Чоловічі слов’янські імена та їх значення

У будь-якої культурної традиції імена є найбільш значущим носієм інформації про розвиток народу. Імена слов’янського походження, наприклад, практично зникли з ужитку. На зміну їм прийшли грецькі, римські, єврейські та інші імена, які є для нащадків давніх русичів чужорідними по своїй суті. Сталося це відразу після того, як Русь прийняла християнство.

Імена язичницьких богів, яких в ту пору хотіли викорінити не тільки з повсякденного культурного буття народу, але і з його думок, нерідко були частиною чоловічих імен. Прикладом тому може служити стародавнє слов’янське ім’я Яромир (Ярило + світ). Волхвів і богатирів, що носили імена споконвічно слов’янські, хрестили силоміць і називали їх, як наказує християнська віра.

Росіяни і слов’янські імена: в чому різниця?

В останнє десятиліття багато батьків стали називати своїх дітей слов’янськими іменами. Однак мало хто розуміє, що той же Іван (слов’янське ім’я, здавалося б) не має ніякого відношення до Древньої Русі. Це ім’я прийшло до нас разом з хрещенням, а відбулося воно від єврейського «Іван». Сюди ж можна віднести популярні останнім часом імена Захар, Матвій, Данило і Єгор. Якщо придивитися до таких імен уважніше, то можна знайти аналогії в інших культурах. Наприклад, Лука в англійській вимовляється як Люк, Данило — як Даніель. Той же Матвій має заокеанські аналоги (Метью).

Якщо згадати, що слов’янські, тобто язичницькі імена у свій час намагалися назавжди викорінити, то можна зробити висновок, що вони не можуть мати аналогів в інших культурах, адже на той момент (1 століття н. е..) асиміляція народів не досягла великих масштабів. Отже, як все ж розпізнати стародавнє слов’янське ім’я? Як відрізнити його від біблійних, насильно щеплених слов’янам імен? Дізнаємося про це прямо зараз.

Які імена можна вважати споконвічно слов’янськими

Практично усі чоловічі слов’янські імена мають особливості, за якими їх можна відрізнити від чужорідних. Присутність у них частини слова виключно слов’янського походження і є цією ознакою. Слов’янські імена хлопчиків завжди несли сакральний сенс, тому поєднання їх компонентів було не простим набором слів заради милозвучності. Також помічено, що звук «А» у слов’ян вживали дуже рідко, особливо в іменах власних. Найчастіше його замінювали на більш м’які звуки «І», «Я» і «Е».

В якості прикладу наведемо два імені, одне з яких багато хто вважає слов’янським: Казимир і Парнас. Якщо звернути пильну увагу на їх компоненти, то видно, що Казимир утворилося від двох слів: «казати», «показує» і «світ», що означає «показує світ». А ось ім’я Парнас можна розбирати довго, пильно вдивляючись в поєднання букв і вслухаючись у послідовність звуків. Навіть якщо припустити, що в його основу покладено такі поняття, як «пар» і «нас», ніякого смислового наповнення таке поєднання не дає.

Слов’янські імена для чоловіків з двома основами

Ще один помітний ознака, за якою можна ідентифікувати чоловічі слов’янські імена, – дві основи. Одна частина вказувала на якості (слава, сила, міць, влада і так далі). А ось друга частина символізувала предмет або сферу їх впливу (світ, все, добро, військо, боги та інше). До слова сказати, подвійні імена отримували хлопчики, які досягли певного віку, а до цього вони мали право носити сімейне, просте ім’я. Односкладні імена залишали і смердів – представникам незаможного класу на Русі. Про порядок наречення хлопчиків і чоловіків у слов’ян варто поговорити докладніше, так як в цьому питанні існувало немало тонкощів.

Як давалися імена на Русі

Як говорилося раніше, слов’янські імена хлопчиків несли в собі особливий сенс і були ключем до сутності людини. Для того щоб малюка не могли «зіпсувати» (наврочити тощо), при народженні йому давали помилкове ім’я. Як правило, воно було негарним або характеризувало хлопчика не з кращого боку. У список слов’янських чоловічих імен цієї групи входять Крив, Злість, Некрас, Дурник або Дурень.

Коли дитина виростала і його вихованням починали займатися чоловіки, їй давали нове ім’я, яке відображало характер хлопчика і підходило до його основного призначення. Також вірили, що такі імена наділяли чоловіка певними якостями. Майбутніх воїнів (ратників, богатирів) найчастіше називали складовими іменами: Ратибор, Ярополк, Доброгнев. Мисливцям дарували такі імена, як Хоробрий, Стоян, або зовсім іменували Вовком, Орлом і т. п. Майбутніх служителів культів, а нерідко і воїнів, називали іменами з часткою «святий». До них відноситься і знову стало популярним слов’янське ім’я Святослав. Хліборобам і тваринникам діставалися імена простіше: Тишило, Путята, Ярилка або Тихомир. Нерідко слов’яни давали друге ім’я хлопчикам залежно від порядку їх появи на світ.

Якої-небудь системи спадкування імен, прийнятої в інших народів, у слов’ян не існувало. Тому родових імен не було аж до прийняття християнства. Але і після цього кілька століть навіть знатні правлячі сімейства не практикували ім’янаречення хлопчиків на честь дідусів і батьків.

Слов’янські імена, запозичені у тварин і рослин

Утворені від назв тварин і рослин чоловічі слов’янські імена в даний час мало хто захоче дати своєму синові, так як звучать вони, щонайменше, дивно. Справа в тому, що селяни (а саме вони найчастіше так називали своїх дітей) ніяк не видозмінювали назви тварин. Сини в цьому випадку називалися Зайцями, Йоржами, Щуками, Сомами та Горіхами. Ці росіяни (слов’янські) імена подарували світу прізвища Зайцев, Щукін та Єршов.

Яким за рахунком родився: порядкові імена

Дана група імен не так численна і різноманітна, як інші. Незважаючи на те, що дітей у слов’янських сім’ях було багато, далеко не всі нащадки народжувалися хлопчиками, і тому обчислення велося максимум до десятого сина. Старшого спадкоємця зазвичай називали Перваком або Первушей, наступного – Втораком, далі слідував Третяк, Четверик, Осьмин і т. д. Згідно з дослідженнями, порядкові імена часто надавались дітям при народженні, і потім замінювалися новими, характерними двусоставным ім’ям. Тим не менш, у родині вже змужнілого чоловіка продовжували називати порядковим ім’ям. Існують в сучасній Росії і прізвища, утворені від них: Третьяков, наприклад.

Грізні слов’янські імена

На Русі, як і в будь-якому іншому державі того часу, існували військові підрозділи. Якщо хлопчик після семи років відрізнявся силою, високим зростанням або витривалістю, його відправляли на виховання до дружинникам. Імена давалися з урахуванням їх призначення і містили інформацію про незламності тіла, суворості і непохитності духу воїна. Так само, як і грецькі, слов’янські імена цієї категорії мають такі значення, як «камінь», «скеля».

Прикладом можуть служити імена Дубыня (міцний, як дуб), Горислав (славний і в той же час могутній, як гора), Гориня і Святогор. Особливо грізними вважалися такі імена, як Мстислав (славний своєю помстою), Зима (суворий, холодний і розважливий) і Доброгнев (гнів заради добра).

Про постійну готовність відстоювати життя свого народу говорили імена з часткою «буде», «пако» і «виття». В якості прикладу можна навести давно забуті слов’янські імена Пакослав і Будевой.

Чоловічі слов’янські імена во славу богів

У сім’ях слов’янських священнослужителів (волхвів) діти, як правило, йшли по стопах батька, тобто продовжували його ведичний шлях до духовного співпраці з вищими силами. Їх імена найчастіше містять частинки «слав», «світло», «мудрий» і «любий». До слова сказати, саме ця група імен була самою великою і різноманітною, адже любити і славити можна будь-яке природне явище, богів і аспекти повсякденного життя.

У число таких імен входять Богослав (славить бога), Яромир (світ, що належить Ярило, богу сонця), Велимудр (володіє великою мудрістю), Любомир (люблячий світ), Світозар (озаряющий світлом). Сюди ж можна віднести такі імена, як Любомысл (люблячий мислити), Богомысл (думаючий про бога), Доброслав (який прославляє добро), і багато інших.

Як слов’яни називали хлопчиків з вадами

Якщо у слов’янській родині народжувався хлопчик з фізичними вадами (кривий, горбатий), спочатку йому давали звичайне, «сімейне» ім’я: Невзор (не бачить інших), Некрас і Кощій (худий, кістлявий). Після досягнення семирічного віку нарікали його новим ім’ям, що відображає стан. Як правило, хлопчики з каліцтвами і вродженими фізичними вадами виростали скромними, поступливими, духовно багатими людьми. Саме ці якості і відбивалися в їх іменах. Також слов’яни намагалися неповноцінним юнакам дати імена, здатні наділити їх силою. Складалися вони з частинок «бог», «милий», «любо», «брато» і «сестро».

Приклади таких імен: Благослав (який прославляє благо, доброту), Богоміл (милий для бога), Любомил, Братомил і Сестромил (милий для братів і сестер), Гостемил (милий для гостей) і Красимір (красивий і миролюбний). Таким чином слов’яни компенсували фізичні вади дитини, перетворюючи їх в духовні, ментальні гідності.

Однак траплялося так, що цілком здоровому у фізичному розумінні чоловікові ім’я змінювали на негативне. Прикладом тому може послужити ім’я Блуд (недолугий, розпусний, розпусник) і Злість або Злида (злісний).

Слов’янські імена правителів, воєвод та іншої знаті

Так як пануючі верстви населення володіли якимись благами, то основною ознакою їх імен є частинки «влади», «тримай» і «вели». Утворення таких імен не могло відбутися і без таких частинок, як «світ» і «слав». Оскільки саме ці імена найчастіше згадувалися в різних історичних джерелах, до наших днів дійшло кілька десятків їх варіацій.

Одними з найпопулярніших слов’янських імен вважаються: Володимир, Владислав, Всеволод, Всеслав та Ізяслав. Досі вони затребувані, і ними називають синів. Трохи менш відомими, а значить, і поширеними є такі імена, як Велислав, Берислав, Беримир і Боримир, Мечеслав, Венцеслав і Велімир. Воєводи й прославлені воїни, яким були даровані князівства або волості, найчастіше носили імена з часткою «полк». Тут варто згадати легендарних слов’янських воїнів Святополка і Ярополка.

Імена-обманки і прізвиська у слов’ян

Крім імен у слов’ян було нормою давати хлопчикам прізвиська. Робили це з кількох причин. По-перше, з допомогою прізвиськ сподівалися відвести від малюка зло. Дитячі прізвиська, або імена-обманки, як говорилося на початку статті, несли негативний зміст. В ті часи люди вірили, що злі люди або парфуми не зазіхнуть на Некраса, Дурня або Крива. Ця традиція існувала і після прийняття християнства. Згадайте хоча б казкового Івана-дурня. Те ж саме практикували й з іменами для маленьких дівчаток. Приклад також відомий кожному з дитинства – це Царівна Несміяна. До прізвиськ можна віднести і відоме за літературним творам ім’я Мазай, що означає «вимазаний».

Прізвиська, на відміну від справжніх імен, були відомі всім. Таким чином, якщо проти хлопчика замишлялося зло (а за віруваннями слов’ян, для цього потрібно було знати ім’я жертви), воно його просто не наздоганяв.

Гарні імена для хлопчиків слов’янські. Приклади

В останні роки чоловічі слов’янські імена стають більш затребуваними. Звичайно, про повну відмову від грецьких, єврейських і римських мови не йде. Тим не менш, повернення до своїх коренів відіграє велику роль у культурному самовизначенні. Для наречення дітей у відповідності з традиціями предків все частіше використовуються такі красиві слов’янські імена, як Святослав, Ярослав, Володимир і Всеволод. Рідше можна почути такі імена, як Казимир, Святогор і Добриня. Найбільшу популярність набувають імена, які належать відомим людям: акторам, музикантам і політичним діячам.

Наприклад, ім’я Володимир впродовж кількох десятиліть складає конкуренцію запозиченим з інших культур варіантів Олександр, Данило і Олексій.

На закінчення хотілося б сказати, що не всі імена, які через незнання віднесені до слов’янських, насправді є такими. Будьте уважні при виборі імені дитині. Звертайтеся до історичних джерел і намагайтеся самостійно знайти ознаки їх слов’янського походження.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/60566-cholovichi-slovianski-imena-ta-yih-znachennia/