Все, що потрібно знати про генітальному герпесі

Генітальний герпес – це дуже поширене захворювання, що являє собою вірусне ураження слизових оболонок статевих органів, при якому спочатку з’являються групи характерних бульбашок, а потім виразки та ерозії.

У переважній більшості випадків дане захворювання передається через статевий контакт.

Воно схильне до виникнення частих рецидивів і при неправильному підході до лікування або відсутності терапії може спровокувати виникнення дуже важких ускладнень: зниження загального імунітету, бактеріального інфікування статевих органів, виникнення злоякісних захворювань маткової шийки у жінок.

Найбільш небезпечним вважається генітальний герпес при вагітності, але тільки коли має місце первинне зараження, так як у такій ситуації завжди існує чималий ризик викидня, а також виникнення різних вад розвитку і патологій у плоду.


Причини виникнення

За статистикою, найбільш високий відсоток інфікування спостерігається серед молодих людей у віці 20-30 років. Пояснити це можна досить раннім початком статевого життя, нерозбірливістю в статевих зв’язках, частою зміною партнера, відсутністю бар’єрної контрацепції при заняттях сексом.

Існує також цілий ряд певних факторів, що сприяють розвитку хвороби:

  • зниження загального або місцевого імунітету;
  • наявність статевих інфекцій;
  • тривале носіння внутрішньоматкової спіралі;
  • проведене штучне переривання вагітності;
  • наявність простудних захворювань;
  • перегрів або переохолодження організму;
  • частий стрес;
  • шкідливі звички і т. д.

В якійсь мірі фактором ризику можна вважати і статеву належність людини, так як відомо, що генітальний герпес у жінок спостерігається набагато частіше, ніж у чоловіків.

Імунітет людини влаштований так, що при проникненні в організм інфекції моментально починають вироблятися особливі антитіла, тому при адекватній роботі імунної системи ніяких клінічних проявів захворювань не відбувається.

Але під впливом одного або декількох перерахованих вище факторів, вірус герпесу починає активізуватися: на шкірі і слизових оболонках виникають характерні висипання, відзначаються невралгічні болі.


Як вже говорилося, генітальний герпес має статевий шлях передачі, тобто зараження відбувається через слизові оболонки, розташовані на статевих органах, у прямій кишці, уретрі.

Розглянемо випадки, як ще передається генітальний герпес:

  • повітряно-краплинно;
  • від матері до дитини при пологах, трансплацентарно або висхідним шляхом, коли інфекція проникає в порожнину матки з зовнішніх статевих органів жінки;
  • людина може заразитися самостійно, перенісши інфекцію на статеві органи, наприклад, з лиця;
  • вкрай рідко вірус передається побутовим шляхом.

Найчастіше інфікування через сексуальний контакт має місце, коли один з партнерів (носій вірусу) може і зовсім не знати своєї хвороби.

Форми перебігу і симптоми генітального герпесу

За своїм клінічним перебігом генітальний герпес буває первинним (самий перший епізод хвороби) і рецидивуючим (наступні епізоди).

У першому випадку ранні симптоми генітального герпесу у жінок зазвичай бувають наступні:

  • набряклість і гіперемія статевих органів;
  • печіння, біль і видиме почервоніння слизових оболонок;
  • підвищення температури;
  • загальне нездужання;
  • характерні герпетичні висипання схожі на бульбашки, наповнені прозорою рідиною;
  • після розриву бульбашок утворюються ерозивні ураження.

У жінок патологія вражає найчастіше зону зовнішніх статевих органів, уретру, зону промежини і анального отвору, внутрішню сторону стегон.

Рецидивуюча форма розвивається більш ніж у половини людей, що перенесли первинне інфікування. Даний вид хвороби може розвиватися як у типових, так і в атиповій формі, крім цього, для нього іноді характерний безсимптомний перебіг.

Також лікарі виділяють кілька форм рецидивуючого герпесу, в залежності від періодичності загострень:

  • легка форма (повторні епізоди виникають не частіше трьох разів на рік);
  • середня форма (кількість загострень коливається від чотирьох до шести на рік);
  • важка форма (рецидиви відбуваються щомісяця).

Викликати рецидив захворювання можуть багато факторів, наприклад переохолодження, стрес, перевтома або сексуальний контакт. Клінічні прояви кожного наступного епізоду генітального герпесу можуть бути слабко вираженими, однак їх наслідки зазвичай бувають дуже важкими.

Що стосується атипової форми захворювання, то для неї характерне кілька стертий перебіг при хронічному запаленні статевих органів.

Даний вид генітального герпесу проявляє себе наступним чином:

  • з’являється слабо виражена набряклість зовнішніх статевих органів;
  • присутні ділянки еритеми;
  • дрібні бульбашки;
  • постійний свербіж і відчуття печіння;
  • рясні не проходять білі.

Тривалий перебіг хвороби характеризується збільшенням і хворобливістю лімфатичних вузлів.

Діагностика і методика лікування генітального герпесу

При виявленні симптомів характерних для генітального герпесу необхідно в найкоротші терміни відвідати лікаря-венеролога, який призначить ряд діагностичних заходів:

  • зішкріб піхви і маткової шийки;
  • мазок з уретри;
  • аналіз гістологічного матеріалу маткових труб;
  • аналіз сироватки крові на антитіла (дозволяє виявити навіть безсимптомний вид захворювання).

Лікування генітального герпесу проводиться, як правило, із застосуванням противірусних лікарських препаратів.

Найчастіше лікарі призначають такі засоби:

  • ацикловір;
  • валацикловір;
  • фамцикловір;
  • фоскарнет і інші.

Противогерпетические препарати можуть випускатися у формі мазей, суспензій, таблеток або розчинів для внутрішньовенного введення. Важливо розуміти, що чим швидше почати лікувати герпес, тим більш ефективною буде терапія.

Класичні лікарські засоби проти герпесу можуть використовуватися по черзі, а також у поєднанні з інтерфероном, дефіцит якого можна назвати однією з найбільш поширених причин виникнення рецидивів генітального герпесу. Досить часто лікарі рекомендують поєднувати противірусне лікування з терапією, спрямованої на зміцнення імунної системи. Крім усього іншого, при генітальному герпесі важливе значення має особиста гігієна, здорове харчування і відмова від статевих контактів протягом усього курсу лікування.

Заходи профілактики

Головним профілактичним заходом первинного інфікування вірусом генітального герпесу є застосування засобів бар’єрної контрацепції (презервативів) при випадкових сексуальних контактах. При цьому як спосіб передачі генітального герпесу можуть виступати наявні мікротріщини на слизових оболонках.

Фахівці рекомендують після статевого акту обробляти ділянки шкіри, на які міг потрапити вірус, антисептичними засобами, наприклад, мірамістином.

Для попередження рецидивів хвороби дуже важливо проявляти повноцінну турботу про власне здоров’я, а конкретно – приділяти увагу стану імунної системи:

  • не допускати загального або місцевого переохолодження організму;
  • вести здоровий і рухливий спосіб життя;
  • неухильно дотримуватися особисту, і інтимну гігієну;
  • уникати стресів і перевтоми;
  • своєчасно виявляти і лікувати можливі венеричні захворювання.

Звичайно, не можна не сказати і про регулярні медичні огляди, що допоможуть виявити патології ще на самих ранніх стадіях.

http://youtu.be/iJDYEgk1EqI

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/316087-v-426/