Основні принципи будови слухового аналізатора

Будова слухового аналізатора — тема нашої статті. Як взаємопов’язані його будова і функції? Яке значення має слух для людини? Давайте розберемося разом.

Що таке сенсорні системи

Кожну секунду наш організм сприймає інформацію з навколишнього середовища і відповідним чином реагує на неї. Це можливо завдяки сенсорним, або анализаторным систем. Будова слухового аналізатора аналогічно іншим подібним структурам.

Всього в організмі людини розрізняють п’ять сенсорних систем. Крім слуховий до них відносяться зорова, нюхова, осязательная, смакова. Вчені стверджують, що людина має ще й шостим почуттям. Йдеться про інтуїцію — вміння передбачати події. Але структура, яка відповідає за формування цього почуття, поки невідома.

Принцип роботи аналізаторів

Якщо описати будову слухового аналізатора коротко, то можна назвати три його відділу. Вони називаються периферичний, провідниковий і центральний. Такий план будови мають всі сенсорні системи.

Периферичний відділ представлений рецепторами. Це чутливі утворення, що сприймають різні види подразнень і перетворюють їх в імпульси. Нервові волокна, які представляють провідниковий відділ, передають інформацію головний мозок. Тут відбувається її аналіз і формування відповідної реакції на подразнення.

Основные принципы строения слухового анализатора

Будова і функції слухового аналізатора: коротко

Як відбувається сприйняття звукових коливань? Будова слухового аналізатора подібно всім іншим. Її периферичний відділ представлений вухом. Провідниковий — це слуховий нерв. За ним нервові імпульси йдуть до центральної частини. Це слухова зона кори кінцевого мозку.

Основные принципы строения слухового анализатора

Здатність до адаптації

Загальною властивістю для всіх сенсорних систем є їх здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності сили дії подразника. Це властивість називають адаптацією. І будова слухового аналізатора людини — не виняток.

В чому ж полягає суть процесу адаптації? Справа в тому, що чутливість слухових рецепторів може регулюватися залежно від ступеня впливу подразника. Якщо сигнал сильний, рівень сприйняття знижується, і навпаки. Приміром, згадайте, як ми поступово починаємо розрізняти тихі звуки через певний час.

Для організму людини адаптація має захисне значення. Також вона підвищує функціональні можливості аналізаторів шляхом тривалих повторень. Так відбувається тренування слуху у професійних музикантів. Люди, які тривалий час працюють в умовах інтенсивного шуму або живуть поруч із залізницею, через певний період перестають його помічати. Це також прояв адаптації.

Як і всі сенсорні системи, слухова компенсується функціонуванням інших. Яскравим прикладом цього є найбільший композитор Людвіг Бетховен. Він був визнаним майстром вже в молодому віці, а до тридцяти років його глухота почала швидко прогресувати. Але навіть коли Бетховен повністю втратив слух, він продовжував складати музичні шедеври. Він поміщав в рот невелику дерев’яну паличку і притискав її до музичного інструменту. Таким чином осязательная сенсорна система компенсувала слуховий аналізатор. А відсутність зору частково замінюється розвиненим слухом і нюхом.

Основные принципы строения слухового анализатора

Значення слуху

Чи можливо жити глухим? Природно, людей з порушеннями слуху величезна кількість. Незважаючи на те, що найбільше інформації людина сприймає за допомогою зору, сприйняття звуків також має велике значення.

Основні принципи будови слухового аналізатора роблять його роботу безперервною. Ми чуємо навіть під час сну. Слух дозволяє сприймати інформацію на відстані, передавати досвід в поколіннях, є засобом спілкування.

Що таке звуковий тиск

Всі звуки ми здатні сприймати? Далеко ні. В процесі еволюції сенсорні системи пристосувалися до аналізу інформації тільки певного діапазону. Це є захистом мозку від перевантажень.

Звуки формуються з коливань повітря. Будова слухового аналізатора забезпечує їх перетворення в нервові імпульси, які аналізуються в головному мозку. Амплитуту таких коливань називають звуковим тиском. Її одиницею виміру є децибел. При звичайній розмові ця величина дорівнює 60 дБ.

Частоту звукових коливань вимірюють у герцах. Ми сприймаємо дуже вузький діапазон — від 16 до 20 кГц. Інші коливання ми не здатні чути. Якщо частота коливань нижче 16 Гц, вони називаються інфразвуком. У природі його використовують для спілкування кити і слони.

Ультразвук виникає при частоті коливань понад 20 кГц. Кажани використовують його для орієнтації в нічний час доби. Вони видають звуки, які відбиваються від предметів. Такий спосіб називається ехолокацію.

Основные принципы строения слухового анализатора

Орган слуху

Слуховий аналізатор, будова і функції якого ми розглядаємо в нашій статті, складається з трьох відділів. Периферичний представлений вухом. А правильніше сказати, органом слуху. Далі слід провідниковий відділ. Це слуховий нерв. Він передає інформацію в центральний відділ, представлений слуховий зоною кори кінцевого мозку.

Основные принципы строения слухового анализатора

Зовнішнє вухо

У чому полягають особливості анатомічної будови периферичного відділу слухового аналізатора? Насамперед у тому, що він також складається з трьох частин. Це зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Елементами першої частини яляются вушна раковина і зовнішній слуховий прохід. Вони вловлюють і передають звукові коливання до внутрішніх відділам. Вушна раковина утворена еластичним хрящової тканиною, яка формує характерні завитки.

Зовнішній слуховий прохід має довжину близько 2,5 см, закінчуючись барабанною перетинкою. Його шкіра багата видозміненими потовими залозами. Вони виділяють особливу речовину — вушну сірку. Разом з волосками вона затримує пил і мікроорганізми.

Основные принципы строения слухового анализатора

Слухові кісточки

Будова органу слуху та слухового аналізатора продовжує середнє вухо. Звукові коливання передаються на барабанну перетинку, викликаючи її вібрацію. Чим вище звук, тим коливання інтенсивніше.

Місце знаходження середнього вуха — скронева кістка черепа. Його кордонами є дві перетинки — барабанна і овального вікна. Тут коливання передаються на слухові кісточки. Вони мають характерну форму, яка визначає їх назви: молоточок, стремено і ковадло. Слухові кісточки анатомічно з’єднані між собою. Молоточок вузькою частиною кріпиться до ковадлі. Остання рухомо з’єднана з стременем. Коливання барабанної перетинки через слухові кісточки надходять до перетинки овального вікна.

В цьому відділі середнє вухо анатомічно з’єднується з носоглоткою за допомогою євстахієвої, або слухової труби. Така будова дозволяє проникати сюди повітря з навколишнього середовища. Тому тиск на барабанну перетинку однаково з обох сторін.

Внутрішнє вухо

Вже багато сказано про будову і функції слухового аналізатора, а про самих рецепторах — ні слова. Це не помилка. Їх містить внутрішнє вухо. Його розташуванням є скронева кістка. Це складна система звивистих канальців і порожнин. Вони заповнені спеціальною рідиною.

Від овального вікна будова слухового аналізатора продовжує канал, що складається з 2,5 обертів. Це равлик, в якій знаходяться слухові рецептори, або волоскові клітини. В равлику розрізняють основну і покривну мембрани. Перша утворена з поперечних волокон, які мають різну довжину. Їх дуже багато — до 24 тисяч. Покривна мембрана нависає над волоськовимі клітинами. В результаті утворюється звукосприймаючий апарат, який називається кортиев орган. Він складається з мембран і слухових рецепторів.

Основные принципы строения слухового анализатора

Механізм дії

Коли перетинку овального вікна починає коливатися, це роздратування передається рідини равлики. В результаті виникає явище резонансу. Починаються коливання волокон різної довжини і слухових рецепторів.

Цей процес має свої закономірності. Сильний звук викликає великий розмах коливальних рухів волокон. При високому тоні звуку починають резонувати короткі волокна.

Далі механічна енергія коливальних рухів перетворюється в електричну. Так виникають нервові імпульси. Їх подальше пересування відбувається вже за допомогою нейронів і їх відростків. Вони надходять у слухову зону кори кінцевого мозку, який знаходиться в скроневій частці.

Аналіз звуку — також важлива функція слухового аналізатора. Головний мозок визначає силу звуку, характер, висоту, напрямок у просторі. Сприймається також інтонація слів. В результаті формується звуковий образ.

Навіть із закритими очима ми можемо визначити, з якого напрямку чутний сигнал. Завдяки чому це можливо? Якщо звук надходить в обидва вуха, ми сприймає звук посередині. А точніше — спереду і ззаду. Якщо ж в одне вухо звук потрапляє раніше, ніж в іншого, то звук сприймається праворуч або ліворуч.

Чи доводилося вам помічати, що один і той же звук люди сприймають по-різному? Для одного телевізор працює дуже тихо, інший же нічого не чує. Виявляється, кожна людина має свій поріг слухової чутливості. Від чого залежить цей показник? Він визначається не тільки будовою, функціями та віковими особливостями слухового аналізатора. Найбільш гострим сприйняттям звуків володіють люди у віці від 15 до 20 років. Далі поступово знижується гострота слуху.

Існує також таке поняття, як поріг чутності. Це найменша сила звуку, при якій він починає сприйматися. Даний показник також визначається індивідуальними особливостями.

Процес формування слухового аналізатора

Коли людина починає сприймати звуки? Відразу після народження. Реакцією у відповідь на звуки в цей період є прояв умовних рефлексів. Це триває близько двох місяців. Тепер організм вже реагує условнорефлекторно. Приміром, мамин голос стає знаком про годування.

На третьому місяці малюк вже розрізняє тон, тембр, висоту і напрями звуків. До року, як правило, дитина вже розуміє смислове забарвлення слів.

Гігієна слуху

Будова слухового аналізатора хоча і абсолютно від природи, але вимагає постійної уваги. Самі елементарні правила гігієни дозволять вам надовго зберегти можливість сприйняття звуків.

Найпростіша причина погіршення звуку — накопичення сірки у зовнішньому слуховому проході. Якщо не видаляти це речовина, можуть утворитися так звані пробки. Щоб попередити це, сірку треба періодично видаляти.

Серйозно слід віднестися і до наслідків вірусних захворювань. Самий елементарний риніт, ангіна або грип можуть призвести до запалення в середньому вусі. Таке захворювання називається отит. В середнє вухо небезпечні мікроорганізми проникають із носоглотки через слухову трубу.

Порушення слуху може бути викликане і чисто механічними причинами. Одна з них — пошкодження барабанної перетинки. Воно може бути спричинено дією гострого предмета, і надмірно гучним звуком. Наприклад, вибухом. Якщо ви очікуєте , що це може статися, необхідно відкрити рот. Така дія робить однаковим тиск по обидві сторони від барабанної перетинки.

Але повернемося до щоденного життя. Ми не замислюємося, що систематичне використання навушників, постійний побутової і транспортний шум поступово знижують еластичність барабанної перепоки. В результаті гострота слуху значно падає. А адже цей процес є незворотнім. Тільки уявіть, що пневматична дриль працює з інтенсивністю звуку до 100 децибел, а дискотека — 110!

Отже, слухова сенсорна система людини складається з трьох відділів, таких як:

  • Периферичний. Представлений органом слуху: зовнішнім, середнім і внутрішнім вухом. Завитки вушної раковини направляють коливання повітря в зовнішній слуховий прохід, звідти — на спеціалізовані кісточки (молоточок, стемя і ковадло), перетинку овального вікна і равлика. В останній структурі знаходяться волоскові клітини. Це слухові рецептори, що перетворюють механічні коливання у нервові імпульси.
  • Провідниковий. Це слуховий нерв, по якому передаються імпульси.
  • Центральний. Знаходиться в корі великого мозку. Тут інформація аналізується, завдяки чому формуються звукові відчуття.
(Visited 18 times, 1 visits today)

 

Related posts