Той вираз, який ми будемо аналізувати сьогодні, – це майже сленг або жаргон. Але тим не менше, воно обґрунтовано викликає певний інтерес у людей. Мова про фразеологізмі «шарашкіна контора». Розглянемо походження і основні ситуації вживання.
Етимологія
Згідно зі словником (вірніше, деяких гіпотезах з нього) «шарашкіна фабрика (контора) має яскраво виражений негативний характер. Звичайно, без сумніву, вираз вживається насамперед у розмовної мови.
Щодо походження висувається гіпотеза, що фразеологізм утворений від диалектизма – «шараш», тобто жулье, голота, шваль.
Порівняйте також дієслова «приголомшити» – оглушити, «торохнути» – вдарити. Така можлива етимологія словосполучення «шарашкіна контора». Значення фразеологізму слід далі.
Значення
Знаючи етимологію, неважко зрозуміти значення. Якщо «шараш» – це шахраї, то шарашкіна фабрика (або контора) – це організація бандитів або злочинна організація, скопище шахраїв і пройдисвітів. В народі ходить навіть кілька варіацій фразеологізму: «шараш-монтаж» і «шарага».
Є один ненауковий феномен в розмовній мові: коли яке-небудь вираз приживається в мові, то його намагаються максимально скоротити, щоб говорити на одному диханні. Наприклад, громіздке слово «відеомагнітофон» перетворилося на просте «відік». Це сталося якраз у той час, коли «відік» став неодмінним атрибутом будь-якої російської квартири (або майже будь-який).
Те ж саме можна сказати і про висловлення «шарашкіна контора» – це досить близький предок «шараги». Однак досить теорії, перейдемо практиці.
«Шарашкіни контори» у спорті
Тут є кілька тлумачень. Наприклад, футбол: тут значення виразу трохи зсувається. У футболі «шарашкіна контора» можна називати слабкий клуб, який готує гравців в основному для продажу, на імпорт, так сказати.
Але важлива примітка: всім відомий у цьому відношенні футбольний клуб «Порту» не є «шарашкіна контора». Він хоч і продає кожен сезон півкоманди у різні, більш імениті клуби, але не дозволяє собі опускати планку своїх досягнень.
У цьому контексті вираз «шарашкіна контора» значення имеетследующее: те, що не відповідає певному стандарту або рівню. Як видно з цього прикладу, тут вже «шарага» не має ніякого відношення до шахраям та пройдисвітам.
Взагалі, коли говорять про футбольному клубі (будь-якому), що він – «шарашкіна фабрика», тобто кузня кадрів для інших команд, то такі оцінки носять, швидше, емоційний характер, ніж відбивають дійсне положення речей. У різні часи цим епітетом можна було охарактеризувати політику лондонського «Арсеналу», московського «ЦСКА» та інших не менш відомих клубів, але не монстрів європейського футболу. Останні зазвичай збирають всі вершки.
Букмекерська контора
Ще одне значення словосполучення «шарашкіна контора» (футбол все ще нас займає), яке стосується спорту. Так, наприклад, говорять про не надто чесною, на думку користувачів, букмекерській конторі. Її керівництво може, наприклад, занижувати коефіцієнти на ставках і виробляти інші хитрощі. Звичайно, така політика не дуже вигідна, бо почнеться відтік ставлять, але деякі люди вважають, що вони розумніші за інших.
Як видно з попереднього прикладу, коли справа стосується ставок, люди повертаються до своїх оцінках до вихідного, класичного тлумачення фразеологізму «шарашкіна контора» – тобто, організація шахраїв. Справедливості заради треба сказати, що грають на тоталізаторі люди не завжди об’єктивні у своїх оцінках.
Комерційні Вузи як «шарашкіни контори»
Тут знову доводиться говорити, що словосполучення, що розглядається в статті, йде від свого споконвічного сенсу і говорить лише про те, що комерційні Вузи програють у якості освіти державною.
Зрозуміло, тут не вкладається (принаймні безпосередньо) такий сенс, що в таких «контор» немає, наприклад, ліцензії. Хоча, бувало всяке. Але тут маються на увазі лише такі параметри, як «вимогливість» – вона, як вважають люди, знижена в комерційних навчальних закладах порівняно з державними Внз. Здається, сенс зрозумілий.
Такі вигадки і назви, звичайно, мають право на існування, але тут судиться огульно і взагалі такий підхід, як правило, помилкова.
Освітній бум і явище «контор»
На захист комерційних Вузів варто сказати, що вони відповідали (і досі це роблять) на певний запит суспільства. Погодьтеся, що у нас в суспільстві є такий тренд «мати вищу освіту». Коли читаєш будь-які оголошення про прийом на роботу, то навіть двірник повинен бути утворений. Звичайно, це трохи абсурдно, але така наша соціальна реальність.
Тому і виникали «ВУЗики», які з точки зору якості не хапали зірок з неба, але задовольняли потребу населення в заповітній дипломі про вищу освіту.
Так, в 2000-е роки 21 століття траплялося так, що подібні заклади розорялися. З деякими були пов’язані навіть не дуже приємні історії.
В. о. Маяковський писав: «Адже, якщо зірки запалюють – значить – це кому-небудь потрібно?» Ось така ж історія з комерційними ВУЗами. Якщо вони існують, значить, хто в них зацікавлений, і вони приносять користь не тільки своїм господарям-власникам, але і людям. Надання освітніх послуг (тепер це так називається) – соціально відповідальний і орієнтований бізнес, тому він залежить від потреб і потреб суспільства.
Багато хто, навіть учні в подібних закладах студенти, говорять про комерційних ВУЗах зневажливо, використовуючи вираз «шарашкіна контора». Хоча якби не вона, у них взагалі не було надії отримати вищу освіту. Комерційні Вузи можна розглядати як деякий сучасний «робфак» (робочий факультет). На робітфак можна було вчинити, якщо здати іспити на «3». При цьому хто хотів вчитися, той ставав, пройшовши робітфак, справжнім професіоналом.
На захист «контор»
Якщо відволіктися від споконвічного сенсу, то треба визнати, що не завжди розглянутий фразеологізм можна розцінювати як образу. У традиційному сенсі вираз «шарашкіна контора» означає скупчення шахраїв і непорядних людей, але тепер, як показано вище, існують деякі варіації сенсу цього фразеологізму.
І іноді, якщо хтось називає людське справа «шарашкіна контора», він просто заздрить тому, що воно дуже живуче.
