Уфа – столиця Башкирії – найбільший науковий, культурний, промисловий центр Південного Уралу. Завдяки працьовитості уфімцев, місто є одним з найбільш комфортних в Росії для проживання. Широкі проспекти, зелені вулиці, гармонійне поєднання старих кварталів і сучасних мікрорайонів формують позитивний образ мегаполісу.
Рання історія
У складі Московії р. Уфа – як фортечне укріплення – був заснований в 1574 році. Однак, згідно з даними розкопок давнього городища Уфа-II, башкирської столиці як мінімум 1500 років. На території середньовічного міста знайдені свідчення активного суспільного життя: золоті заготовки для прикрас, злитки заліза з слідами обробки, кераміка. Значить, місто було великим і могутнім. На думку дослідників, городище Уфа-II – не що інше, як стародавня столиця башкирів, легендарний місто Имэн-калу (Дубовий місто), про який писав ще арабський історик XII ст. Ідрісі.
Сучасна Уфа (Башкортостан) веде свій родовід від кремля, збудованого за дорученням Івана Грозного на землі Башкирії. Після взяття Казані, грізний цар подумував заодно приєднати землі споріднених татарам башкирів, однак військо було занадто измотано. Тоді московський володар запропонував місцевим народам добровільно приєднатися до окріпнув, сильної держави, що стала ядром майбутньої Росії.
Від фортеці до міста
Стара фортеця розташовувалася біля підніжжя горба (у південній частині Первомайської площі), там, де споруджено монумент Дружби. Від неї брали початок найстаріші вулиці міста: Велика Казанська (найперша, їй 400 років), Сибірська (Мингажева), Посадська, Іллінська, Фролівська, Усольская, Будановская, Сергіївська і Московська.
Статус міста Уфа (Башкирія) отримала в 1582 році. Поступово невеличка фортеця перетворюється в центральне поселення башкирського народу. Тут з’явилася ратуша – орган самоврядування, в 1772 році перетворений в магістрат. Через 30 років, у 1802 році, поселення стає губернським містом.
Уфа XVII-XVIII століть
Столиця Башкирії в цей період була типовим маленьким провінційним прикордонним містом-фортецею. Вона складалася з:
- острога;
- посада;
- заміського поселення.
Головним завданням міста була оборона південно-східних кордонів розширювався Російської держави. Центром Уфи був кремль, обнесений стіною, за якою, в разі ворожої загрози, могли знайти притулок жителі решти частини міста.
Спочатку городян налічувалося близько 300 осіб, загальна кількість дворів – менше 200. XVII століття ознаменувався активним заселенням поселення: разом з гарнізоном загальне число городян перевалила за півтори тисячі. Крім військової служби, городяни займалися сільським господарством: тваринництвом, бортництвом, городництвом, вирощуванням зернових. Серед ремесел процвітали шкіряний і ковальський промисли (кузні розташовувалися на березі Штовханини).
За паперів, р. Уфа до кінця XVIII століття розрісся до 1058 дворів, тут проживали 2389 жителів, хоча, на думку деяких істориків, в цей час в Уфі було більше 3000 чоловік. Більшість городян відносилося до різночинцям, міщанам. Набагато менше було військових, купців і дворян.
Вся мережа вулиць історичного центру Уфи створена найбільшим фахівцем в області російського містобудування архітектором Вільямом Гесте, який був спеціально запрошений з Петербурга. Він приїхав до Уфи в 1819 році.
Пам’ятки
З тієї пори пам’яток збереглося небагато. Часті пожежі знищували дерев’яні будівлі, а кам’яних зводилося вкрай мало. Тільки одиничними архітектурними пам’ятниками старовини може похвалитися Уфа. Башкортостан – батьківщина кочівників, що розвивали не матеріальну, а духовну культуру.
Один зі збережених зразків дерев’яної архітектури – Покровська церква (датується XIX століттям) на вулиці Мингажева. У радянський час тут розміщувався кінотеатр «Йондоз», зараз це будівля знову стала церковним.
Серед кам’яних будівель дореволюційної доби виділяється вокзал станції «Уфа». Башкирія в 1888 р. була об’єднана з метрополією залізницею. Спочатку була побудована гілка Самаро-Уфімської залізниці. З 1890 будівля вокзалу перебувало в підпорядкуванні управління Самаро-Златоусовской, з 1949 р. – Уфімської залізниці. З 2003 р. має сучасну назву і статус. В даний час вокзальний комплекс станції «Уфа» піддається капітальної реконструкції.
Також в Уфі збереглися:
- Будинок цивільного губернатора (XIX століття). Зараз у цьому будинку розташований Моз РБ.
- Пам’яткою архітектури є також будівля Дворянського зібрання (зведено в 1852 році). Його передали Уфімської академії мистецтв.
- Будинок Губернських установ (1839). Тепер це донорський пункт.
- Інші визначні пам’ятки.
Найстарішою спорудою вважається кутовий одноповерховий будинок горнозаводчика Демидова (на вулиці Жовтневої революції, 57). Будинок споруди середини XVIII століття. Після смерті його власника, Івана Демидова, в 1823 році будинок був придбаний уфімським купцем Ф. С. Сафроновим. Будинок знаменитий ще й тим, що в ньому в листопаді 1774 зупинявся полководець А. В. Суворов.
Демографія
Столиця Башкирії входить в ТОП російських міст-мільйонників, посідаючи за кількістю жителів 11 місце. На початок 2015 р. чисельність постійного населення, за попередньою оцінкою, становила 1,1 мільйона чоловік. Вона збільшилася порівняно з початком 2008 р. майже на 70 000 чоловік. Загальна демографічна ситуація з 2007 року характеризується зростанням народжуваності, зниженням смертності і, як наслідок, природним приростом населення. Вперше з 1993 р. Уфа – єдине місто-мільйонник РФ, де в 2008 році склався природний приріст.
Символіка та адміністративне управління
В адміністративному плані Республіка – республіка. Уфа є столицею цього уральського регіону. 6.09.2007 на засіданні міськради депутати затвердили прапор міста. Цей атрибут на відміну від герба башкирської столиці з’явився вперше в історії міста. Герб з’явився спочатку ще в середині XVII століття і зазнав значні зміни. Новий герб затверджений 12.10.2006 і зареєстрований Геральдичною Радою. І герб, і прапор представляють стилізацію біжить по зеленому полю куниці.
Першим мером Уфи був Михайло Олексійович Зайцев. На цю посаду він був переведений з посади голови Уфімського міськради 19 березня 1992 року. У 1995 М. А. Зайцев був обраний першим Головою державних зборів – Курултаю – Республіки Башкортостан. Є почесним громадянином міста Уфи. Сьогодні (2015) головою ГО Уфа є В. І. Ялалов.
Райони Башкирії поділяються на округи. У свою чергу, Уфа ділиться на сім районів і 45 сільських населених пунктів, їм підлеглих. В місті налічується 1237 вулиць. Їх загальна протяжність з урахуванням проїздів, набережних становить 1475,2 кілометра. У уфімської агломерації проживає 1,4 млн осіб (2008), або третину від загального населення республіки.
Промисловість
По-справжньому працьовитими людьми славиться республіка Башкирія. Столиця – не виняток. Найбільш великі промислові підприємства розміщені в північно-східній частині міста. У їх числі гіганти башкирської нафтопереробки і нафтохімії і Ufa моторобудівне об’єднання (УМПО). Центральна вулиця цього індустріального району – Першотравнева, її з двох сторін вінчають два найкрасивіших палацу культури (їм. С. Орджонікідзе і Уфімського моторобудівного об’єднання).
В будівництві зайнято близько двох десятків великих підприємств різних форм власності. У їх числі можна назвати «Фонд житлового будівництва РБ», «Інвестиційно-будівельний комітет р. Уфи», «Башкирська інвестиційно-будівельна компанія», «Башкирська промислово-будівельна компанія», Інститут «Башкиргражданпроект», «Архпроект», «Башмелиоводхоз», «Простір», ВАТ ККД та інші.
Перша електростанція була побудована 1.02.1898 року. Споруджена була інженером Н. Ст. Коншиным на свої кошти і подавала електроенергію в будинку багатіїв, міські установи, промислові, торговельні об’єкти. Висвітлювалися й центральні вулиці, на яких були встановлені 50 дугових ліхтарів. Сьогодні загальна протяжність ліній електроосвітлення столиці Башкортостану становить 1669,23 кілометра, в тому числі 549,3 км – кабельні лінії. Освітленням вулиць займається МУЭП «Уфагорсвет».
Освіта
Столиця Башкирії – визнаний науково-освітній центр. Перші школи називалися «цифирная» і «гарнізонна». Цифирная відкрита в петрівське час. Про школу мало що відомо – до наших днів дійшли тільки «моменти» про своєрідною мірою покарання: учням забороняли одружуватися, якщо ті самовільно залишали школу. У гарнізонній вчили основам математики, читання, артилерії, фортифікації. У 1778 році гарнізонну школу перевели в р. Оренбург.
Відкриття першого інституту відбулося 4.10.1909 року. Це був Уфимський учительський інститут. Тут готували викладачів російської мови, математики, фізики, природознавства, історії та іншим премудростям. Потім його перетворили в Башкирська педагогічний інститут імені К. А. Тімірязєва. З 1957 р. – Башкирський державний університет. Сьогодні діє більше десятка вузів і сотні шкіл, коледжів, ліцеїв.
Культура і спорт
Столиця Башкирії також є культурною столицею регіону. Башкирська державна філармонія відкрита в Уфі в 1939 році в колишньому приміщенні синагоги на вулиці Гоголя, 58. Його організатором виступив композитор і виконавець Газиз Альмухаметов. Філармонія об’єднувала хор, оперету, духовий, народний оркестри та інші дисципліни.
В Уфі 1274 спортивних споруд, в тому числі 4 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше, Палац спорту з двома штучними катками, іподром «Акбузат», комплекс трамплінів, біатлонний комплекс, «Уфа-Арена», сучасний стадіон «Динамо». Передбачається і будівництво в Уфі аквапарків. Особливо варто відзначити уфимський цирк.
