Коксартроз кульшового суглоба

Серед суглобової патології і ортопедичних захворювань найбільш часто зустрічається коксартроз кульшового суглоба. Хвороба значно помолодшала і зустрічається не тільки у пенсіонерів, серед пацієнтів лікаря-ортопеда та хірурга можна виявити і молодих людей 30-40 років.

Які зміни в суглобі відбуваються при коксартрозі?

В результаті дистрофічних та дегенеративних процесів виникає деформація суглоба, тому захворювання також називають деформуючий коксартроз. Внаслідок негативних впливів відбувається зменшення в розмірах суглобової щілини, синовіальна рідина стає густою і в’язкою і вже не може змащувати і живити поверхні суглоба. На голівці стегнової кістки поступово з’являються шорсткі розростання, утворюються кісти, всі ці зміни ще більше травмують суглоб.

Кісткова тканина, яка перебуває під хрящем, з часом деформується. Постійні больові відчуття призводять до кульгавості. М’язи ноги не задіяні в повну силу, поступово відбувається їх атрофія. Хвороба схильна до прогресування і нерідко призводить до інвалідності. Поступово в патологічний процес втягується тазостегновий суглоб та іншої ноги, розвивається двобічний коксартроз кульшового суглоба.

Причини ураження кульшового суглоба не повністю вивчені, можливі будь-які з наведених нижче:

• Травми, розтягнення зв’язок та вивихи суглоба, це найчастіше викликає дегенеративні процеси у молодому віці;
• Вроджена дисплазія (порушення розвитку) та вроджений вивих стегна;
• Атеросклероз артерій, що живлять суглоб;
• Порушення венозного і лімфатичного відтоку;
• Інфекційні захворювання, інтоксикації;
• Обмінні порушення;
• Надмірна вага завжди викликає підвищене навантаження на суглоб;
• Малорухливий спосіб життя або, навпаки, надмірні навантаження на суглоб у спортсменів;
• Хронічний стрес призводить до порушення кровопостачання і м’язового спазму, що в свою чергу, впливає на стан суглоба.
• Асептичний некроз голівки стегна;
• Патологія хребта і кінцівок (сколіози, плоскостопість);
• Спадковість.

Симптоми коксартрозу

Порушується рухливість ураженої ноги, з’являється підвищена стомлюваність і болі при навантаженні. Багатьом пацієнтам важко нахилятися, робити присідання, рухати ногою вперед і в сторони. По мірі прогресування коксартрозу розвивається кульгавість, атрофічні зміни м’язів, вкорочення ноги і викривлення тазу. Симптоми залежать від ступеня і виразності процесу. Всього є 3 ступеня захворювання.

Коксартроз 1 ступеня. Зміни в суглобах не надто дають про себе знати, з’являються болі після значного фізичного навантаження, бігу, перетягування тягарів. Іноді перші симптоми захворювання виникають в результаті сходження по сходах. Рухи ще збережені або намічається невелике обмеження їх обсягу. Після відпочинку всі прояви зникають. При 1 стадії захворювання не всі пацієнти звертають увагу на невеликі симптоми, хоча на цьому етапі лікування є більш продуктивним.

Коксартроз 2 ступеня. Є звуження суглобової щілини і поява кісткових розростань по краях суглобової западини, можлива деформація головки стегнової кістки, ці зміни помітні на рентгені. Болі при 2 ступені мають виражений характер, виникають при невеликому навантаженні та зберігаються тривалий час. Вони віддають в пахову область, стегно, коліно, з’являється зміна ходи, а в подальшому – і кульгавість. Пацієнтам стає важко зігнути стегно, повернути його всередину, з’являється м’язова слабкість. Больові відчуття змушують зменшувати амплітуду рухів у суглобі. Повністю вилікувати захворювання на цьому етапі вже складно, однак можна застосувати заходи для полегшення стану пацієнта і повернення обсягу рухів у кульшовому суглобі.

Коксартроз 3 ступеня. Людина помітно кульгає, а іноді повністю втрачає здатність пересуватися без допомоги тростини або милиць. В результаті постійного м’язового напруження виникає контрактура (нога не може бути повністю зігнута в тазостегновому суглобі), з’являється укорочення хворої кінцівки. Виникає перерозподіл навантаження на хребет, тому коксартроз 3 ступеня практично завжди супроводжується болями в попереку і в нижніх кінцівках. На рентгені відзначається розширення шийки стегнової кістки, різке звуження суглобової щілини і великі розростання в суглобі. Коксартроз 3 ступеня часто призводить до інвалідності, вилікувати його повністю неможливо. Багатьом допомагає лише оперативне лікування.

Лікування захворювання

Лікування повинно бути спрямоване на вирішення кількох завдань:

• Зменшення болю;
• Збільшення просвіту між головкою стегнової кістки і кульшової западиною;
• Зміцнення м’язів стегна, ніг і хребта;
• Посилення кровообігу і живлення кульшового суглоба;
• Збільшення обсягу рухів.

Дієта

Якоїсь спеціальної дієти при коксартрозі не існує, харчування повинне бути спрямоване на зниження маси тіла в тому випадку, якщо є надмірна вага. Це допомагає знижувати навантаження на суглоби.

Корисні продукти:

При артрозах кульшових суглобів рекомендується вживати рослинні олії (оливкова, лляна) і горіхи як джерела ненасичених жирних кислот. Корисна жирна морська риба, яка багата вітамінами А, Е і Д, кальцієм, фосфором. Всі ці речовини дуже корисні для кісткової і хрящової тканини. Овочі і фрукти відіграють значну роль в дієті пацієнтів, особливо ті з них, які містять велику кількість вітаміну С (участь у синтезі колагену і еластину).

Лікувальна фізкультура

Оскільки 2-3 ступінь коксартрозу супроводжується ослабленням і атрофією м’язів, всім пацієнтам рекомендується ЛФК. Комплекс вправ складається таким чином, щоб спочатку йшла навантаження на здорову кінцівку, а потім поступово підключають до виконання вправ і хвору ногу.

На перших порах ЛФК виконується в положенні лежачи на животі або спині, потім переходять до навантажень стоячи на четвереньках і сидячи. Всі вправи роблять у повільному і плавному темпі. Якщо під час виконання комплексу з’являється біль, це може призвести до мікротріщин в суглобі і посилення патології.

ЛФК виконується щодня, краще поступово підвищувати навантаження за рахунок повторень рухів і включення нових вправ. Не слід намагатися збільшувати амплітуду рухів у хворому суглобі. З часом можна переходити до вправ з дозованою обтяженням. Використовується гумовий бинт або мішечок з піском, який підвішується до гомілковостопному суглобу.

Лікарські засоби

Пацієнтам призначаються наступні групи медикаментів:

• Протизапальні і знеболюючі засоби. Їх застосування допомагає зняти запалення і біль, але не здатне повністю вилікувати захворювання. Призначають Диклофенак, Бруфен, Напроксен.
• Засоби, що збільшують кровообіг і знімає судинний спазм (Трентал, Никошпан).
• Міорелаксанти (Мідокалм) допомагають знизити підвищений тонус м’язів, проте здатні викликати запаморочення і слабкість.
• Гормональні препарати. Їх призначають у вигляді ін’єкцій в уражений суглоб, дають швидкий знеболюючий ефект. Однак не рекомендується застосовувати більше 3 уколов поспіль.
• Хондропротектори. Допомагають відновлювати пошкоджену хрящову тканину, однак не слід очікувати швидкого ефекту. Застосування цих засобів проводиться тривалий час, позитивний ефект буде помітний в перспективі.
• Місцеве лікування (мазі, примочки). Можливе використання розігріваючих мазей, таких як Финалгон, Гевкамен, Эспол. Втирання цих засобів допомагає поліпшити кровообіг в області суглоба, трохи знизити больові відчуття. Однак чудодійного зцілення від цих мазей очікувати не доводиться, швидше ефект виникає від масажу ураженої області.

Масаж

Він покращує кровообіг, попереджає атрофію м’язів, зменшує їх спазм. Краще звернутися до професійного масажиста, однак за відсутності такого корисно робити масаж самостійно. Для цього проводять погладжують і растирающие руху в області спини, куприка, сідниць. Потім приділяють час масажу кульшового суглоба. Подушечками пальців роблять хрестоподібні і кругові розтирання ураженої області.

Також добре допомагає методи Тибетської медицини, а саме точковий масаж з голковколюванням, і призначення тибетських фітопрепаратів.

Оперативне лікування

Операція показано при 3-го ступеня захворювання, тоді проводять ендопротезування хворого суглоба. Перед установкою протеза прибирають всі зруйновані ділянки хряща і замінюють їх новими. Операція «штучне стегно» раніше вважалося радикальним методом, що дозволяє забути про болі, однак молодим пацієнтам може знадобитися повторна операція по заміні деталей протеза з-за їх поступового розхитування.