Міф про Геракла: короткий зміст. 12 подвигів Геракла

Міф про Геракла починається з його незвичайного народження. Бог-громовержець Зевс мав схильність до земних жінок. Красуня Алкмена, дружина царя Мікен, сподобалась йому. Зевс ласкавими промовами намагався переконати її зрадити чоловікові. Але Алкмена була непохитна. Тоді громовержець вирішив схитрувати. Він зігнав всіх звірів Еллади в ліс, де полював цар Мікен. Захопившись полюванням, той не повернувся додому ночувати. І Зевс в образі чоловіка з’явився до Алкмени.

В день, коли повинен був народитися Геракл, Громовержець поклявся у присутності богів, що хлопчик стане правителем Мікен. Але Гера, ревнива дружина Зевса, зрозуміла, що мова йде про незаконнонароджену дитину. Вона відсунула на день пологи Алкмени. У призначену Зевсом годину народився Еврісфей. Саме він і став правителем Мікен, на службі у якого Геракл і здійснив відомі подвиги.

Міфи про Геракла: 12 подвигів

Гера, дізнавшись про народження майбутнього героя, присягнулася знищити його. В колиску вона підіслала двох отруйних змій. Але Геракл з народження виявив силу і спритність. Він задушив рептилій руками.

Міф про Геракла оповідає, що пізніше Гера наслала на героя божевілля. Розум чоловіка потьмарився, коли він грався зі своїми синами. Він прийняв дітей за чудовиськ. Коли напад безумства пройшов, Геракл був в жаху від власного вчинку. Повний каяття, він вирішив відправитися в заморські країни.

Геракл поплив з аргонавтами на кораблі в далеку Колхіду за золотим руном. Але шлях його тривав недовго – у самих берегів Греції з’явився герою бог Гермес. Він передав волю богів: нехай Геракл змириться і піде на службу до царя Мікен Еврісфея.

Ревнива Гера, у бажанні позбутися незаконнонародженого сина Зевса, увійшла в змову з Еврисфеєм. Вона порадила правителю Мікен підібрати для героя найскладніші і небезпечні завдання. Міфи про подвиги Геракла, можна сказати, з’явилися завдяки Гері. Вона сама, не бажаючи того, сприяла віковій славі героя.

Перший подвиг

Еврісфей дав перше завдання Гераклові – винищити Немейського лева. Чудовисько було народжене від велетня Тифона і Єхидни, величезної змії. Лев вражав своєю величиною і кровожерливістю. Його міцна шкура витримувала удари мечів, стріли тупилися об неї.

В околицях міста Немеї жив лев, знищуючи все живе на своєму шляху. Цілий місяць шукав Геракл його лігво. Нарешті він знайшов печеру, яка слугувала Немейскому леву притулком. Геракл завалив вихід з лігва величезним валуном, а сам приготувався чекати біля входу. Нарешті пролунав гучний рик, і з’явилося чудовисько.

Міф про Геракла розповідає, що стріли героя відскочили від шкури лева. Гострий меч не завдав йому шкоди. Тоді Геракл голими руками схопив чудовисько за горло і задушив його.

Герой з перемогою повернувся в Мікени. Коли Еврісфей побачив пораненого лева, він злякався неймовірної сили Геракла.

Другий подвиг

Спробуємо переказати другий міф про Геракла коротко. Гера придумала для героя нове смертельне завдання. В отруйному болоті таїлося страшне чудовисько – Лернейська гідра. У неї було тіло змії і дев’ять голів.

Лернейська гідра мешкала біля входу у світ мертвих. Вона виповзала зі свого лігва і спустошувала околиці. Будучи сестрою Немейського лева, володіла величезною перевагою – одна з дев’яти голів була безсмертною. Тому вбити Лернейську гідру було неможливо.

Іолай запропонував Гераклові свою допомогу – він довіз на своїй колісниці героя до отруйного болота. Довго герой бився з гідрою. Але, убивши одну голову чудовиська, Геракл побачив, як на її місці з’явилися дві нові.

Помічник Іолай підпалив сусідній гай і почав припікати зрубані голови гідри. Коли Геракл відсік останню, безсмертну голову, закопав її глибоко в землю. Зверху ж привалила величезною скелею, щоб чудовисько ніколи більше не зміг з’явитися на землі.

Отруйною кров’ю гідри просочив Геракл наконечники стріл. А після повернення в Мікени його чекало нове завдання Еврісфея.

Третій подвиг

Міфи про подвиги Геракла вказують на його силу, спритність, швидкість. Більше року гнався герой за Керинейською ланню, щоб зловити її – це було нове завдання правителя Мікен.

В околицях Керинейських гір з’явилася прекрасна лань. Її роги виблискували золотом, а копита відливали міддю. Шкура тварини іскрилася на сонці. Керинейську лань створила богиня полювання Артеміда. Вона це зробила в докір людям, які винищують флору та фауну.

Бігала лань швидше вітру – вона мчала, тікаючи від Геракла, через Аттику, Феспротію, Беотію. Цілий рік герой намагався наздогнати прекрасну втікачку. У відчаї Геракл дістав лук і вистрілив у ногу тварини. Накинувши на здобич сітку, він поніс її в Мікени.

У гніві з’явилася перед ним Артеміда. Стародавні міфи про Геракла розповідають, що герой вибачився перед нею. Пояснив, як воля богів змусила його служити Еврісфею. Що не для себе він гнався за прекрасною ланню. Змилостивилася Артеміда, дозволила Гераклові віднести тварину в Мікени.

Четвертий подвиг

А Еврісфей вже підготував для героя нове завдання. Яке ж? Про це розповість нам четвертий міф про Геракла. Короткий зміст його дозволяє нам дізнатися, що в Аркадії з’явився дикий кабан. Єриманфський вепр знищував величезними іклами худобу, лісових звірів, подорожніх…

По дорозі зайшов Геракл до знайомого кентавра Фолу. Вони відкрили вино, веселилися, співали пісні. Інші кентаври, залучені ароматом вина, озброїлися камінням та киями і заявили, що вино було принесено в дар всій громаді. Зав’язалася бійка. Геракл змусив кентаврів тікати своїми отруйними стрілами.

Продовживши шлях, герой незабаром побачив Єриманфського вепра. Але удари меча не злякали тварину. Тоді Геракл високо підняв свій щит. Коли в ньому відбилося сонце, герой направив промінь прямо в очі звіру. Потім почав бити мечем по щиту. Засліплений, звір злякався гучного шуму. Він кинувся високо в гори, де загруз в глибокому снігу. Тоді Геракл пов’язав вепра, звалив на плечі і приніс в Мікени.

Раділи жителі своєму позбавленню від грізного чудовиська. Еврісфей, побачивши розміри вепра, до того злякався, що сховався в бронзовий пифос.

П’ятий подвиг

Цар Авгій славився своїми стадами і стайнями. Він обгородив високою огорожею обори, оскільки цілодобово перебував у страху, що биків і коней можуть викрасти. Цілими днями Авгій намагався порахувати кількість коней у стайнях. Але табун перебував у русі, коні переміщувалися, рахунок доводилося починати спочатку.

Нечистоти, що скупчилися від коней, заповнили всі стайні. Запах від них стояв на всю Аркадію, свідчить міф 5. Геракла направив Еврісфей очистити Авгієві стайні від гною. Цар думав, що сильний і сміливий герой погребує таким завданням.

Геракл зметикував, що необхідно проробити дірку в огорожі. Він зламав з двох сторін паркан, що оточував стайні. Водний потік гірської річки тут же змив всі нечистоти.

Міф про Геракла коротко повідомляє, що після цього подвигу герой приніс жертву річковому богу за неприємну роботу. Потім відновив огорожу і повернувся в Мікени за новим завданням.

Шостий подвиг

Одного разу біля міста Стімфала з’явилися два величезних птахи, розповідають міфи про Геракла. У них були мідні дзьоби і бронзові пір’я. Стімфалійські птахи з часом розмножилися і утворили зграю. Вони знищували посіви на полях. Кидали свої бронзові пір’я, як стріли, на всіх, хто опинявся поруч з ними.

Геракл, перш ніж вступити в бій, довго вивчав звички тварин. Він зрозумів, що, скинувши пір’я, птахи стають беззахисними до тих пір, поки не відросте нове. Богиня-войовниця Афіна з’явилася Гераклові і піднесла йому в дар мідні тріскачки. Зрадів допомозі Геракл, підняв гучний шум інструментом.

Стімфалійські птахи злякано злетіли вгору, почали скидати гострі пера. Геракл ж сховався під щитом від їх натиску. Після того як птахи скинули все пір’я, герой перестріляв їх з лука. А ті, в яких не встиг потрапити, відлетіли подалі від цих місць.

Сьомий подвиг

Про що розповість сьомий міф про Геракла? Короткий зміст вказує на те, що не залишилося більше в Аркадії жахливих звірів і птахів. Але Еврісфей придумав, куди можна відправити Геракла – на острів Крит.

Морський бог Посейдон подарував цареві Міносу чудового бика, щоб правитель приніс його в жертву богам. Але критський бик так сподобався цареві, що той сховав його в своєму стаді. Дізнався Посейдон про обман царя. У гніві він вразив бика безумством. Довго носився монстр, в сказі вбиваючи людей, розганяючи стада.

Еврісфей, за наклепом Гери, побажав побачити критського бика живцем. Геракл зрозумів, що тільки силою можна приборкати тварину. Він вийшов на бій, схопив бика за роги, нахилив його голову до землі. Тварина почуяла, що супротивник сильніший. Критський бик перестав чинити опір. Тоді Геракл осідлав його і погнав у море. Так, верхи на тварині, герой повернувся в Аркадію.

Бик навіть не намагався скинути Геракла, спокійно увійшов в стійло царя Еврісфея. Коли герой, втомлений після нового подвигу, пішов спати, правитель злякався тримати у себе божевільного бика і в страху випустив його на волю.

Так бик блукав по околицях Аркадії, поки його не переміг інший герой Еллади – Тесей.

Восьмий подвиг

Міфи про Геракла оповідають і про демонічних коней Діомеда. Ці м’ясоїдні монстри пожирали заблукалих подорожніх. Вбивали мореплавців, потерпілих крах. Коли Геракл з помічником прибув в країну, він відразу ж відправився на пошуки м’ясоїдних коней. За ржанням він зрозумів, де знаходяться стайні царя Діомеда.

Ударом кулака по голові він приборкав першого коня і накинув йому на шию ярмо. Коли весь табун був вгнузданий, Геракл з помічником погнав його до корабля. І тут на шляху встав цар Діомед зі своїм військом. Геракл переміг всіх, а коли повернувся на берег, побачив, що коні розірвали його помічника і розбіглися.

Герой згодував тіло царя Діомеда його ж коням, загнав їх на корабель і відвіз в Мікени. Боягузливий Еврісфей при вигляді м’ясоїдних коней в жаху наказав відпустити їх у ліс. Там з ними розправилися дикі звірі.

Дев’ятий подвиг

12 міфів про Геракла надзвичайно цікаві. Всі вони розповідають про силу та хоробрість сина Зевса, про дивовижні пригоди, що випали на його долю. Дев’ятий оповідає про пояс Іпполіти. Його захотіла отримати дочка Еврісфея Адмета. Вона чула, що цариці амазонок Іпполіті пояс подарував сам Арес, бог війни.

Геракл вирушив у подорож із супутниками. Амазонки дружелюбно зустріли їх, запитали про мету поїздки. Геракл чесно розповів цариці Іпполіті про те, як дочка Еврісфея захотіла отримати в подарунок її пояс.

Іполита погодилася віддати прикраса Гераклові. Але завадила богиня Гера. Їй не сподобалося мирне вирішення питання – адже вона хотіла знищити героя. Гера, перетворившись в одну з амазонок, розповсюдила чутки про те, що Геракл хоче продати їх у рабство.

Войовничі жінки повірили злісному наклепу, і зав’язався бій. Геракл із супутниками перемогли амазонок. З важким серцем виконав це завдання син Зевса. Геракл, герой міфів, не хотів битви з жінками, нехай навіть вони і були воїтельницями.

Десятий подвиг

Продовжує наше оповідання десятий міф про Геракла. Цар Еврісфей довго думав, перш ніж дати герою нове завдання. Йому хотілося відправити ненависного зведеного брата в далеку країну, настільки далеку, що плисти туди довелося б місяць або більше.

Довгий шлях пройшов Геракл. Переміг сина бога Вулкана – чудовисько Какуса. Пізніше на місці битви було засновано місто Рим.

На зелених луках Ерифії паслися корови Геріона, велетня з трьох туловищах, трьох головах і трьох пар рук і ніг. Охороняв їх двоголовий пес. При вигляді Геракла він загарчав і кинувся на нього. Герой швидко переміг пса, але тут прокинувся пастух-велетень. Богиня Афіна подвоїла сили Геракла, і той збив велетня кількома ударами палиці. Ще одну перемогу здобув герой.

Допливши на кораблі до Іберії, Геракл приліг відпочити, відпустивши стадо пастися. З першими променями сонця він вирішив погнати череду по суші. Корови пройшли Іберию, Галлію, Італію. У самого моря одна з них кинулася до води і попливла. Вона опинилася на острові Сицилія. Місцевий правитель Ерікс не захотів віддати корову Гераклові. Довелося перемогти його.

З втікачкою герой повернувся до стада і повів його до царя Еврісфея. Останній приніс корів у жертву Гері, сподіваючись позбавитися від Геракла.

Одинадцятий подвиг

І знову далека дорога чекала героя. Еврісфей відправив Геракла за золотими яблуками Гесперід. Вони дарували безсмертя та вічну молодість. В саду яблука Гесперід охороняли тільки німфи. А сам сад знаходився на краю землі, де Атлант утримував небозвід на своїх плечах.

По дорозі до краю світу Геракл в горах Кавказу звільнив Прометея. Бився з сином землі Геї – Антеєм. Лише відірвавши велетня від землі, зміг перемогти його герой. Діставшись до Атланта, Геракл повідав йому про мету своєї подорожі. Вони домовилися, що герой потримає на плечах небеса, а Атлант попросить у німф яблука.

Геракл вже знемагав під тягарем зводу, через рік Атлант повернувся. Велетню дуже не хотілося знову брати на свої плечі непомірну тяжкість. Хитрун запропонував Гераклові потримати ще небо, поки він сам дійде до Мікен і віддасть яблука цареві. Але наш герой не такий дурний. Він погодився, але за умови, що велетень потримає небеса, а Геракл тим часом зробить собі трав’яну подушку – дуже важка ноша. Атлант повірив і встав на своє місце, а герой взяв яблука і повернувся додому.

Дванадцятий подвиг

Останнє завдання Еврісфея було найскладнішим, свідчить 12 міф. Подвиги Геракла (короткий зміст їх викладено в цій статті) переносять читача в дивовижний світ міфології Стародавньої Греції, світ, повний дивних пригод, могутніх і підступних богів і сильних, відважних героїв. Але ми відволіклися. Отже, 12 подвиг. Гераклові довелося спуститися в царство мертвих і викрасти пса Цербера. Три голови, хвіст у вигляді змії – при вигляді цього породження пекла кров холола в жилах.

Спустився в Аїд Геракл і бився з Цербером. Здолавши пса, герой привів його в Мікени. Цар не дозволив відкрити ворота і прокричав, щоб Геракл відпустив назад страшного монстра.

Але на тому не закінчуються міфи про Геракла. 12 подвигів, які здійснив герой на службі в Еврісфея, уславили його на віки. Пізніше він відзначився у військових походах, влаштував своє особисте життя.

Тринадцятий подвиг і смерть Геракла

Легенди Еллади свідчать, що існує і 13 подвиг Геракла. Міф доніс до наших днів історію про царя Феспії. В його будинку зупинився Геракл, коли полював на Киферонського лева. Феспій переживав, що його дочки виберуть собі непоказних женихів, народять некрасивих онуків. Цар запропонував Гераклові запліднити його 50 дочок. Так герой вдень полював на лева, а ночі проводив з царськими доньками.

Через багато років Геракл одружився на Деяніри. У них народилося багато дітей. Одного разу подружжя переправлялися через швидку річку. Деяніру перевозив кентавр Несс. Він спокусився красою жінки і хотів оволодіти нею. Геракл вразив його отруйною стрілою. Переживаючи страшні муки, Несс вирішив помститися герою. Він умовив Деяніру набрати його крові. Якщо Геракл розлюбить її – треба тільки просочити його одяг кров’ю кентавра, і тоді чоловік не подивиться більше ні на одну жінку.

Деяніра зберегла пухирець з даром Несса. Повернувшись з військового походу, Геракл привів в будинок молоду полонянку-царівну. У пориві ревнощів Деяніра просочила одяг чоловіка кров’ю. Отрута швидко подіяв і почав доставляти Гераклові сильні муки, а зняти одягу не було можливості. Старший син на руках переніс батька на гору, де зробив похоронне багаття. Коли полум’я розгорілося, величезна хмара накрила Геракла. Так боги вирішили взяти героя на Олімп і дарувати йому безсмертне життя.