Бабусі і дідусі – це окрема каста з усіх родичів, які беруть участь у вихованні та турботі про дитину, яка з’явиться. Вона є проблемою для новоспечених батьків або ж неоціненною допомогою – залишається відкритим питанням і вічною дилемою. Одне ясно точно – спростовувати їх суттєву роль у процесі розвитку та догляду за малюком було б нерозумно.
Це впертий факт, підкріплений очевидною істиною:
1. Молоді мама і тато часто міцно залежні від старшого покоління, бо все ж таки ще не є тим повноцінним осередком суспільства, яку створили, а їх дитина, в більшості випадків, з’являється на світ не заплановано, а тому що «так вийшло». Відповідно ні матеріально, ні морально вони не готові піднімати на ноги свого малюка. Тому всі фінансові питання плавно опускаються на голову все тих же бабусь і дідусів.
2. Абсолютна відсутність яких-небудь навичок поводження з немовлям компенсується умінням власних батьків.
3. Наявність бабусь і дідусів дозволяє «не пропасти» молодим рокам марно і дозволяє скинути карапуза під надійне крило і відправитися «з користю» проводити час, підкріпивши свої дії фразою «ми ж ще молоді, погуляти хочеться».
Але, незважаючи на це, все ж є сім’ї, які відчувають за собою повну відповідальність за життя, долю, здоров’я і розвиток свого малюка. Це головним чином, розумні молоді люди, які намагаються бути максимально незалежними від своїх батьків, по-перше, і чітко знають як поводитися зі своїм спадкоємцем, по-друге. Ось тут вже назріває безліч проблем із-за одночасної участі у вихованні дитини, які можуть перейти в справжній конфлікт, а то і зовсім війну.
