між собою вони є синонімами. В її дефініцію входить сукупність прав людини. Підкреслюється, що свобода не може бути на користь іншого індивіда або держави.
Юридичне поняття свободи також поділяє свободу особистості і політичну свободу. Термін визначають як якість, закріплене в законах. Політична свобода забезпечує порядок у взаємовідносинах влади і суспільства. Говорячи про політичні свободи, не можна не згадати про права людини.
Свобода як природний стан
Хоча те, як пояснюють сенс свободи філософи і юристи, – різні між собою речі, у них є схожі риси.
Ще філософи давнину стверджували, що свобода природна. До того ж висновку прийшли і юристи на рубежі XVII-XVIII ст. Конституційно-правове вчення передбачає, що основою свободи є рівність для всіх. Також справедливо те, що ця категорія притаманна всім людям від народження і виражається в їх природні права. А от права відчужувати їх ні в кого немає.
Завдання держави в тому, щоб забезпечувати і охороняти свободу кожного, хто живе в ньому громадянина.
Висновок
Таким чином, розглянута те, як пояснюють сенс свободи філософи та юристи. Дефініції сходяться в понятті природного права, що дозволяє бути їм взаємопов’язаними між собою, але не мають прямого впливу один на одного.
