Арбатсько-Покровська лінія метро є другою гілкою, яку відкрили в метрополітені, з порядковим номером 3 на схемах метро і синім кольором позначення. Спочатку підземна лінія складалася з двох наземних дільниць, станцій мілкого і глибокого закладення і метромосту через Москву-ріку.

Однією з кінцевих станцій була станція метро Арбатська. Арбатсько-Покровська лінія бере свій початок від Арбатского радіуса, який сьогодні входить до складу Філевської лінії.

Хронологія будівництва лінії

1932 рік

У травні був завершений перший проект по будівництву Метрополітену, в який входив Арбатский радіус.

1934 рік

На радіусі були виконані основні роботи і побудовані 3 станції «Арбатська», «Смоленська» і «Вулиця Комінтерну». Остання станція була єдиною, яка розташовувалася на кривій і мала платформу берегового типу.

1935 рік

5 лютого тестовий склад з 4-х вагонів, який проїхав за все гілці.

6 лютого керівники країни і делегати з’їзду були запрошені на показову обкатку лінії. Пізніше була розпочата дослідна експлуатація всіх ділянок.

Протягом 5 днів з 19 по 24 квітня московський метрополітен проводить оглядові екскурсійні поїздки, на які за спеціальними запрошеннями потрапляють службовці і робітники підприємств міста Москви.

2 травня з 9 до 12 московське метро гостинно відчинило свої двері, і протягом дня всі бажаючі могли насолоджуватися оглядовими екскурсіями по станцій і вестибюлів. Такі екскурсії були ще 3 дні.

15 травня о 6:45 ранку всі могли увійти на станції, щоб в 7:00 було розпочато звичайний рух за графіком. Тепер метро своєму розпорядженні 13 станціями.

1937 рік

13 березня на цій лінії було відкрито ще дві станції метро. Вони входили в новий Покровський радіус. В результаті стало питання утворення двох окремих ліній: Арбатсько-Покровської, що включала в себе 6 станцій, і Кіровській-Фрунзе. По цим лініям ходили потяги типу А і Б.

20 березня Арбатский радіус подовжено від станції метро «Смоленська». Арбатсько-Покровська лінія обзавелася новою 14-тій станцією – «Київської». Ця станція була першою у другій черзі будівництва.

Узгоджений проект, згідно з яким Арбатсько-Покровська лінія метро видовжувалась до станції «Стадіон імені Сталіна» (або просто «Сталінська»).

З 24 по 31 жовтня рух зупинили, щоб приєднати тунелі глибокого закладання, що ведуть до нової станції. 3 листопада по цій ділянці шляху був пущений тестовий поїзд.

1944 рік

18 січня було приєднано ще ділянку.

Після війни

1950 рік

1 січня між Арбатсько-Покровської лінії та Кільцевої на станції «Курська» був відкритий перехід.

1951-1953 року

Було розпочато будівництво нового радіуса з глибоким типом закладення. Будівництво проводилося таємно, в пресі дана подія не висвітлювалося аж до моменту відкриття 5 квітня. З побудовою нового радіусу перестала бути кінцевою Арбатська станція метро. Арбатсько-Покровська лінія тепер мала нову кінцеву – «Київську».

1954 рік

5 листопада в Москві з’явилася перша наземна станція метро «Першотравнева».

1961 рік

Жовтень вніс зміни в Покровську лінію: відкрита в 1954 році станція «Першотравнева» закривалася, знову забираючи собі пальму першості, але тепер як перша закрита станція метро в СРСР. Гілку метрополітену протягнули від ст. «Ізмайлівська» до нової станції «Первомайська». Тепер це була колонна станція мілкого закладання, перша, у якій відсутній наземний вестибюль. Вхід у неї здійснювався через підземний перехід.

30 листопада станція «Сталінська» змінила назву на «Семеновскую».

1963 рік

Останнє продовження станції в СРСР – від «Першотравневій» до Щолковської. На сьогоднішній день, кінцевою з одного боку, є «Щолківська» станція метро, Москва, Арбатсько-Покровська лінія.

Дана гілка одна з нечисленних ліній, яка не мала ніякого розвитку протягом 40 років, а західна кінцева станція «Київська» носила це звання протягом 50 років. Це було обумовлено 2 об’єктивними причинами: по закінченні глибокої перебудови Арбатского радіусу був переглянутий підхід до будівництва метро, а в 1955 році постанова №1871 повинно було зробити будівництво більш економним. Результатом цього стала поява типових станцій метро і наземних вестибюлів.

Після розпаду СРСР

1995 рік

З усіх ліній метро було виведено з експлуатації вагони поїзда типу Д, які були випущені з 1955-1963 року. Відмову від цих вагонів призвів до втрати тимчасового пласта, який робив Арбатсько-Покровської лінію свого роду пересувним музеєм.

2001 рік

Були відновлені роботи на станції «Парк Перемоги», почалися ще в 1996, і 6 травня 2003 року ділянку шляху від «Київської» до «Парку Перемоги» був введений в експлуатацію.

Останні нові станції

2008 рік

У січні Арбатсько-Покровська лінія метро подовжилася на 3 станції, і ст. «Київська» передала звання кінцевої ст. «Строгіно».

Арбатсько-Покровська лінія метро носить заслужене звання найдовшої гілки за свою довжину, що становить понад 45 км.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here