Болівудські комедії — індійські традиції

Індія досі утримує пальму першості по кількості знімаються кінофільмів за рік. Індійська кіноіндустрія надзвичайно динамічно розвивається в усіх жанрах, але індійські комедії не перестають дивувати і радувати глядача своїм накалом пристрастей, екшен-сценами, музикою і танцями.

Специфічні особливості

Запозичений з кулінарії термін «масала» (пряна суміш) характеризує концепцію, яка є ключем до розуміння продукції Боллівуду. Індійське кіно надзвичайно рідко знімають в суворій жанрової політиці, частіше фільм являє собою ураганную суміш мелодрами, екшену, драми і комедії. Індійські кіношедеври переслідують одну мету – охопити велику аудиторію (вікову, соціальну тощо). Фільми Боллівуду обтяжує шаблонність сюжету, стереотипна поведінка головних героїв і не є несподіваною кульмінація.

Сміх — основа успіху в кіно

Не викликає сумнівів той факт, що кожна людина хоч раз в житті попадав в курйозну ситуацію. Гумор здатний згладити гострі кути, привнести радість в повсякденність, ось чому глядач любить комедії, індійські особливо. Серед кінопродукції Боллівуду є маса цікавих, нехай і невигадливих комедійних мелодрам, але в кожній колекції є свої «діаманти» — кращі кінопроекти комедійного жанру. Представлені нижче картини вважаються кращими серед собі подібних:

  • «Пан 420» (1955). Режисер Радж Капур у своїй роботі вивів формулу абсолютного успіху, перетворивши кінофільм у великій бенефіс-спектакль одного з найбільш блискучих і яскравих акторів Боллівуду. Це нестаріюча класика, в міру розважальна і водночас повчальна стрічка. Знімаючи наступні комедії, індійські кінорежисери брали фільм Капура за основу.
  • «Красивий і впертий» (1970). Режисер-постановник Бхаппи Соні поєднав у своєму проекті два жанру – комедію і драму, сюжетна лінія розповідає про вигоди, жадобі наживи і любові. Фільм легкий і злегка наївний, саме цим він і приваблює шанувальників комедійного жанру.
  • «Зіта і Гіта» (1972). Режисерові картини Рамешу Сіппі вдалося створити індійський гімн справедливості і доброті. Він досі ятрить ностальгічні струни душі особливо старшого покоління. Гумору, веселощів і музики у фільмі хоч відбавляй. Але це не «рожеві цукрові соплі», як виражаються сучасні глядачі, називаючи мелодраматичні комедії (індійські, азіатські, бразильські). Кінострічка повністю розбиває подібні стереотипи, в ній безліч по-справжньому смішних ситуацій.

Сучасні кінопроекти

«Ом Шанті Ом» (2007). При перегляді даної картини кожного глядача відверто вражає фантазія сценаристів — у них вийшла чудова історія. Режисер Фара Кхан не став перебільшувати переживання і емоції своїх героїв, в цьому фільмі вони не спотворені, реальні. У той же час у кінострічці присутні класичні складові індійського кіно. Під час перегляду здається, що кіно знімає хореограф – камера в окремі моменти просто танцює, але це анітрохи не псує картинку, зовсім навпаки.

«Три ідіота» (2009). Сценарист і режисер в одній особі — Раджкумар Хірані — зумів поєднати у сюжеті картини безліч смішних курйозних ситуацій і глибокий сенс. І хоча у комедії багато театральності і карикатурності (для європейського глядача), наївність сюжету вражає і захоплює настільки, що снобізм швидко випаровується.

«Розшукується наречений» (2010). Мудассар Азіз продовжив традиції ненав’язливих, легких, але одночасно повчальних комедій Боллівуду. Хоч у фільмі занадто багато гламуру і пафосу, сценарій, діалоги і чудове музичне супровід покривають з лишком цей недолік.

Відображення менталітету

Як не крути, а національний кінематограф чудово відображає менталітет країни. Індійські фільми-комедії часом страждають від усього безглуздого, що є в болливудском кіно: убивчо дурні сюжети, клановість, зіркові хвороби, зайвий пафос. Але все ж вони популярні і затребувані, тому що дуже яскраві, емоційні, смішні, з великою кількістю костюмів, жартів, декорацій і, головне, наївності і доброти.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/55106-bollivydskie-komediyi-indiiski-tradiciyi/