Сьогодні для внутрішньої теплоізоляції лазень переважно застосовуються синтетичні утеплювачі – мінеральна вата або базальтове волокно. У порівнянні з традиційними натуральними аналогами – лляної клоччям, конопляної пеньком і червоним мохом – сучасні теплоізолятори не менш екологічні, але більш довговічні. Крім того, синтетичні матеріали вогнетривкі, стійкі до підвищеної вологості і дуже зручні в експлуатації.
1 Утеплення суцільного підлоги починають з гідроізоляції основи. Поверх чорнового підлогового покриття укладають щільний поліетилен або руберойд з нахлестом на стіни. Далі викладають утеплювач. Поверх теплоізолятора вистилають другий шар гідроізоляції. Всі стики надійно герметизують спеціальною клейкою стрічкою. Після проведених робіт приступають до влаштування чистової підлоги.
На замітку! Безумовно, ідеальний оздоблювальний матеріал для приміщень з підвищеною вологістю – це кахельна плитка, але для створення більш гармонійних умов додатково можна використовувати переносні дерев’яні підставки для ніг.
2 Утеплення вентильованого підлоги – більш трудомісткий і тривалий процес. Для початку копають котлован глибиною 0,5-0,6 м. Днище поглиблення заповнюють шаром піску (5-7 см) і ретельно утрамбовують. Як утеплювач використовують листовий пінопласт. Матеріал щільно укладають поверх піщаної подушки і заливають цементним розчином, змішаним з пінопластовою крихтою у співвідношенні 1:1. На схватившемся бетоні розстеляють руберойд з нахлестом на бічні стінки ями. Наступний шар – цементний розчин, змішаний з вермікулітом в пропорції 1:1. Далі поверх бетону укладають арматурну сітку і знову заливають цементом, змішаним з дрібним щебенем у співвідношенні 1:1 (висота кожного бетонного шару – 6-7 см). На цьому етапі важливо зробити невеликий ухил у напрямку до стоку. Після застигання розчину укладають опорні стовпи і настилають чистову підлогу.
3 Внутрішньо утеплення стін в лазні виконується за наступною схемою. Спочатку на робочу стіну навішують обрешітку з дерев’яних рейок або брусків. Важливо, щоб відстань між дощечками у каркасі було трохи менше ширини обраного утеплювача – це необхідно для щільної посадки матеріалу та попередження виникнення «містків холоду». Далі осередки у решетування вистилають полотном склотканини і заповнюють теплоізолятором. Поверх утеплювача монтують суцільну фольговану пароізоляцію. Всі стики ретельно проклеюють алюмінієвим скотчем. По закінченні утеплювальних робіт приступають до фінішної облицювання підготовлених стін.
Важливий нюанс! Для найбільш ефективного світловідбивання пароізоляційні матеріали укладають блискучою стороною всередину лазні.
4 Схема внутрішньої теплоізоляції стелі практично не відрізняється від вищеописаного процесу утеплення стін. Єдине, що при проведенні ізоляції стельових поверхонь в передбаннику і мийному відділенні замість алюмінієвої фольги можна використовувати більш доступні за ціною матеріали – щільну крафт-папір або поліетиленову плівку. Крім цього, між пароизолятор і фінішної обшивкою обов’язково залишають невеликий зазор (приблизно 2-3 см). Така повітряна прошарок потрібна для нормальної вентиляції і просушування облицювання.
На замітку! Деякі майстри використовують для внутрішньої теплоізоляції стін і стелі фольгований пенотерм – цей сучасний матеріал одночасно виконує функції утеплювача і пароізолятора.
5 Для теплоізоляції банних дверей застосовується вологонепроникний утеплювач з гнучкою структурою – енергофлекс. Матеріал щільно притискають по периметру дверної коробки і прикріплюють за допомогою меблевого степлера. Для надійності поверх утеплювача фіксують металеві рейки відповідного розміру.
Результатом сумлінної теплоізоляції лазні стане суттєве зменшення теплових втрат і значна економія енергоресурсів».
