Незвичайні історії зі знаменитими смарагдами

Дорогоцінний камінь смарагд в історії

Смарагди, красиві і дорогі камені, вони зачаровують всіх своїм глибоким кольором життя і гармонії. Їм поклонялися єгипетські фараони, індійські магараджі, схилялися перед ними європейські правителі.

Смарагди були добре відомі вже і в старозавітні часи. Смарагд – один із дванадцяти каменів, якими був прикрашений нагрудника первосвященика Аарона. На кожному з каменів були написані імена з дванадцяти колін Ізраїлевих. Смарагд символізував коліно левитів – нащадків Левія.

Смарагд – один з тих дорогоцінних каменів, репутація і символіка якого змінювалася протягом багатьох століть. То він мав славу чаклунським каменем, то символізував космічну енергію і внутрішню силу або уособлював весняне оновлення природи, а то й приписували йому погану репутацію – вважали його атрибутом самих страшних сил.

У алхіміків смарагд був філософським каменем, здатним вдихнути життя в усе суще. Як би те ні було, смарагд у всіх народів і всіх часів викликав захоплення, їм прагнули володіти всі можновладці.

Велика частина смарагдів добувалася з I-го тисячоліття до н. е. в копальнях єгипетських фараонів. Свідоцтва про цьому досить рідкі. Першими великими родовищами, між Червоним морем і Нілом в часи фараонів, були, так звані, Смарагдові гори. У сучасній історії вони згадуються як копальні цариці Клеопатри.

Сама цариця дуже любила ці дорогоцінні камені, а можливість отримати з її рук смарагд, прикрашений профілем Клеопатри, розцінювалася як знак найвищої милості. Ці родовища розроблялися аж до Середньовіччя. Смарагди звідси розходилися по всьому світу.


У 1830-му році французькі дослідники виявили тут систему підземних галерей, видовбаних на глибині 25 метрів, там же були знайдені і знаряддя праці, що датуються 1333 роком до н. е.. Єгипетські смарагди дуже високо цінувалися, хоча не відрізнялися високою якістю, так як були покриті безліччю тріщин.

Сучасні смарагди видобуваються більшою частиною в Колумбії. Ювеліри прискіпливо вибирають дорогоцінні камені, і тільки 1/3 з усіх видобуваються в Колумбії, використовують для огранювання. Є численні родовища і в Бразилії, смарагди тут відрізняються від колумбійських не тільки кольором (вони зазвичай світліше), але і безліччю включень, які не завжди дозволяють використовувати камінь для огранювання.

Є родовища і в Зімбабве. Тут не часто, але зустрічаються смарагди, за красою не поступаються колумбійським, а іноді і перевершують. Дуже схожі з колумбійськими кристалами зустрічаються в Афганістані.

Великий Могол

Багато смарагди належали, як завжди, великих світу цього. Наприклад, один з найбільших каменів має персональне ім’я – «Великий Могол». Він названий на честь індійських володарів, що панували в Індії в XVI – XVII століттях. Як припускають, камінь був привезений з Колумбії і проданий в кінці XVII століття останньому з династії Великих Моголів Аурангзебу.

На одній стороні дорогоцінного каменю були вигравірувані кілька рядків мусульманської молитви, на іншій – чудовий східний орнамент у вигляді квітки. Ним могла бути прикрашена чалма, а може одяг Ауранґзеба. Камінь мав вагу 217, 8 карат. У 2001 році цей смарагд був проданий на аукціоні Крісті за 2,2 мільйона доларів.

Морські шляхи усіяні численними рештками кораблів. Смарагди, награбовані конкістадорами, відправлялися до іспанського двору. Більшість з цих каменів були захоплені храми інків, а також в Колумбії. Були вивезені тисячі прекрасних смарагдів. Смарагд на всій території Південної Америки вважався священним каменем. А у європейців він цінувався вище золота.

Однією з найбільших в історії військовою здобиччю досі вважається викуп, який заплатили індіанці-інки за звільнення свого вождя. У 1532 році вождь інків Атауальпу був захоплений у полон конкістадорами. За нього заплатили близько 6 тонн виробів із золота, прикрашені смарагдами й іншими дорогоцінними каменями.

У 1555 році європейці розпочали розробку родовища смарагдів в Колумбії. З цього часу під наглядом іспанців на колумбійських шахтах працювали раби-індіанці. Чим глибше ставали шахти, тим менше виживали люди. Видобуток смарагдів досягла небачених масштабів.

Досі смарагди, що видобуваються на території Еквадору і Колумбії, називають «инкскими». Багато розповіді та легенди пов’язані з чудовим дорогоцінним каменем.

Російський натураліст В. М. Севергин у своїх записах з мінералогії розповідає, що у перуанців був величезний смарагд, розміром із страусине яйце, який вони поважали і називали своєю Смарагдовою Богинею. Іспанцям ця богиня не дісталася. Коли індіанці побачили, що їх незабаром наздоженуть грабіжники-конкістадори, вони розбили чудовий кристал. Так оповідає легенда.

Понад 450 смарагдів прикрашають «Корону Анд», у ній є частина тих каменів, які були у викуп за правителя інків Атауальпу. Вона довгий час перебувала в соборі Богоматері в колумбійському місті Попаян, зрідка її викрадали, але вона знову поверталася, поки в ХХ-му столітті її придбав консорціум американських бізнесменів.

У XIX столітті знайшли смарагдові родовища на Уралі. Унікальні смарагди в 672 р і в 1200 р зберігається в Алмазному фонді Росії.

Один з найбільших у світі смарагдів – Девонширській смарагд, який отримав ім’я шостого герцога Девонширського – Вільяма Кавендіша. Знайдений він був у знаменитих колумбійських копальнях та передано в подарунок герцогу першим імператором Бразилії і короля Португалії Педро I, хоча за іншою версією, герцог купив у нього цей кристал.

«Смарагдовий Будда» — камінь вагою 3600 карат був знайдений в 1994 році. З нього вирізали статуетку Будди і назвали в честь однойменного храму в Таїланді – «Смарагдовий Будда».

Смарагд «Королева Ізабелла» – колумбійський смарагд у 964 карата був названий на честь королеви Ізабелли, дружини короля Іспанії Карла V. На початку XVI століття глава іспанських військ Ернан Кортес став володарем цього дивного смарагду, який серед всіх інших скарбів був піднесений йому в подарунок Монтесуми, імператором ацтеків.

Кортес назвав смарагд ім’ям королеви, якій він в свою чергу також хотів піднести в подарунок. Але цьому не судилося статися, експедиції і військові операції в Новому Світі були припинені внаслідок нестачі коштів. Смарагд залишився у Кортеса. Дорогоцінний камінь та безліч інших скарбів Кортес подарував своїй дружині Хуана Де Сунига в день одруження.

Довгий час смарагд залишався в родині нащадків Хуаны, майже 200 років. Потім іспанський король Фердинанд VI вже в 1757 році все-таки зажадав повернення обіцяного дорогоцінного каменю. У цьому ж році до берегів Іспанії відправився корабель, навантажений смарагдами, золотом та іншими скарбами ацтеків, а разом з ними і «Смарагд Ізабелли».

У районі Бермудського трикутника корабель зазнав аварії. Пройшло ще понад 200 років, і в 1992 році затонулі скарби були підняті з дна океану. Серед усіх скарбів був смарагд довгастої форми і рідкісної краси, не поміщається на долоні. У результаті всіх досліджень вчені дізналися в ньому «Смарагд Ізабелли».

Професійні водолази здійснили саме унікальне відкриття кінця ХХ-го століття. В скарби, знайдені на затонулому кораблі, були виявлені ограновані смарагди загальною вагою 25 000 карат, золоті прикраси доколумбової епохи, смарагдову друзу вагою понад 24 000 карата і сотні унікальних безцінних ювелірних виробів ацтеків і майя.

Смарагд Хукер

У Національному музеї природної історії у Вашингтоні зберігається знаменита платинова брошка «Хукер». У центрі брошки великий смарагд масою 75, 47 карат. Кристал унікальний не тільки розмірами, але й тим, що в ньому немає включень, що для смарагдів є великою рідкістю.

У цього смарагду теж своя історія. Камінь знайдений в колумбійських копальнях в XVI – XVII століттях, вивезено в Європу іспанськими конкістадорами, потім огранований і проданий правителів Оттоманської імперії. Правитель імперії носив цей коштовний камінь в пряжці парадного вбрання.

У 1908 році султан опинився у вигнанні, багато коштовності були вивезені до Європи і продані. Унікальний смарагд був придбаний ювелірною фірмою Тіффані, де про нього подбали, оточивши діамантами. Так він опинився в складі брошки, яку придбала Джанет Анненберг Хукер.

Через якийсь час вона передала дорогоцінну брошка у Музей природної історії, а ще через деякий час цього ж музею Хукер перевела 5 мільйонів доларів. На ці гроші була створена галерея дорогоцінних каменів.

У колекції коштовностей Елізабет Тейлор є унікальне намисто з смарагдами в обрамленні діамантів, кольє в гарнітурі з сережками з смарагдів, огранених у формі сердечка. Ювелірні вироби знаменитої актриси гідні захоплення.

Смарагди були й залишаються самими бажаними коштовностями природи, символізуючи успіх і щастя. Смарагдові історії тривають…

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/310020-n-227/