Складно не погодитися, що метро – дуже зручний і швидкий вид транспорту, якщо доглянуті станції підземки є і в аеропорту Мадрида, і на залізничному вокзалі, так, втім, і в передмісті. Мандруючи по столиці Іспанії вперше, мабуть, пересуватися на метро ще й безпечно і економно, з точки зору не лише фінансів, але і вашого часу. До того ж частина метро Мадрида в своєму роді теж історичний музей і пам’ятник, який менш ніж через п’ять років почне відзначати перший столітній ювілей.
Глибока історія
Дата відкриття першої лінії метро в Мадриді і у всій Іспанії – 17 жовтня 1919 р, це дорога довжиною 3,5 км складається з 8 станцій. Причому тунелі були дуже компактними, довжина перону не перевищувала 60 м, а ширина колії 1445 мм. До 1936 році метро Мадрида вже мало 3 лінії і з’єднувалося з залізничним вокзалом. Під час громадянської війни в Іспанії станції служили бомбосховищами. В 1944 році була запущена четверта гілка, а в шістдесятих вже з’єднали місто і передмістя. У 2007 році були відкриті три гілки «легкого метро». Так називають швидкісні трамваї, які курсують по поверхні, зрідка спускаючись під землю, коли необхідно об’їхати культурні об’єкти.
У Мадридській підземці є закрита станція – «Чамбері», її називають станція-привид. Вона входить до складу першої відкритої лінії, але потрапила під реконструкцію в 1966 році, із-за чого сильно наблизилася до наступної станції. Її відкрили 24 березня 2008 року вже в якості підземного музею.
Другий підземний музей утворився на станції «Карпетана» на 6 лінії. У період підземних ремонтних робіт з 2008 по 2010 рр. було знайдено безліч скам’янілих представників флори і фауни, що мешкали на території сучасного Мадрида майже 15 мільйонів років тому. В результаті ними прикрасили переходи станції.
Перший-перший я другий
Метро Мадрида знаходиться на другому місці за розміром на території Західної Європи після Лондона. Якщо брати всю територію Європи, то тоді на третьому місці, поступаючись ще й Москві. Загальна схема складається з 13 ліній, причому, остання була введена в експлуатацію зовсім недавно. Метрополітен своєю мережею з’єднує 327 станцій, має два радіальних кільця і щорічно перевозить понад 600 млн осіб.
Вся площа метро ділитися на 6 зон, найбільша з них зона А – це риса міста – приблизно 70% від загальної довжини рейок. Інші зони – це Північ, Південь, Захід, Схід і TFM (передмістя і міста супутники). Як і скрізь, кожна лінія метро виділяється власним кольором і назвою. У метро Мадрида назва дається по початковій і кінцевій зупинці. Кільцеві лінії легко запам’ятати: №№ 6 і12.
Довжина перегону між станціями складає близько 800 метрів, кожен поїзд складається з 4-5 вагонів, але на менш популярних маршрутах або нічних кількість зменшується до трьох.
Щорічно на початку вересня прямо в метро на одній зі станцій проходить фестиваль Фламенко. Перед пасажирами протягом п’яти днів виступають танцюристи і музиканти, одночасно станція вміщує глядачів до півтора тисяч чоловік.
Як користуватися і не заблукати в метро Мадрида?
Години роботи метро в Мадриді – щодня з 6 ранку до 1:30 ночі. У годину-пік інтервали між поїздами складають всього 2 хвилини, а до закриття або у вихідні вже 15 хвилин. У різних зонах різні інтервали руху. При переході з однієї зони в іншу потрібна пересадка.
Примітно, що рух поїздів у метрополітені левостронее, крім лінії Эндайя – Мадрид, щоб перейти на інший перон треба скористатися переходом або сходами (не на всіх станціях є ескалатори). Найважливіше слово в системі підземки – «Salida» – в перекладі на російську мову означає «вихід». На кожній станції є карта метро і покажчики переходів, а також докладний опис пам’яток декількох кварталів над головою.
Ще цікавий момент: не у всіх вагонах двері відкриваються автоматично, іноді необхідно натиснути кнопку, а ще рідше – повернути дверну ручку, будьте уважні. Також у вагонах не завжди оголошують станції, для вашого орієнтира є світлові табло і схема руху.
Слід знати, що крім іспанської мови на сайті і в квиткових терміналах можна включити англійська. Але карту або схему метро російською мовою там шукати марно.
Вартість проїзду в метро Мадрида
Продаються квитки в основному в касах і автоматах. Причому, автомати приймають і паперові купюри і монети, і навіть видають здачу. Єдине, вони ігнорують євроценти, так що доведеться шукати інше застосування для дрібниці. Квиток пропускають через турнікет, забирають із зворотного боку вже з відміткою компостера. Кожен раз, проходячи через турнікет, з квитка списується одна поїздка.
Один проїзд в метро становить €1,5, діти до 4 років проходять безкоштовно. Оптимально купувати квиток одразу на 10 поїздок по місту за €11,2, це вийде приємно дешевше. Такий квиток не має терміну дії, і його можна передавати іншій туристу. Якщо ви прямуєте в аеропорт, то додатково на виході доведеться доплатити ще €1,5. У таких поїздах, як правило, є контролер, у якого можна уточнити вартість метро в Мадриді і час роботи, якщо ви призабули. Важливо зберігати квиток до кінця поїздки.
Туристам, спраглим оглянути безліч визначних пам’яток, рекомендують купити так званий Abono Turistico – туристичний проїзний квиток на 1,2,3,5 та 7 дня. Проїзний на 7 діб коштуватиме вам €70,80. Він дійсний у всіх видах транспорту в зоні А, в т. ч. і в метро Мадрида, крім міського таксі. При купівлі квитка необхідно показати 
посвідчення особи, а дітям від 4 до 11 років зроблять знижку 50%.
Цікаві факти:
- у всьому світі два радіальних кільця має лише Мадрид і Токіо;
- найглибша станція йде під землю на 49 метрів;
- ви можете не хвилюватися, до скількох працює в Мадриді метро, т. к. після його закриття уздовж ліній метрополітену курсують спеціальні нічні автобуси;
- місцями в переходах низькі стелі, якщо ваш зріст вище 178 см – будьте обережні.
