Аліса Якубович, тревел-кореспондент і випускниця Вільної школи журналістики, побувала в редакції The New York Times і побачила зсередини, як працює сама популярна щоденна газета Америки.
Моя перша зустріч з Нью-Йорком відбулася 2 роки тому. Канал, на якому я працювала, відправив мене у відрядження в Нью-Йорк. Була зима, отмерзшие кінцівки і єдине, що мені здалося не таким холодним в цьому місті – 52-поверховий світиться хмарочос, не поміщається в «об’єктив» айфона – нова будівля The New York Times. З’явилося нав’язливе бажання потрапити всередину і нехай навіть півгодини і поспостерігати за процесом роботи цієї старої махини (NY Times — 164 року).
Сьогодні в Нью-Йорку осінь і дощ. На прохідній того самого будинку мене зустрічає Ендрю – репортер The New York Times, спікер Вільної школи журналістики, з яким я зв’язалася через могутній Фейсбук.
Ендрю працює тут останні 10 років. Його робочий стіл завалений паперами, книгами і газетами п’ятирічної давності.
У безрозмірному ньюзрумі — гробова тиша.
— Тут заборонено говорити? – жартую я.
— І фотографувати теж, – не жартує Ендрю, — звичайні правила. Щоб зателефонувати – іди в переговорку. Тобі дзвонять – туди ж.
Згадала ньюзрум «Сніданку» (ранкового шоу на 1+1), в якому пропрацювала 4 роки, де всі перекрикуються, іноді співають і паралельно домовляються про зйомки.
Настільний хокей поруч з робочим місцем виглядає як бутафорія з фруктів на обідньому столі поруч з гарячим справжнім борщем.
— Хокей для краси — рідко хто грає, — Ендрю передбачає моє питання.
1
2
PrevNext
Ньюзрум New York Times займає три поверхи. Цілих три поверхи з редакторами, веб-редакторами, шеф-редакторами і журналістами. Перегородок немає. Тільки віртуальний поділ на зони: спорт, новини, бізнес, мистецтво і так далі.
Гігантський акваріум без дресскода, в якому «плаває» близько 1200 співробітників. Наради проходять щодня. Теми пропонують самі журналісти. І з тим створюють сенсації.
— За сьогодні у нас раз, два… чотири ексклюзиву. Цих тем немає в інших газетах, — хвалиться Ендрю.
— За 10 років роботи у тебе напевно були розслідування, якими пишаєшся?
— Нещодавно ми викрили безліцензійну торгівлю медичними препаратами з шкідливими китайськими добавками. Ми намагаємося щось змінити в цій країні — викрити і зупинити корупцію, розкрити махінації. Ось, наприклад, (вказує на стіну з жовтими альбомными листами в рамочці, на яких написані ручкою десятизначні цифри в стовпчик) – колега викрив одного з держ службовців по темі відмивання грошей.
– Хто ваші конкуренти? New York Times настільки настільки сильний бренд, що, деколи, здається, їх немає.
— Їх дуже багато. Washington Post, наприклад. Хоча ми дуже різні. Дуже. Ніби й не конкуренти, але вони теж виходять щодня. Ми активно боремося за читача. Активно просуваємо онлайн версію.
Інтернет-видання The New York Times – топовий веб-сайт. Природно, є мобільні додатки для iPhone і Android, а New York Times iPad доступно без плати за підписку.
Ендрю веде мене в імпровізовану галерею.
— Зазвичай тут висять роботи наших співробітників: графічних дизайнерів, фотографів. Щоб давати їм можливість проявити себе не тільки в щоденній рутині. Кожен місяць міняємо експозицію
Поверхом нижче безкоштовна бібліотека, кафе з 10-ти метровими вікнами в підлогу.
Ендрю провів мене до ліфта і пішов працювати над текстом, а я шукати можливості тривалої стажування. Такі, до речі, в The New York Times такі є.
