Синдром гострої печінкової недостатності

Синдром гострої печінкової недостатності настає при масивному ураженням гепатоцитів (клітин печінки), що призводить до різкого порушення функцій печінки. Без печінки організм не здатний вижити, і його роботу не можливо компенсувати якимись медичними лікувальними методами.

 

Найважливішими функціями печінки є:

— синтез білків для кровотворної системи, дезінтоксикаційної системи та ін.

— синтез факторів згортання крові;

— реалізує метаболізм багатьох речовин ендогенних і екзогенних;

— регулювання кислотно-лужного балансу в крові;

— участь у травлення.

— участь у венозному кровообігу нижньої порожнистої вени.

— та ін

 

Так як роль печінки висока для життєдіяльності організму, то печінка здатна довгий час компенсувати будь-які пошкодження, її тканини добре здатні регенерувати і створювати нові ділянки тканини. Тому синдром гострої печінкової недостатності настає, коли деструктивний фактор перевищує компенсаторні механізми організму, або, коли існують тривалі захворювання, що виснажують прогресивно функції печінки.

Захворювання, які руйнують паренхіму (клітини печінки, це – гострі і хронічні (в стадії загострення) гепатити, цирози печінки, різні пухлинні розростання, в тому числі і метастази, эхинококковое захворювання, інфекційне захворювання лептоспіроз і жовта лихоманка.

Інша група захворювань ускладнюються холестазом, тобто коли створюються перешкоди для нормального перебігу жовчі в жовчних канальцях, це зазвичай потрапляння каменів з жовчного міхура в жовчні канали печінки, пухлини, які здавлюють ці канали, звуження і гостре запалення жовчних каналів.

 

Печінкова недостатність може бути викликана при отруєнні отрутами (хлор, хлороформ, дихлорэтаном, метиловий спирт, феноли, токсинами блідої поганки, наркотики, аміназин).

Тромбоз вортной вени, а також травми, опіки, краш-синдром, тяжкі хірургічні операції можуть порушити нормальне функціонування печінки.

І так, чим же загрожує організму недостатність функції печінки?

По-перше, синдром гострої печінкової недостатності характеризується зниженням або відсутністю синтезу білків. Білки в крові створюють онкотичного тиск, стримують воду в судинному руслі. Зменшення концентрації білків призводить до появи набряків, асциту і навіть анасарки (набряк в усьому організмі). Набряк легенів призводить до гіпоксії у всіх тканинах. У тому числі і в печінці, що ще більше руйнує їх цілісність. Печінка нейтралізує 80% аміаку в організмі. При функціонуванні печінки, аміак та інші білкові сполуки, що вражають центральну нервову систему, настає печінкова енцефалопатія. У разі блокування течії крові через печінкові вени, що призводить до того, що різні токсини надходить безпосередньо в кровоносну систему, впливаючи негативно на органи. Аміак подразнює дихальний центр, що викликає ще більшу задишку. У той же час порушується кровообіг печінки, що погіршує її стан.

 

Порушення синтезу факторів згортання крові призводить до геморагічного синдрому, так званий ДВЗ – синдром. Оскільки печінка є головним органом, який виробляє енергію для різних реакцій, в ситуації функціональної недостатності вона втрачає цю здатність. Паралельно з печінковою недостатністю розвивається і ниркова патологія. Синдром гострої печінкової недостатності впливає на роботу легенів, серця (аритмія, зниження тиску), кишечника (поява ерозій, кровотечі), нирок (печінкова недостатність) та ін.

Захворювання починається з порушення свідомості хворого, перш за все, проявляються симптоми інтоксикації нервової системи. На початку з’являється апатія, або надмірна дратівливість, сонливість вдень і безсоння вночі, головний біль, зниження апетиту. Надалі може наступити стан коми, з-за збільшення інтоксикації. При диханні пацієнта можна помітити специфічний «печінковий» запах. Шкіра і склери очей набувають жовтуватий відтінок, і, звичайно ж, з’являються різні кровотечі (носові, очні ниркові та ін). З боку легеневої системи у пацієнта спостерігається задишка, кровохаркання, а подих може бути переривчастим, гучним при настанні коми. У пацієнта можна виявити основні симптоми захворювання, яке викликало дане ускладнення.

Лікування пацієнта повинно бути ургентним у відділення інтенсивної терапії, де в залежності від присутніх симптомів і порушень проводять нормалізацію життєво важливих функцій організму, проводять замісну терапію, яка допомагає відновити втрачені функції.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/290252-s-480/