10 забутих технологічних брендів

Стартапи часто виростають у великі компанії. Але буває і зворотне — славні компанії втрачають позиції, колись гучні імена йдуть у небуття. У чому причина? В нашій галереї — десять історій зі світу технологій.
Kodak

Ще в 1996 році Kodak займала четверте місце серед найцінніших світових брендів, поступаючись тільки Disney, Coca-Cola і Mcdonald’s.
Kodak була піонером у своїй галузі. У 1888 році був випущений однойменний фотоапарат, який заряджався плівкою на 100 кадрів і був прикладом технологічної досконалості свого часу. У 1900 році був випущений один з найвідоміших продуктів Kodak — фотоапарат Kodak Brownie, ця модель з невеликими змінами випускалася протягом наступних 70 років.

Джордж Істмен, винахідник і один із засновників компанії, створив не тільки фотокамеру, з якої міг працювати кожен, але і придумав легендарний слоган: «Ви натискаєте на кнопку — ми робимо все інше». Ці слова стали девізом для американських компаній в XX столітті. Головним споживчим властивістю на всьому його протязі став принцип: «Це має бути просто!»

Бренд Kodak став синонімом процвітання для всього світу. Але масштаби бізнесу і вибудувана логістика продажу фотоплівки та її подальшої обробки не дозволили керівництву вчасно усвідомити, що ринок почав різко змінюватися.

Передумови для банкрутства Kodak з’явилися в 1975 році, коли був створений перший цифровий фотоапарат. Парадокс у тому, що його винахідником став інженер Eastman Kodak. Компанія не змогла швидко перебудуватися і розгледіти потенціал новинки, а от споживачі відразу оцінили переваги цифрової фотографії над аналоговою і стали переходити на нову техніку. Поки Eastman Kodak не поспішала освоювати нову нішу, її зайняли інші бренди.

У 2012 році корпорація була змушена подати позов про банкрутство, попросивши держава захистити її від кредиторів. Борги Kodak складали астрономічну суму — $6,8 млрд.
Newton MessagePad

На фото — Apple Newton Messagepad 1993 року. Нічого не нагадує? Перед проектом Newton, який був запущений в кінці 1980-х, у компанії Apple ставили грандіозну мету: створити компактну систему, порівнянну з настільним комп’ютером Macintosh. Передбачалося, що це буде пристрій розміром з аркуш паперу формату А4, оснащений жорстким диском, рідкокристалічним екраном з активною матрицею і інфрачервоним портом для передачі даних. Пристрій прагнули зробити максимально наближеним до природного введення інформації, воно повинно було вміти автоматично розпізнавати рукописний текст.

Перший варіант отримав назву Figaro. Але продукт виявився занадто дорогим — $6000. Тому було вирішено розробити на його базі три інших прототипу. Вибір серед них дозволив би зрозуміти, який продукт потрібен ринку. Експерти вибрали найменший за габаритами і дешевий. Модель під назвою Junior була запущена в серію в 1993 році, отримавши при виході на ринок назва Newton MessagePad.
Це пристрій стало першим в новій категорії — «персональних цифрових помічників» (personal digital assistant, PDA). У Росії їх частіше називали кишенькові ПК (КПК). Комп’ютер отримав чудову рекламну підтримку, його прем’єра пройшла більш ніж успішно. Але подальші продажі виявилися не такими вражаючими. Після повернення Стіва Джобса в компанію в 1997 році проект був визнаний безперспективним, і через рік його закрили.

Через 12 років Apple випустила продукт, який за своїми габаритами дуже сильно нагадував середній прототип з лінійки Newton. Новинка отримала назву iPad і стала сенсацією.
Amstrad

Назва цієї британської компанії, заснованої Аланом Шугаром (на фото), зараз мало хто пам’ятає. Але її персональні комп’ютери в кінці 1980-х років завозилися до Росії. Вони були в числі кращих систем в той час.

Amstrad була заснована в 1968 році, і перший час працювала на ринку споживчої електроніки, випускаючи недорогі Hi-Fi системи, телевізори і касетні плеєри для автомобілів. Завдяки застосуванню ефективної технології лиття пластмас під тиском, їй вдавалося добре економити на виготовленні корпусів і забезпечувати низьку ціну.

У 1984 році був початий випуск домашніх комп’ютерів Amstrad CPC. Слово CPC в цій назві означало Colour Personal Computer («кольоровий персональний комп’ютер»). У той час на ринку панували моделі з зеленим екраном, комп’ютери і Amstrad, оснащені стандартним для майбутнього часу кольоровим дисплеєм, стали проривом. Amstrad кинув виклик своїм головним конкурентам — систем Commodore 64 і Sinclair ZX Spectrum.

У 1986 році Amstrad оголосила про купівлю у Sinclair Research прав на виробництво та продаж комп’ютерної техніки під брендом Sinclair, в тому числі легендарної системи ZX Spectrum. І випустила кілька моделей персональних комп’ютерів з операційною системою MS-DOS і графічним інтерфейсом GEM. Вже перша модель, PC1512, виявилася настільки вдалою, що Amstrad зуміла відразу зайняти близько чверті європейського ринку ПК.

Однак друге покоління комп’ютерів, випущених Amstrad, зіткнулося з проблемою — жорсткий диск Seagate давав збої. З-за поганих відгуків у пресі Amstrad втратила репутацію і, як наслідок, лідерство на європейському ринку.

Amstrad спробувала вийти на ринок ігрових приставок, але її 8-розрядну консоль випередили більш досконалі 16-розрядні приставки Mega Drive і Super Nintendo. У 1993 році Amstrad купує ліцензію у Sega і випускає модель Amstrad Mega PC, нагадує Sega TeraDrive. Проте за надто високої ціни і ця спроба невдала.

У 1993 році Amstrad випускає кишеньковий комп’ютер PenPad. Ця модель виходить на ринок на кілька тижнів раніше Apple Newton. Однак з-за кількох технічних проблем і незручного інтерфейсу модель Amstrad виявляється провальною.

Але в Amstrad не сумують. Компанія набуває Betacom, Dancall Telecom, Viglen Computers, Dataflex Design Communications, виходить на ринок телекомунікацій і стає основним постачальником приймачів для британського провайдера супутникового телебачення Sky. Однак і цей бізнес не приносить їй очікуваного доходу. У результаті В 1997 році Amstrad PLC була ліквідована, а її акції були розділені між Viglen і Betacom.
Olivetti

Фабрика друкарських машин була заснована Камілло Оліветті в 1908 році. Продукція фірми відрізнялася зручністю і гарною читаністю шрифту. На Туринській промисловій виставці 1911 року компанія отримала свою першу медаль.

У 1929 році єдина фабрика Olivetti, що знаходиться в містечку Іврея, випускала 13 000 друкарських машинок на рік. Техніка Olivetti була культовою. Наприклад, на портативній друкарській машинці Lettera 22 вагою 4 кг, розробленої в 1949 році, працювали багато відомі письменники та журналісти.

У 1960-ті роки Olivetti стала займатися електронікою. Компанія створює перший в Італії електронний комп’ютер Elea 9003. У 1965 році з’являється програмований калькулятор Programma 101, який іноді називають прообразом настільного персонального комп’ютера. Компанія займала на той момент 33% ринку друкарських машин в світі і 30% виробництва іншого електронно-лічильного обладнання (Olivetti постачала свою продукцію і в СРСР).

У 1983 році Olivetti представили комп’ютер M24, клон IBM PC, де використовувалася передова тоді ОС MS-DOS і процесор Intel 8086. Модель стала успішною, нею користувалися в багатьох державних установах. Але коли Intel випустила більш швидкий мікропроцесор Intel 80386, Olivetti відстала від конкурентів, не зумівши вчасно випустити новий надійний продукт на його основі.

У 1995 році Olivetti зробила спробу відновити свої позиції на комп’ютерному ринку і випустила мультимедійний домашній комп’ютер Envision. Але цей проект зазнав невдачі. На відміну від став популярним через рік аналогічного продукту конкурента, компанії Packard Bell. В чому причина — в невезіння або недостатньому рекламному бюджеті, зараз сказати складно. Але Olivetti здала позиції. У 1997 році було продано її комп’ютерне підрозділ, а в 1999 році пішов з молотка контрольний пакет акцій всієї компанії.
Fairchild Semiconductor

На ринку процесорів для настільних комп’ютерів сьогодні панують два лідера — Intel і AMD, а про компанії Fairchild Semiconductor, створеної в 1958 році, можуть згадати лише фахівці з блоками живлення.

Fairchild Semiconductor заснувала «зрадлива вісімка» співробітників, які звільнилися з компанії Shockley Semiconductor Laboratory заради проведення незалежних робіт з кремнієвими транзисторами. Компанію назвали в честь фірми Fairchild Camera and Instrument, яка надала венчурне фінансування на $1,5 млн в обмін на право викупити Fairchild Semiconductor протягом восьми років. Викуп стався кількома місяцями пізніше, а сама компанія стала прибутковою вже через шість місяців після свого заснування: допоміг контракт на продаж IBM 100 нових транзисторів.

У 1959 році Роберт Нойс, один із засновників Fairchild Semiconductor, винайшов кремнієву інтегральну схему. Модель Нойса виявилася придатною для масового виробництва, і з неї почалося бурхливий розвиток виробництва сучасних мікропроцесорів.

У 1960-х роках Fairchild Semiconductor була одним з провідних виробників мікропроцесорів у Кремнієвій долині. Однак управління, здійснюване з боку Fairchild Camera and Instrument, стало обмежувати свободу дій співробітників Fairchild Semiconductor. Через що виникали конфлікти члени «вісімки» поступово стали звільнятися один за іншим і засновувати власні компанії. У 1968 році Роберт Нойс і Гордон Мур звільнилися і заснували Intel — нинішнього лідера в області мікропроцесорів.

Позбувшись багатьох талановитих вчених і інженерів, Fairchild стала поступово перетворюватися у виробника спеціалізованої електроніки для потреб військової промисловості. У 1979 році її поглинула нафтосервісна компанія Schlumberger, а в 1987 році викупила National Semiconductor.

У 1997 році компанія Fairchild Semiconductor знову стала незалежною, і сьогодні вона спеціалізується на випуску інтегральних схем управління живленням.
Super Nintendo

16-бітова ігрова приставка Super Nintendo Entertainment System, також відома як Super Nintendo, Super NES і SNES, була випущена в Японії в 1990 році. Там вона була відома під назвою Super Famicom (Super Family Computer).

Новий продукт підірвав ринок — перша партія в 300 000 штук розійшлася за кілька годин. Ажіотаж викликала громадські заворушення, уряд Японії був змушений попросити виробників не зупиняти виробництво і продовжувати випуск ігрових консолей навіть у вихідні. З-за небезпеки пограбувань автофургонів при доставці товару в магазини було вирішено возити товар тільки вночі.

Нова приставка швидко витіснила з японського ринку свого головного конкурента — префікс Mega Drive. На відміну від неї Nintendo підтримувала партнерство з більшістю сторонніх розробників, таких як Capcom, Konami, Tecmo, Square Co., Ltd., Koei і Enix. Це було легко: разом з цими компаніями вона раніше створювала ігри для приставки NES попереднього покоління.

Через рік Super Nintendo з’явилася на ринках США, Англії, Ірландії, Німеччини. В Росію приставка прийшла в кінці 1994 року.

Однією з найсильніших сторін Nintendo була популярна гра Super Mario World, яка постачалася разом з консоллю. Крім неї великою популярністю користувалися гри F-Zero, Pilotwings, SimCity, Gradius III. Пізніше з’явилася легендарна гра Street Fighter II від Capcom.

Однак ера 16-бітних ігор була недовгою. Коли інші компанії стали переходити на 32-бітні моделі, Nintendo продовжувала чинити опір», доводячи високу конкурентоспроможність Super NES. У листопаді 1994 року компанія Rare випустила гру Donkey Kong Country, наділену тривимірними моделями і заздалегідь отрендеренными текстурами. Завдяки чіткій графіку і високій якості звуку, ця гра змогла нарівні змагатися з більш сучасними іграми, що випускаються для нових 32-бітних консолей. За півтора місяця було продано 6,1 млн копій (Donkey Kong Country стала самої быстропродаваемой грою для приставок за всю історію ігор). Але прогрес взяв своє: 32-бітні приставки перемогли.

В останні роки існування SNES багато її гри були орієнтовані на кишенькову ігрову консоль Game Boy Advance, а в 2005 році було оголошено, що гри Super NES будуть доступні на новій консолі Nintendo Wii. До 2007 року приставки Super Nintendo приймалися до ремонту. Однак потім Nintendo заявила, що необхідні деталі закінчилися, і колишні улюбленці перекочували зі столів на антресолі.
Encyclopaedia Britannica

Енциклопедія «Британіка» добре відома старшому поколінню, однак для інших вона вже не є головним джерелом знань, яким була раніше, поступившись Wikipedia. Проіснувавши 244 року в друкованому вигляді, Британська енциклопедія була змушена змінити формат видання і в 2012 році «піти в інтернет».

Історія унікального енциклопедичного видання почалася в Единбурзі в 1768 році, коли під впливом успіху «Енциклопедії» Дідро і д ‘ Аламбера було засновано «Товариство шотландських джентльменів», занявшееся створенням власної енциклопедії. Особливістю нового видання стало алфавітна розташування матеріалу і більша увага до практичних темами. Через три роки «Енциклопедія Британіка, або Словник мистецтв і наук» в трьох томах побачила світ. Так з’явилася перша в історії людства закінчена універсальна енциклопедія.

Завдяки завзятості і таланту видавців і авторів «Брітаніки», їм вдалося відразу отримати чудовий результат: при чималій по тим часам ціною ?12 за тритомне видання енциклопедія розійшлася тиражем 3000 примірників. Через 10 років було випущено друге видання «Брітаніки», яке містило вже 10 томів. Через 100 років їх було вже 24.

До початку XX століття «Британіка» придбала всесвітню славу і репутацію міжнародного інформаційного стандарту. Однак друк такого великого видання вже не виправдовувала себе. Тому в 1901 році «Британіка» переміщається в США. Її новим власником став Р. Е. Хупер, який одним з перших застосував систему торгівлі книгами поштою.

На початку 20-х років права на «Британнику» придбала фірма Sheers, Roobeck & Co, яка в 1941 році безоплатно передала їх Чиказькому університету.

Сьогодні друкованої «Брітаніки» вже немає. Тепер це великий міжнародний інформаційно-освітній проект, що розвивається в форматі мультимедіа.
Nortel Networks

Канадська компанія Nortel Networks, колишня колись другий на світовому ринку виробників телекомунікаційного обладнання, була створена в 1895 році Олександром Беллом і займалася виробництвом пристроїв екстреного виклику, сигналізацій і телефонів.

Через п’ять років перейшла на виготовлення грамофонів, а в 1914 році, після об’єднання з Imperial Cable, вона отримала назву Northern Electric. У 1922 році компанія освоює випуск радіоприймачів. У 1928 році її звуковим обладнанням оснащується кінотеатр в Торонто, який став першим в Британській імперії. У 1953 році випущений перший телевізор.

У 1960-і роки компанія активно зайнялася розробкою оптико-волоконних технологій. Вона стала піонером у створенні телекомунікаційного, супутникового і антенного обладнання, виступила головним субпідрядником для компанії Hughes Aircraft з розробки електронної начинки для канадського телекомунікаційного супутника ANIK.

Випущений в 1976 році перший у світі комерційний пакетний комутатор стандарту X. 25 став прообразом для подальшого побудови мережі інтернет. Компанія створила перший в США стільниковий телефон з підтримкою функцій передачі дзвінка, режимом очікування при численних прийомах, конференц-зв’язком, розробила першу в світі білінгову систему, що підтримує технологію розпізнавання мови для автоматизації обробки вхідних дзвінків, ввела підтримку телефонних карток для оплати переговорів, побудувала систему білінгу зі сторонніми операторами.

У 1995 році з’являється бренд Nortel, а в 1998 році після поглинання Bay Networks компанія отримує назву Nortel Networks.

Фатальним для неї виявився криза 2008 року. З-за різкого зниження замовлень від телефонних компаній Nortel Networks починають обступати кредитори. Незважаючи на судову захист і запас готівки в $100 млрд, врятувати Nortel Networks від банкрутства не вдалося. Влітку 2009 року почався розпродаж компанії по частинах.

У 2011 році на продаж були виставлені 6000 патентів, що належать Nortel Networks. Вони були оцінені в $4,5 млрд і дісталися Microsoft, Apple Inc., Research In Motion Inc., Sony, EMC Corp.. і Ericsson.
Sun Microsystems

Компанія була заснована в 1982 році і незабаром стала одним з найбільших виробників високонавантажених промислових комп’ютерних систем. У її портфоліо є програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, зокрема GNU/Linux, операційна система Solaris і засоби розробки Java. Серед продуктів компанії чільне місце займали системи зберігання.

З самого початку фундатори Sun ставили перед компанією грандіозні завдання. Вони задумали побудувати найкращий комп’ютер для програм автоматизованого проектування CAD/CAM. Це був прорив: в той час інженерам доводилося працювати на дорогих міні-комп’ютерах, розділяючи ресурси в режимі поділу часу або шикувалися в черги, по черзі змінюючи один одного. Sun зробив для них реальну альтернативу.

Розробка мови Java, що виросла з «домашнього» проекту розробки програмної платформи для вбудованих «розумних» систем інтерактивного телебачення, породила платформу, на якій сьогодні працює значна частина промислового софта в світі. Незважаючи на появу нових мов Python, PHP і Ruby, популярність Java залишається високою і понині.

Однак незважаючи на активний розвиток в останні роки свого існування центрів розробки по всьому світу, компанія звільнила в 2009 році 1300 людина і почала пошук покупця на відомий бренд. У підсумку Sun за $7,4 млрд купила Oracle.
Cray

Цей приклад дещо вибивається із загального ряду. Cray Inc. — нинішній світовий лідер на ринку суперкомп’ютерів, чия модель Titan знаходиться в списку найбільш високопродуктивних суперкомп’ютерних систем у світі на другому місці. Правда, тепер це не окрема компанія, а частина Tera Computer.

Історія Cray Inc. нерозривно пов’язана з легендарним проектувальником комп’ютерів Сеймуром Крэем, який, працюючи до цього в компанії Control Data Corporation (CDC), спроектував у 1964 році комп’ютер CDC 6600 — перший суперкомп’ютер у світі. Це була унікальна розробка, в ній були використані недавно з’явилися кремнієві транзистори, а тактова частота становила 10 МГц — швидкість, на якій працювали персональні комп’ютери в середині 1980-х.

Вже через 8 років колишні рішення застаріли, і в 1972 році Крей створює власну компанію Cray Research, де збирається робити все з нуля.

У 1976 році він випускає суперкомп’ютер CRAY-1, побудований на новій для того часу технології інтегрованих мікросхем і використав архітектуру векторних обчислень. Ця інновація породжує напрямок у розвитку суперкомп’ютерних систем, що отримало назву «паралельна обробка обчислювальних інструкцій». Ця ознака стає головною відмінністю суперкомп’ютерів від інших обчислювальних систем. У1976 році Cray Research виходить на IPO.

В 1982 році на базі моделі Cray-1 створюється перший багатопроцесорний векторний суперкомп’ютер Cray X-MP, який до 1985 року тримає звання найшвидшого в світі комп’ютера. Далі Cray Research випускає низку нових, все більш швидких машин. У 1983 році суперкомп’ютер Cray-2 долає бар’єр в 1 млрд операцій/сек. У 1988 році Cray Y-MP доводить рекорд до 2 млрд операцій/сек. У 1995 році машини серії T-90 доводять швидкість обробки до 60 млрд операцій/сек.

Покупцями машин Cray Research стають секретні наукові лабораторії, урядові служби безпеки і оборони США і країн НАТО, агенції прогнозу погоди США і країн Європи, науково-дослідні інститути.

Проте прихід на ринок японських виробників Fujitsu і NEC, повернення IBM до теми суперкомп’ютерів, поява нових компаній, таких як Convex та Alliant, розробляли дешеві міні-суперкомп’ютери, перегріли ринок. У Cray Research виникли фінансові труднощі, що і в 1996 році вона була куплена компанією Silicon Graphics, увійшовши до її складу як окремий бізнес-підрозділ. Через кілька місяців Сеймур Крэй загинув в автокатастрофі при загадкових обставинах.

У 2000 році Cray Research знову перепродують — компанії Tera Computer, яка за два роки до цього стала випускати комп’ютерні системи з многопоточной архітектурою обробки (MTA). Куплене підрозділ перейменовується в Cray Inc. і починає розвивати технології суперкомп’ютерних обчислень з прицілом на їх використання в освітньому секторі.

А далі відбувається диво: Cray відроджується, як птах Фенікс. У 2009 році система Cray XT5 отримує почесне звання найшвидшого суперкомп’ютера у світі по рейтингу TOP-500.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/341953-10-zabutih-tehnologichnih-brendiv/