Препарати для лікування атеросклерозу — огляд

Поділіться статтею:

Атеросклероз – підступне захворювання, оскільки зміни при ньому локалізуються всередині судин, і на ранніх стадіях людина навіть не підозрює про те, що він хворий. У той же час, це досить серйозна хвороба: фактор ризику багатьох серцево-судинних захворювань, в ряді випадків навіть представляє загрозу життю. По суті, атеросклероз – хвороба обміну речовин, сенс якої полягає у шкідливому впливі надлишку холестерину на судини. Якщо рівень холестерину або інших ліпідів підвищений і діагноз атеросклероз встановлено, хвороба не можна пускати на самоплив, а слід почати прийом препаратів, що знижують рівень ліпідів у крові. Про те, що це за препарати, як вони діють, за яким принципом дозуються і в яких випадках протипоказані, і піде мова в нашій статті.

Зміст

Класифікація препаратів для лікування атеросклерозу, або гіполіпідемічних препаратів

З метою зниження рівня ліпідів у крові можуть бути використані препарати наступних груп:

  • Статини (симвастатин, розувастатин, ловастатин, флувастатин, аторвастатин, питавастатин).
  • Фібрати (фенофібрат).
  • Секвестранты жирних кислот (холестирамін).
  • Омега-3-жирні кислоти.
  • Рослинні препарати.
  • Об’єднані гіполіпідемічні засоби.
  • Розглянемо кожну групу і окремих її представників докладніше.

    Статини

    Лікарські засоби даної групи впливають на особливий фермент – 3-гідрокси-3метилглутаргил-коензим-А-редуктазу, або ГМГ-КоА, пригнічуючи його активність. Під впливом цього ферменту відбувається ряд хімічних реакцій, в результаті яких утворюється холестерин. Отже, зменшення кількості ГМГ-КоА в крові сприяє зниженню в ній і рівня холестерину. Крім того, зниження утворення в гепатоцитах (клітинах печінки) холестерину призводить до утворення більшої кількості рецепторів до липопротеидам низької щільності, також грають роль у механізмах розвитку атеросклерозу. Ці речовини фіксуються на рецепторах і активно видаляються з плазми, що проявляється зниженням їх рівня при проведенні дослідження крові на ліпіди.

    Крім зниження рівня ліпідів у крові статини мають ще й рядом інших, не пов’язаних з жирами, ефектів:

    • поліпшення функції ендотелію судин;
    • протизапальний ефект;
    • пригнічення процесів клітинної адгезії;
    • пригнічення проліферації (розмноження) і міграції клітин гладкої мускулатури;
    • позитивний вплив на склад системи фібринолізу;
    • зниження агрегації (склеювання між собою) тромбоцитів;
    • зниження насичення жовчі холестерином;
    • розчинення в жовчному міхурі холестеринових каменів;
    • профілактика судинних деменций і хвороби Альцгеймера;
    • профілактика розвитку остеопорозу;
    • зниження ризику розвитку онкологічних захворювань.

    Показники фармакокінетики варіюються в залежності від хімічної структури препарату, тому будуть розглянуті нижче окремо в кожному окремому випадку.

    Статини

    Лікарські засоби даної групи призначають в наступних ситуаціях:

    • при підвищеному рівні холестерину в крові, як доповнення до дієтотерапії та інших методів зниження холестерину;
    • з метою профілактики патології серця і судин при наявності у пацієнта факторів ризику (паління, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, низькому рівні «хороших» ліпопротеїдів (ліпопротеїдів високої щільності), при наявності серцево-судинної патології у близьких родичів) на фоні порушення балансу ліпідів у крові;
    • з метою профілактики серйозних ускладнень (стенокардії, інфарктів, інсультів, застійної серцевої недостатності) у осіб з уже розвиненими серцево-судинними захворюваннями.

    Протипоказаннями до застосування статинів є:

    • індивідуальна підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату;
    • гострі захворювання печінки;
    • тяжка недостатність функції печінки;
    • підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ) невідомої природи в 3 рази і більше;
    • вагітність і період годування груддю;
    • тяжкі порушення функції нирок.

    Препарати цієї лікарської групи призначаються лише після того, як хворому була призначена дієта для зниження рівня ліпідів в крові та змінено його спосіб життя з тією ж метою, при неефективності цих – немедикаментозних – методів лікування.

    Продукти для боротьби з холестерином

    Перед призначенням статинів, після збільшення дози препарату і через 3 місяці щоденного його прийому необхідно проводити контроль показників функції печінки – при істотному підвищенні їх слід замислитися про доцільність подальшої терапії статинами або хоча б зробити перерву в лікуванні. Якщо змін в аналізі немає, тобто функції печінки не порушені, подальший контроль здійснюють 1 раз в 6 місяців.

    Дратівливість може бути побічним ефектом від прийому препаратів

    У більшості випадків лікування лікарськими засобами даної групи небажані реакції на них відсутні. Однак у ряді випадків все ж розвиваються побічні ефекти, такі як:

    • алергічні реакції – шкірні висипання зі свербежем або без, анафілактичний шок;
    • запаморочення, головний біль, зниження чутливості, погіршення пам’яті, периферична нейропатія;
    • дратівливість, депресія, розлади сну;
    • збільшення маси тіла, відсутність апетиту, підвищення або зниження рівня глюкози в крові, цукровий діабет;
    • схильність до інфекцій верхніх дихальних і сечових шляхів;
    • зниження гостроти зору;
    • шум у вухах, зниження слуху;
    • нудота, блювота, відрижка, болі в області живота, метеоризм, запор або діарея;
    • алопеція;
    • болі в м’язах і суглобах, м’язові спазми, слабкість м’язів, рабдоміоліз, патологія сухожиль;
    • загальна слабкість, стомлюваність, біль у грудях, гарячка, набряки кінцівок;
    • зміни показників крові: підвищення рівня функціональних проб печінки, креатинкінази, лейкоцитурія (наявність підвищеного рівня лейкоцитів у сечі).

    Аторвастатин (Амвастан, Аторвастерол, Аторис, Лівостор, Липримар, Этсет, Толевас, Астін, Атокор, Аторвакор, Торвазин, Торвакард, Туліп та інші)

    Форма випуску – таблетки по 10, 20, 40 і 80 мг.

    При прийомі всередину швидко всмоктується слизовою шлунково-кишкового тракту. У середньому, біодоступність його становить 12%. Максимальна концентрація в крові визначається через 1-2 години після прийому. На 98% зв’язується з білками крові. Проникає в грудне молоко. Період напіввиведення становить від 10 до 29 годин. Виводиться переважно з жовчю.

    Аторвастатин

    Рекомендовано приймати препарат у дозі від 10 до 80 мг на добу залежно від клінічної ситуації. Стартова доза підбирається індивідуально, при відсутності ефекту вона може бути збільшена. Таблетку приймають незалежно від прийому їжі, в будь-який час доби, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Через 14-30 днів від початку лікування хворому слід здати контрольний аналіз крові на ліпіди, на підставі результатів якого лікар скоректує дозу препарату. Тривалість лікування варіює і становить від 3-х місяців до довічного прийому препарату.

    Симвастатин (Вабадин, Вазилип, Зокор, Аллеста, Вазостат, Симвакард, Симвакор, Симватин та інші)

    Форма випуску – таблетки по 10, 20 і 40 мг.

    Симвастатин випускається в різних дозуваннях

    При прийомі всередину досить швидко всмоктується слизовою оболонкою органів травного тракту. Біодоступність низька, становить близько 5%. На 95% зв’язується з білками. Період напіввиведення дорівнює 2-3 години. Виводиться з організму переважно з жовчю, і лише на 13% – з сечею.

    Стабільний ефект відзначається через 14 днів після початку лікування, досягає максимуму через 4-6 тижні і при подальшому прийомі препарату в тій же дозі зберігається на цьому рівні протягом тривалого часу.

    Початкова доза симвастатину, як правило, становить 10 мг 1 раз на добу. Приймати таблетку слід ввечері. В окремих випадках, при легкій гіперхолестеринемії, початкова доза може становити і 5 мг. При неефективності початкової дози в процесі лікування вона може бути підвищена.

    Увага! У разі розвитку у хворого небажаних ефектів з боку м’язів, слід припинити терапію симвастатином.

    Приймаючи цей препарат, слід періодично контролювати рівень АсАТ і АлАТ у крові.

    Не слід вживати алкоголь, проходячи терапію симвастатином.

    Ловастатин (Ловастатин)

    Форма випуску – таблетки по 20 мг.

    Ловастатин

    При прийомі всередину слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту всмоктується повільно і лише на 30%. При прийомі натщесерце рівень всмоктування знижується ще на третину. Максимальна концентрація в крові визначається через 2 години, але через добу рівень вмісту препарату в крові становить лише 10% від максимуму. Проникає через гематоенцефалічний і гематоплацентарний бар’єри, накопичується в печінці. 85% препарату виділяється з каловими масами, а 10-15% — з сечею.

    Стабільний ефект розвивається через 14 днів щоденного прийому препарату, максимальний – через 4-6 тижнів.

    При легких формах дисліпідемії ловастатин рекомендовано приймати по 20 мг 1 раз на добу на ніч. В окремих випадках доза може складати і 10 мг, а при необхідності її підвищують до 40-80 мг в 1-2 прийоми.

    Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості та особливостей перебігу хвороби.

    При прийомі цього препарату існує ризик розвитку міопатії, який підвищується при одночасному лікуванні протигрибковими (ітраконазол, позаконазол), деякими противірусними (зокрема тими, які застосовуються для лікування ВІЛ), антибіотиками (кларитроміцин, еритроміцин), фібратами, циклоспорином та іншими препаратами. При появі симптомів ураження м’язів ловастатин слід відмінити.

    Флувастатин (Лескол-ХL)

    Лескол — препарат з діючою речовиною «флувастатин»

    Форма випуску – таблетки по 80 мг.

    Швидко і практично повністю всмоктується слизовою органів травного тракту після застосування внутрішньо натщесерце. Зв’язується з білками крові. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить 1,5-3 ч. Виводиться з каловими масами.

    Таблетку слід приймати внутрішньо, один раз на добу незалежно від часу доби і прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води.

    Рекомендована добова доза для дорослих – 80 мг.

    Максимальний ефект визначається через 4 тижні щоденного прийому препарату і зберігається на весь період лікування.

    Розувастатин (Кливас, Мертенил, Розарт, Розулип, Роксера, Крестор, Розукард)

    Форма випуску – таблетки по 5, 10, 15, 20, 30 і 40 мг.

    Розувастатин

    Всмоктується після прийому внутрішньо досить повільно. Біодоступність дорівнює 20%. Максимальна концентрація в крові визначається через 5 годин. Накопичується в печінці. Зв’язується з білками на 90%. Період напіввиведення дорівнює 19 год. Виводиться переважно з каловими масами.

    Через 1 тиждень стабільного прийому препарату розвивається клінічний ефект, який до кінця 4-го тижня досягає максимально можливої ступеня вираженості і зберігається на весь період лікування.

    Дорослим рекомендована початкова доза препарату 5-10 мг 1 раз на добу. Лікар спостерігає за лікуванням протягом 4-х тижнів і в разі відсутності видимого ефекту через цей період часу може підвищити дозу.

    Варто враховувати, що при прийомі розувастатина в дозі 40 мг істотно підвищується ризик розвитку побічних реакцій на препарат.

    Питавастатин (Ливазо)

    Форма випуску – таблетки по 1, 2, 4 мг.

    Після прийому всередину швидко всмоктується в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація діючої речовини в крові визначається через 1 годину. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить від 5,7 до 9 год. Виводиться в основному з каловими масами.

    Таблетку слід приймати внутрішньо, не розжовуючи, незалежно від прийому їжі, бажано у вечірній час. Початкова доза для дорослих, як правило, становить 1 мг 1 раз на добу. Через 4 тижні лікування можлива корекція дози.

    Препарат містить лактозу, тому пацієнтам, страждаючим лактазною недостатністю, слід відмовитися від його застосування.

    Фібрати (фенофібрат)

    Фібрати та їх дія

    Відомо кілька речовин даної групи: клофібрат, гемфіброзил, безафібрат, ципрафибрат і фенофібрат, але на сьогоднішній день з метою лікування атеросклерозу досить широко застосовується лише останній препарат – фенофібрат, торгові назви якого – Липофен СР (капсули по 250 мг) і Трайкор (таблетки по 145 мг).

    Активним метаболітом фенофибрата є фиброевая кислота, підсилює процеси розщеплення жирів і сприяє виведенню з плазми крові «шкідливих» ліпопротеїнів. Застосування цього препарату сприяє зниженню вмісту в крові загального холестерину на 20-25% від вихідного значення, тригліцеридів – на 40-55%, а рівень «корисних жирів – ліпопротеїдів високої щільності, навпаки, підвищує на 10-30%.

    Після прийому всередину лікарський засіб піддається дії ферментів, що перетворюють його в фиброевую кислоту. Максимальна концентрація діючої речовини в крові визначається через 5 ч. Період напіввиведення становить 20 год Виводиться з організму переважно з сечею (з каловими масами – лише чверть його кількості).

    Фенофібрат застосовується як додатковий засіб до немедикаментозних методів лікування дисліпідемій, зокрема, до дієти, зниження маси тіла і фізичної активності, за умови відсутності бажаного ефекту від них.

    Трайкор — торгова назва фенофибрата

    Показаннями до застосування цього препарату є:

    • високий рівень тригліцеридів у крові, у тому числі в поєднанні з низьким рівнем ліпопротеїдів високої щільності;
    • змішана гіперліпідемія за умови, якщо застосування статинів неможливо;
    • змішана гіперліпідемія в осіб, що страждають серцево-судинною патологією високого ризику, при недостатньому контролі рівня тригліцеридів та ліпопротеїдів високої щільності статинами в комбінації з останніми;
    • ураження судин сітківки при цукровому діабеті – діабетична ретинопатія.

    Протипоказані препарати даної групи за наявності у хворого таких станів, як:

    • індивідуальна непереносимість фенофибрата або інших його компонентів;
    • тяжке порушення функції печінки та нирок;
    • калькульозний холецистит;
    • фоточутливість;
    • одночасний прийом препаратів, що володіють токсичною дією на печінку;
    • гострий і хронічний панкреатит, крім того, причиною якого є виражена триглицеридемия.

    Застосування

    Таблетку або капсулу рекомендовано приймати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи водою. Рекомендована дорослим доза дорівнює 1 капсулі або таблетці 1 раз на день під час прийому їжі. Якщо рівень ліпідів не знизився протягом 3-х місяців щоденного прийому препарату, слід переглянути терапію атеросклерозу.

    Побічні ефекти

    Досить часто на тлі прийому фенофибрата хворі відзначають появу болів в області живота, нудоти, блювоти, метеоризму, розладів стільця. Також можуть розвинутися панкреатит, калькульозний холецистит і підвищитися рівні вмісту в крові печінкових ферментів.

    Один з побічних ефектів — випадання волосся

    Побічні ефекти з боку інших органів і систем зустрічаються досить рідко і являють собою такі:

    • алергічні реакції;
    • загальна слабкість, головний біль, запаморочення;
    • гепатит;
    • схильність до тромбоэмболиям;
    • випадання волосся, реакції фоточутливості;
    • слабкість і спазми в м’язах, міалгії, міозит, рабдоміоліз;
    • інтерстиціальна хвороба легенів;
    • порушення функції статевих органів;
    • лабораторні зміни: зниження в крові рівня гемоглобіну і лейкоцитів, підвищення креатиніну і сечовини.

    У період вагітності та годування груддю препарат не застосовується.

    Далі розглянемо лікарські засоби, що чинять вплив на обмін жирів, але застосовуються, як правило, в якості комплексної терапії, а також комбіновані препарати.

    Секвестранты жовчних кислот (холестирамін)

    Препарат на основі холестираміну носить назву Холестирамін регуляр.

    Випускається у формі порошку для приготування суспензії для прийому всередину.

    Діє шляхом зв’язування жовчних кислот у кишечнику з утворенням нерозчинних комплексів, які потім виводяться з каловими масами. Стимулює утворення в печінці жовчних кислот із холестерину, зменшує всмоктування останнього і жирних кислот у кров. В результаті рівень холестерину і ліпопротеїдів низької щільності («шкідливих» жирів) знижується, відкладення в шкірі жовчних кислот стає менш вираженим.

    Холестирамін

    Препарат у воді не розчиняється. Не всмоктується слизовою органів травного тракту після прийому внутрішньо, впливу травних ферментів не підлягає.

    Терапевтичний ефект розвивається не відразу, а лише після 4-х тижнів щоденного прийому холестираміну. При застосуванні його протягом тривалого часу виникає кровоточивість (внаслідок зменшення вмісту протромбіну в крові), розвиваються розлади травлення (внаслідок порушень всмоктування жирів і деяких вітамінів (А, D і К)), знижується вміст в крові фолієвої кислоти.

    Показання та протипоказання до застосування

    Даний препарат застосовуються в наступних випадках:

    • при первинній гіперхолестеринемії (підвищеному вмісті холестерину, зокрема ліпопротеїдів низької щільності в крові);
    • з метою профілактики атеросклерозу;
    • при частковій непрохідності жовчовивідних шляхів, що супроводжується свербінням.

    У певних клінічних ситуаціях холестирамін протипоказаний, зокрема, при:

    • індивідуальної непереносимості діючої речовини або інших компонентів препарату;
    • фенілкетонурії;
    • повної обструкції (закупорці) жовчовивідних шляхів;
    • вагітності та високої ймовірності завагітніти;
    • годування груддю.

    Застосування

    Режим дозування підбирають індивідуально. Препарат слід приймати внутрішньо перед прийомом їжі: вміст 1 пакетика (містить 4 г діючої речовини) висипають у склянку, додають 60-80 мл рідини, ретельно перемішують, залишають на 10 хвилин (за цей час утворюється однорідна суспензія) і випивають. Добова доза для дорослих становить від 4 до 24 р.

    Побічні ефекти

    підвищена схильність до кровотеч — побічний ефект застосування препарату

    На тлі прийому холестерину у хворих можуть з’являтися наступні небажані ефекти:

    • шкірні висипання, що супроводжуються свербежем або без нього;
    • нудота, блювання, біль по ходу кишечника, погіршення апетиту аж до повної відмови від їжі, метеоризм, діарея або запор;
    • при застосуванні протягом тривалого часу – порушення всмоктування фолієвої кислоти, вітамінів А, D, До, а також зміни в системі згортання крові – зниження протромбінового часу, що проявляється підвищеною схильністю до кровотеч.

    Особливі вказівки

    З обережністю слід застосовувати препарат особам у віці старше 60 років. У період лікування необхідний періодичний контроль рівня холестерину і тригліцеридів у крові.

    При підвищеній кровоточивості слід ввести хворому вітамін К, при дефіциті фолієвої кислоти в плазмі – ввести і її.

    При необхідності застосування в період лактації слід припинити грудне вигодовування. У період вагітності використовувати суворо за показаннями після ретельної оцінки показника «користь для матері/ризик для плода».

    У період лікування хворому слід вживати рідину у великій кількості.

    Омега-3-тригліцериди (Омакор, Риб’ячий жир, Епадол-нео, Вітрум-кардіо)

    Форма випуску: капсули м’які, рідина і масло для прийому всередину.

    Риб’ячий жир

    Основними ефектами омега-3-поліненасичених жирних кислот є гіполіпідемічний (знижують рівень вмісту жирів у крові), а також в деякій мірі антикоагулянтний (перешкоджають утворенню тромбів), антиагрегантный (запобігають склеювання тромбоцитів), імуномодулюючий (покращують імунітет) і протизапальний.

    Гіполіпідемічна дія пов’язана зі зменшенням вмісту в крові «шкідливих» ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності, оптимізацією процесів обміну ліпідів.

    Потрапляючи в організм, омега-3-тригліцериди під впливом ферментів перетворюються і проникають в епітелій кишечнику у вигляді вільних жирних кислот, зв’язуючись там з фосфоліпідами і холестерином. Ці комплекси потім надходять в кровотік, де піддаються дії ферментів і руйнуються з утворенням есенціальних жирних кислот, які згодом включаються в мембрани клітин (оскільки є структурним компонентом їх), або руйнуються, або накопичуються в крові.

    Показання та протипоказання до застосування

    Лікарські засоби цієї групи використовуються у таких ситуаціях:

    • з метою профілактики раннього атеросклерозу, а також уповільнення прогресування процесу, якщо він вже почався;
    • зниження ризику рецидиву інфаркту міокарда;
    • як засіб комплексного лікування хвороб, що супроводжуються порушеним балансом ліпідів у крові.

    Протипоказаннями до застосування омега-3-тригліцеридів є:

    • індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
    • гемофілія та інші хвороби системи згортання крові;
    • туберкульоз в активній формі;
    • гострий і хронічний панкреатит (запалення підшлункової залози);
    • гострий і хронічний холецистит (запалення жовчного міхура);
    • гострі і хронічні хвороби нирок і печінки;
    • саркоїдоз;
    • тиреотоксикоз;
    • тривалий знерухомлення (іммобілізація);
    • гіпервітаміноз D;
    • підвищений вміст кальцію в крові (гіперкальціємія) та сечі (гіперкальціурія).

    Застосування

    Застосовувати внутрішньо, бажано після їди (щоб запобігти шлунково-кишкові розлади), запиваючи 200 мл рідини.

    Для дорослих — одна капсула тричі на день

    Рекомендована доза дорослим риб’ячого жиру становить 1 капсулу 3 рази на добу – з метою первинної та вторинної профілактики та по 2 капсули 3 рази на добу з метою лікування гиперлипидемий.

    Препарати з більш високим вмістом Омега-3-тригліцеридів, такі як Омакор, Епадол-нео, рекомендовано приймати 1 раз на добу – з профілактичною метою-по 1, а з метою лікування – по 2 капсули за 1 прийом. При відсутності ефекту доза може бути збільшена в 2 рази.

    Тривалість лікування визначається лікарем, але часто вона становить 2-3 місяці.

    Побічні ефекти

    На тлі прийому препарату можуть виникати такі небажані ефекти:

    • кровотечі, в тому числі і носові;
    • нудота, блювота, відрижка, дискомфорт, важкість у шлунку, діарея, загострення хронічних захворювань органів травного тракту – панкреатиту, холециститу, порушення функції печінки, а також специфічний запах видихуваного повітря;
    • алергічні реакції – висипання на шкірі зі свербежем або без нього;
    • запаморочення, головний біль;
    • зниження артеріального тиску;
    • сухість слизової оболонки носової порожнини;
    • збільшення в крові вмісту лейкоцитів і ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ), підвищення активності печінкових ферментів – АлАт і АсАт.

    Особливі вказівки

    Не слід приймати препарат одночасно з лікарськими засобами, що містять у своєму складі вітаміни А і В, щоб уникнути їх передозування, а також з антикоагулянтами, щоб уникнути підвищеного ризику кровотеч.

    При тривалому прийомі слід кожні 2-3 місяці проводити аналіз показників системи згортання крові.

    У осіб з порушенням функції печінки період лікування даним лікарським засобом слід регулярно проводити контроль показників АсАт і АлАТ.

    Протягом 4-х днів перед призначеним хірургічним втручанням застосовувати омега-3-тригліцериди протипоказано.

    При вагітності та в період годування груддю застосовувати не рекомендується.

    Препарати рослинного походження

    З метою зниження рівня ліпідів у крові можуть бути використані лікарські засоби на основі олії насіння гарбуза, а також комбінований препарат Рависол.

    Олія насіння гарбуза

    Олія насіння гарбуза

    Завдяки унікальному складу, гарбуз володіє безліччю корисних для організму людини властивостей: надає проносне, протигельмінтну, слабку сечогінну, гепатопротекторну (покращує функції печінки), а також гіполіпідемічну дію. Останнє забезпечується за рахунок вмісту в олії насіння гарбуза насичених жирних кислот і вітаміну Е.

    Застосовується з метою профілактики атеросклерозу, а також для лікування гіперліпідемії Ііа та IIb типів. Саме з цією метою використовується досить рідко, частіше – в якості препарату для лікування гіперплазії передміхурової залози і глистових інвазій.

    Рависол

    Настоянка, до складу якої входять пагони і листя омели білої, плоди софори японської, трава хвоща польового, насіння кінського каштана, квітки конюшини, плоди глоду, трава барвінку.

    Компоненти препарату сприяють зниженню рівня загальних ліпопротеїдів крові, тригліцеридів, холестерину, а також покращують кровотік в судинах головного мозку і серця, зменшують периферичний опір судин, надають легкий сечогінний та антиагрегаційну дію.

    Застосовують рависол в комплексній терапії атеросклерозу і вегето-судинної дистонії.

    Протипоказаний при індивідуальній непереносимості хоча б одного з його компонентів, а також при гострих і хронічних захворюваннях нирок і вираженій артеріальній гіпотензії (зниження артеріального тиску).

    Дорослим рекомендовано застосовувати по 5 мл (1 чайній ложці) тричі на добу до прийому їжі. Перед вживанням збовтати і розвести препарат у невеликій кількості води. Курс лікування становить 10 днів.

    Не слід приймати препарат одночасно з антибіотиками групи ?-лактамів.

    Підсилює ефекти антиаритмічних, снодійних, седативних, гіпотензивних препаратів та серцевих глікозидів.

    На тлі прийому Рависола можуть виникати побічні реакції:

    • прискорене серцебиття, зниження артеріального тиску;
    • нудота, блювання, біль у шлунку, діарея;
    • алергічні реакції у вигляді висипань на шкірі, що супроводжуються свербежем або без нього, відчуття жару;
    • болі в попереку і під час сечовипускання.

    Комбіновані препарати

    Мають у своєму складі відразу 2 лікарські засоби, що знижують рівень ліпідів у крові, або ж один гіполіпідемічний і один гіпотензивний (що знижує тиск) компонент.

    Симвастатин + езетіміб (препарат Инеджи)

    Форма випуску – таблетки по 10/10, 20/10 і 40/10 мг.

    Препарат Инеджи

    Впливають на рівень ліпідів у крові різними шляхами. Симвастатин знижує концентрацію ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів, а також помірно підвищує рівень ліпопротеїдів високої щільності («добрих»). Езетіміб пригнічує процеси всмоктування холестерину в кишечнику, зменшуючи доставку його в печінку.

    Застосовується при первинній гіперхолестеринемії, в якості допоміжної терапії до дієти та модифікації способу життя, у пацієнтів, лікування яких тільки статинами не дало бажаного ефекту. Також використовується з метою зниження ризику розвитку ускладнень у осіб, які страждають серцево-судинною патологією.

    Режим дозування підбирають індивідуально залежно від цілей прийому препарату та тяжкості захворювань. Якщо початкова доза не дала бажаного ефекту через 4 тижні щоденного прийому, слід переглянути терапію.

    Протипоказаннями до прийому Инеджи є:

    • індивідуальна непереносимість хоча б одного з компонентів препарату;
    • одночасний прийом деяких лікарських засобів (кетоконазолу, интраконазола, еритроміцину, кларитроміцину, нелфінавіру, нефозодона, циклоспорину та інших);
    • хвороби печінки в стадії загострення;
    • нез’ясована підвищення протягом тривалого часу рівня печінкових ферментів;
    • вагітність, період лактації.

    Побічні ефекти

    На тлі прийому препарату можливий розвиток таких небажаних ефектів:

    • запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена стомлюваність, нездужання;
    • нудота, блювання, дискомфорт або болі в області живота, здуття кишечника;
    • алергічні реакції – шкірні висипання, свербіж;
    • болі в м’язах і суглобах, міастенія;
    • підвищення рівня в крові печінкових ферментів (АлАт та АсАт) та креатинфосфокінази (КФК), а також сечової кислоти, глутамілтрансферази, МНО;
    • поява в сечі білка.

    Пацієнтам з порушеною функцією печінки і/або нирок необхідна корекція дози препарату залежно від ступеня недостатності.

    Жінки старше 65 років — у групі ризику

    У деяких пацієнтів при лікуванні Инеджи виникає міопатія (ураження м’язів, що проявляється болем у них і м’язовою слабкістю, млявістю). Факторами ризику розвитку цього стану є:

    • вік старше 65 років;
    • стать – жіноча;
    • порушення функції нирок;
    • знижена функція щитовидної залози, що не піддається медикаментозній корекції;
    • порушення з боку м’язів у близьких родичів;
    • побічні ефекти з боку м’язів, що виникали раніше при прийомі статинів або фібратів;
    • алкоголізм.

    У осіб, до яких можна віднести кілька з вищезгаданих факторів, слід перед призначенням Инеджи визначити вихідний рівень у крові ферменту креатинкінази. Також необхідно ретельно зважити всі «за» і «проти» і вирішити, чи дійсно даний хворий не може обійтися без даного препарату.

    Аторвастатин + езетіміб (Азі-Атор, Статези)

    Форма випуску – таблетки, що містять по 10 мг кожного компонента.

    Препарат «Азі-Атор»

    Препарат знижує рівень вмісту в крові загального холестерину, ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності, тригліцеридів, збільшує концентрацію ліпопротеїдів високої щільності. Крім того, він уповільнює процес всмоктування холестерину стінкою кишечника, отже, зменшує кількість його в печінці. Компоненти лікарського засобу надають взаємодоповнююче дію і знижують рівень ліпідів у крові в кілька разів сильніше, ніж кожен з них окремо.

    Застосовуються при дислипидемиях (порушення балансу вмісту жирів у крові).

    Протипоказані у разі індивідуальної непереносимості хворим компонентів препарату, гострих і хронічних захворюваннях печінки з вираженим порушенням її функції, в період вагітності та годування груддю.

    Даний лікарський засіб застосовується тоді, коли нефармакологічні методи зниження рівня ліпідів в крові і застосування з цією метою статинів не дали бажаного ефекту. Воно не виключає, а є доповненням до дієти зі зниженим вмістом холестерину, активного способу життя та зниження надлишкової маси тіла хворого.

    Рекомендована для дорослих початкова доза складає 10/10 (тобто 1 таблетка) 1 раз на добу щоденно. Терапевтичний ефект стає помітний вже через 14 днів регулярного прийому препарату – щоб оцінити його, слід проаналізувати ліпідограму (рівень вмісту жирів у крові).

    Побічні ефекти

    На тлі лікування даним лікарським засобом можливий розвиток безлічі небажаних ефектів, які перераховані нижче:

    • алергічні реакції;
    • головний біль, запаморочення, зниження або підвищення чутливості, розлади пам’яті, забудькуватість, сплутаність свідомості, периферична нейропатія (ураження нервів кінцівок);
    • депресія, безсоння, нічні кошмари;
    • відсутність апетиту або його збільшення, зниження або підвищення рівня глюкози в крові, цукровий діабет;
    • сухість у роті, нудота, блювання, відрижка, печія, дискомфорт і болі в області шлунка і кишечника, здуття живота, бурчання, діарея або запор;
    • застій жовчі), гепатит, холецистит, печінкова недостатність, підвищення в крові рівня печінкових ферментів;
    • порушення зору;
    • дзвін у вухах, зниження гостроти слуху;
    • болі в м’язах і суглобах, спазми м’язів, набряки суглобів, міопатія, тендинопатия (ураження сухожиль), рабдоміоліз (руйнування клітин тканини м’язів);
    • підвищення артеріального тиску, припливи, інсульти;
    • гінекомастія, зниження статевого потягу, імпотенція;
    • тромбоцитопенія (зниження рівня тромбоцитів у крові), підвищення активності печінкових ферментів, КФК (креатинфосфокінази), ЛФ (лужної фосфатази) в крові, підвищення рівня лейкоцитів у сечі (лейкоцитурія).

    Зовсім не обов’язково у конкретного хворого виникнуть відразу всі побічні ефекти з перерахованих вище: він може пред’являти скарги лише на деякі з них, а може і зовсім не відзначати будь-яких негативних змін свого стану.

    Аторвастатин + амлодипін (Амлостат (2.5/10), Биперин (5/10), Дуплекор (10/5, 10/10, 20/5, 20/10), Кадуэт (5/10, 10/10))

    Форма випуску – таблетки.

    Амлостат

    В цих препаратах гіполіпідемічна дія аторвастатину вдало поєднується з гіпотензивну (знижує артеріальний тиск) ефект амлодипіну.

    Застосовується з метою лікування артеріальної гіпертензії, що поєднується з підвищенням рівня холестерину в крові, а також при спадковому захворюванні – сімейної гомозиготною гіперхолестеринемії.

    Для первинного лікування, як правило, не використовується, а застосовується лише після підбору дози, необхідної конкретному хворому, кожного з двох компонентів окремо. Рекомендовану дозу (10/5, 10/10, 20/5, 20/10) приймають 1 раз на день у будь-який час доби, незалежно від їжі.

    У корекції дози, що застосовується пацієнтом похилого віку, за умови нормального його функціонування печінки і нирок немає необхідності.

    Протипоказаннями до застосування комбінації аторвастатин/амлодипін є:

    • підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату;
    • знижений артеріальний тиск;
    • шок, включаючи кардіогенний;
    • стеноз гирла аорти тяжкого ступеня;
    • декомпенсована серцева недостатність після недавно перенесеного інфаркту міокарда;
    • нестабільна стенокардія, перший тиждень після інфаркту міокарда;
    • гострі захворювання печінки;
    • хронічне підвищення рівня печінкових ферментів невідомої природи, що перевищує нормальні показники в 3 рази;
    • одночасний прийом з деякими лікарськими препаратами (кетоконазолом, інтраконазолом та іншими);
    • вагітність, період планування її та годування малюка грудьми.

    Побічні ефекти

    Частіше, ніж у 1 пацієнта зі 100, але рідше, ніж у 1 з 10 на фоні прийому препарату виникають такі небажані ефекти:

    • назофарингіт, носові кровотечі;
    • алергічні реакції;
    • підвищення вмісту глюкози в крові;
    • головні болі, запаморочення, сонливість;
    • нудота, блювання, печія, відрижка, болі в області живота, діарея або запор;
    • болі в м’язах і суглобах, м’язові спазми;
    • стомлюваність, загальна слабкість, біль у грудях;
    • підвищення активності АлАТ, АсАТ, КФК в крові.

    На закінчення статті хочемо звернути увагу читача на те, що інформація про препарати надана йому виключно з метою ознайомлення і ні в якому разі не повинна бути керівництвом до дії.

    Більшість препаратів, описаних вище, є більш, ніж серйозними і мають ряд побічних ефектів і протипоказань, тому, щоб не нашкодити своєму здоров’ю, будь ласка, не займайтеся самолікуванням, а при появі яких-небудь скарг відразу ж звертайтеся до лікаря.

    До якого лікаря звернутися

    Гіполіпідемічні препарати найчастіше призначає кардіолог. Проте їх можуть використовувати в своїй практиці і неврологи, судинні хірурги, ендокринологи, терапевти.

     

    Related posts

     
     

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    http://poradumo.com.ua/327939-p-662/