Що таке періодонтит? Класифікація і лікування

Періодонтит має дві форми перебігу хвороби і кілька видів, які розрізняються своїми проявами і наслідками. Важливо вчасно і правильно його діагностувати, адже симптоми схожі з іншими стоматологічними захворюваннями, а наслідки неправильного лікування можуть призвести до втрати зуба.

Про хвороби

Сполучну тканину між зубом і альвеолою називають періодонтом. Що таке періодонтит? Це запалення цієї тканини, яка містить в собі лімфатичні, кровоносні судини, нерви. Періодонт несе амортизуючу функцію – при пережовуванні їжі він зменшує навантаження на зуб, рівномірно розподіляючи її на кістки. Періодонтит зустрічається в двох формах – гострою і хронічною. Гостра – рідкісне явище, так як зазвичай запалення протікає повільно, має тривалий характер і довгий час не проявляє себе ніякими симптомами.

Причини захворювання

Основна причина виникнення періодонтиту – потрапляння інфекції в періодонт. Шлях її проникнення може бути різний, і за цією ознакою захворювання ділиться на види:

  • интрадентальный (внутризубной), є наслідком ускладнення пульпіт (запалення внутрішніх зубних тканин);
  • экстрадентальный (внешнезубной), розвивається із-за переходу інфекції на періодонт з навколишніх тканин при гаймориті, остеомієліті.

Причина періодонтиту може бути не пов’язана з інфекцією. Розвиток запалення іноді починається внаслідок травми або впливу лікарських препаратів. У зв’язку з цим виділяють ще два типи періодонтиту. Медикаментозний викликається неправильним лікуванням пульпіту, попаданням дратівливих компонентів в періодонт. Що таке травматичний періодонтит, зрозуміло з назви: він виникає з-за механічного пошкодження тканин зуба.

Симптоми гострої форми

Прояви гострого періодонтиту:

  • болить зуб і область навколо нього;
  • хворобливі відчуття при дотику до зуба;
  • припухлість щоки, губ, ясен;
  • рухливість зуба;
  • виникнення свищі – отвори у десні, через який витікає гній.

Початкова стадія захворювання характеризується тупим болем і посиленням її при натисканні на зуб. При подальшому розвитку запалення і перехід в гнійну форму відчуття стають більш різкими і тривалими. Пошкоджений зуб може рухатися при натисканні на нього пальцем, на десні з’являється флюс. Погіршується загальний стан організму, людина стає млявою, відчуває слабкість, може спостерігатися порушення сну, підвищення температури.

Прояви хронічної форми

Що таке хронічний періодонтит з точки зору симптоматики? Захворювання проявляє себе слабовыраженными ознаками: відчуттям важкості та розпирання, дискомфортом, слабкими больовими відчуттями в області ураженого зуба при жуванні. Іноді така форма періодонтиту виявляється тільки після рентгена. Хронічна форма часто призводить до втрати зуба, так як прояви його майже безболісні і люди в більшості своїй не вважають за потрібне звернутися до лікаря. Наслідком такої безпечності може стати кіста кореня, яка вимагає видалення зуба. Хронічний періодонтит може протікати з ускладненнями, які виявляються тими ж симптомами, що і гостра форма.

Види періодонтиту

Хронічний періодонтіт у залежності від характеру запалення поділяють на три види:

  • Фіброзний. Найбільш безпечна форма, що розвивається із-за тривалого впливу інфекції на періодонт. При відсутності лікування переходить в наступний вигляд.
  • Гранулирующий. Характеризується зміною структури періодонта, розростанням грануляційної тканини.
  • Гранулематозний. Освіта гранульоми.

Якщо лікування періодонтиту відсутня, хвороба поступово переходить від більш легкої форми до більш складної.

Хронічний періодонтит може бути травматичного характеру. Він проявляється при постійної навантаженні на зуб, при неякісному пломбуванні або у зв’язку з особливістю будови. Часто такий вид захворювання переходить в пародонтит, коли запалення переходить на десну і кістка.

За локалізацією виділяють маргінальний і апікальний види періодонтиту. Перший пов’язаний з ураженням прикореневій оболонки і поглибленням запалення, другий зачіпає зв’язки, які утримують зуб в альвеоле. Рідкісний вид захворювання – ретроградний, коли інфекція потрапляє через лімфатичні та кровоносні судини.

Види гострого періодонтиту

Гострий періодонтит розвивається швидко. Протягом двох днів початкова форма захворювання переходить у гнійну. Існує чотири стадії гострої форми періодонтиту:

  • Периодонтальная. Гнійне запалення не виходить за періодонтальні щілину.
  • Эндооссальная. Уражається кісткова тканина.
  • Субперіостальна. Запалення розростається, переходить під окістя.
  • Субмукозная. Гній потрапляє в м’які тканини.

Діагностика

Діагностують хворобу за типовим клінічним проявам: біль, припухлість. При огляді лікар може виявити набряк ясен, почервоніння, розхитування зуба, освіта ранки з гноєм. Головним визначальним чинником у постановці діагнозу є рентгенологічне дослідження. На знімку виявляється сильне затемнення у верхній частині зубного кореня – гнійний мішечок. Якщо у пацієнта підозрюється періодонтит, фото дозволить точно визначити діагноз і стадію розвитку хвороби.

Диференціальна діагностика

При постановці діагнозу буває складно відрізнити одну хворобу від іншої, так як в стоматології є безліч захворювань, які виявляються однаковими симптомами. Диференціальна діагностика періодонтитів полягає у визначенні виду захворювання та відмінності його від інших. Так, пульпіт — схоже захворювання, але воно зачіпає м’які тканини – пульпу, а при її руйнуванні із-за відсутності лікування та прогресування запалення інфікування проникає далі, приводячи до періодонтіту. Щоб лікування періодонтиту було плідним, слід правильно визначити його форму і вигляд.

Фіброзний періодонтит

Тривалий запальний процес, що супроводжується змінами ремісій і загострень, дає підставу діагностувати хронічний фіброзний періодонтит. Найчастіше він ніяк себе не проявляє протягом довгого періоду. Діагностувати його важко, так як навіть при прояві симптомів їх легко віднести до інших стоматологічних захворювань. Найбільш виражені ознаки фіброзного періодонтиту: потемніння зуба, біль при зондуванні каналів і її відсутність при впливі температур і пальпації. Причина захворювання – інфікування тканин зуба мікроорганізмами. Часто гострий періодонтит переходить в хронічний фіброзний при неправильному лікуванні або його відсутності. Тоді людина відчуває полегшення і згасання симптомів, але це лише вводить в оману, адже запальний процес продовжує розвиватися в більш важкій формі. Також причиною може стати запущений карієс, механічна травма.

Лікування проходить за такою схемою:

  • знеболювання (у разі загибелі пульпи не має необхідності);
  • очищення поверхні зубів від нальоту;
  • видалення ураженої зубної тканини, змінила колір;
  • видалення пульпи;
  • розширення кореневого каналу, промивання його антисептичними розчинами;
  • пломбування каналу.

Процес лікування кореневих каналів при періодонтиті можливий і з використанням інноваційних методів, таких як діатермокоагуляція (їх припікання і стерилізація за допомогою струму високої частоти) і ультразвук.

Гранулирующий періодонтит

Що таке періодонтит гранулирующий? Це розростання грануляційної тканини у верхній частині зубного кореня, що супроводжується руйнуванням кісткової тканини і окістя. Виникає з-за інфекції, найчастіше є ускладненням карієсу, гострого періодонтиту, пульпіту. Також може бути результатом травми: переломи, забиття, вивих зуба, неправильно встановленої пломби, впливу подразнюючих лікарських препаратів для лікування кореневих каналів, аномалій прикусу. При гранулирующем періодонтиті болі виникають при жуванні, постукуванні, перепаді температур, а також без механічного впливу.

Спостерігається рухливість зуба, гнійні виділення, що призводить до неприємного запаху з рота, почервоніння ясен. Загострення може призвести до абсцесів, утворення гранульом, потраплянню бактерій в кров, що провокує алергію і різні захворювання внутрішніх органів. Лікування включає в себе промивання кореневих каналів, санацію, встановлення тимчасової пломби і контроль фахівця над перебігом запального процесу. Якщо прогресування хвороби зупинено, встановлюються постійні гутаперчеві штифти і відновлюється коронкова частина зуба. У разі коли стоматолог не бачить позитивного ходу лікування, доводиться вдаватися до крайнього заходу – видалення.

Гранулематозний періодонтит

Цей вид захворювання характерний зміною структури тканини і розвитком нової – гранульоми. На початковій стадії утворюється ущільнення, що в процесі прогресування запалення заповнюється мікробами, імунними клітинами, фіброзними та гранулемными клітинами. У кінцевому підсумку при відсутності лікування хвороба викликає кісту, руйнує кісткову тканину.

Хронічний гранулематозний періодонтит розвивається за тим же причин, що й інші види – інфікування через ускладнення карієсу або пульпіту, неякісне лікування. Проявляється дискомфортом під час їжі, потемнінням коронкової частини. Виявляється за допомогою рентгенівського дослідження. Загострення характеризується сильним болем, набряком ясен і збільшенням лімфатичних вузлів.

При відсутності лікування утворюється кіста, зуб доводиться видаляти. Лікування може проводитися терапевтичним методом, який включає в себе розширення каналу, його санацію, введення препарату для руйнування гранульоми і регенерації тканини. Хірургічний спосіб передбачає розрізання десни і видалення частини кореня з гранульоми. Після проводиться пломбування та накладення швів.

Неінфекційний періодонтит

Травматичний періодонтит зустрічається в двох формах – гострою і хронічною. Перша виникає, якщо запалення пов’язане з травмою внаслідок удару. Проявляється при зміщенні зуба, його рухливості, розрив м’яких тканин і, як наслідок, зміну кольору коронки, перелом кореня. Друга пов’язана з постійним механічним впливом на зуб і великим навантаженням, що призводить до травмування (наприклад, з-за аномального прикусу або неякісне пломбування). Методи лікування періодонтиту травматичного характеру найчастіше пов’язані з видаленням пошкодженого зуба.

Медикаментозний періодонтит виникає під впливом лікарських засобів, які використовуються при пломбуванні та інших видах лікування. Такий вид захворювання може бути в тому числі і результатом алергічної реакції на препарати.

Реабілітація

Після лікування періодонтиту можлива поява дискомфорту та відчуття тиску, що пов’язано із звиканням організму до пломбировочному матеріалу. Зазвичай такі прояви минають через кілька днів, якщо ж цього не сталося, потрібно відвідати стоматолога. Протягом двох — трьох годин після операції потрібно відмовитися від їжі і пиття, а в подальшому забезпечити спокій потерпілому зуба – не жувати на його боці. Також варто бути обережним при чищенні зубів, утриматися від куріння і вживання алкоголю, так як ці дратівливі чинники можуть викликати кровотечу.

Через півроку після лікування слід перевіритися у лікаря і повторно зробити рентгенівський знімок для контролю відновлення кісткової тканини. Якісно проведена операція зупиняє запалення, сприяє регенерації тканин, не викликає ускладнень і рецидивів хвороби, з часом повністю відновлюється жувальна функція зубного ряду. Якщо після лікування біль не проходить, а тільки посилюється, виникає набряк ясен, підвищується температура, значить лікування було проведено неякісно і не дало потрібного результату. У цьому випадку необхідно відвідати клініку для повторного лікування.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/352417-s-1147/