Запальне захворювання післяпологовий мастит

Запальне захворювання післяпологовий мастит носить бактеріальний характер, вражає молочну залозу, розвивається після пологів і пов’язана з періодом лактації. Найчастіше це захворювання розвивається вже в пологовому будинку, хоча у ряді випадків виникає після виписки і тоді його називають відстроченим. Післяродовий мастит в останні десятиліття характеризується тим, що розвиток його відбувається переважно у позалікарняних умовах, частіше після 2-4 тижнів після пологів.

 

Описуване запальне захворювання молочної залози зустрічається приблизно в 3-8% випадків, якщо брати до уваги загальне число пологів, гнійний післяпологовий мастит розвивається у 2-11%. Під час вагітності мастит розвивається дуже рідко. Основний збудник захворювання – золотистий стафілокок, у переважної більшості пацієнток хвороба вражає тільки одну молочну залозу (у 90% випадків), причому зустрічається правобічний мастит, ніж лівобічний (відповідно 55% та 34%, двосторонній – 10%).

 

Післяпологовий мастит прийнято розділяти (в залежності від стадії розвитку) на:

— серозний мастит;

— патологічний лактостаз;

— гнійний мастит;

— інфільтративний мастит.

 

Для розвитку даного захворювання є ряд факторів, до основних відносяться наявність лактостазу, поява тріщин на сосках, аномалії їх розвитку, такі як втягнуті соски плоскі, додаткові. Захворюванню сприяють різні структурні зміни, що відбуваються в молочних залозах, наприклад, їх великі розміри, додаткові частки, мастопатія, рубцеві зміни і т. д. Крім цього, захворювання провокують зниження імунного захисту організму, наявність гнійного маститу (в анамнезі), порушення правил грудного вигодовування, гігієни, а також перенесена пластика молочних залоз.

 

Розвиток захворювання починається приблизно на 2-6 добу після початку годування, причому загальне самопочуття пацієнтки змінюється не дуже помітно, виникає деяка болючість у молочних залозах (при пальпації), вони стають більш грубими, температура тіла може піднятися до 38 градусів. Якщо післяпологовий мастит розвивається серозний, то з початку перших симптомів може пройти досить багато часу – до 30 діб. Серозний післяпологовий мастит характеризується гострим розвитком, температура тіла підвищується до 39 градусів, з’являється озноб, загальний стан різко погіршується, виникає головний біль, слабкість, поступово посилюються болі в області молочних залоз. Груди, уражена запаленням, може трохи збільшитися в обсягах, форма спочатку не змінюється, шкіра трохи гіперемована, в товщі залоз можна намацати ущільнені ділянки, помірно болючі, овальної форми.

 

Це запальне захворювання молочної залози необхідно починати лікувати якомога раніше, якщо лікування буде запізнілим чи неправильним, серозна форма маститу здатна за 2-3 дні, перейти в інфільтративну форму. Пацієнтку буде лихоманити, ділянка шкіри над охопленої запаленням молочної залозою зміниться, під ним можна намацати щільний інфільтрат, лімфатичні вузли можуть збільшитися. Ця стадія може тривати по-різному, залежно від того, в якому стані знаходяться захисні сили організму жінки, який вид збудника захворювання, характер проведеного лікування. Зазвичай цей період становить 5-10 днів, і якщо інфільтрат за цей час не розсмокчеться, виникає нагноєння. Процес перетворення серозної форми маститу в інфільтративну, а потім гнійну форму в звичайних умовах – досить бурхливий процес і займає 4-5 днів.

 

Гнійний мастит характеризується такими проявами, як озноб, висока температура (39 градусів), відсутність апетиту, поганий сон. В залежності від того, яка ступінь поширеності запального процесу та його локалізації, може бути змінена форма молочної залози. Найбільш важкою і рідкісною формою маститу є гангренозна, при цьому яскраво виражені симптоми інтоксикації – тахікардія, зневоднення, гіпертермія.

 

В процесі лікування захворювання головною метою ставиться купірування його симптомів, ерадикація збудника, нормалізація функціональних порушень і лабораторних показників, профілактика можливих ускладнень. Незалежно від клінічної форми захворювання забороняється в цей період годування груддю, причому як хворий, так і здоровою. Можливість відновлення годування після проведеного лікування з’ясовується лікарем в індивідуальному порядку, на основі спеціально проведених бактеріологічних аналізів грудного молока.

Теги: запалення, захворювання, післяпологовий, мастит, лактація

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/316157-z-224/