Стилі і типи мовлення: таблиця. Які бувають типи і стилі мовлення?

Мова — це необхідний засіб комунікації людини. Сфера його застосування обумовлює поділ на різновиди, які називають функціональними стилями. Всього їх налічують п’ять: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний і художній. Кожен із стилів реалізується як в усній, так і письмовій формах, має свої лексичні, синтаксичні, морфологічні особливості.

Окремо виділяють також і типи мовлення. Таблиця, представлена в даній статті, допоможе розібратися в цьому питанні.

Функціональні стилі мовлення знаходять свою реалізацію в різноманітних жанрах — формах мови, яким властиві певні способи викладу думки. Такі способи викладу поділяють на типи мови. Таблиця буде представлена нижче. Варто зазначити, що окремі підвиди можуть перетинатися в практиці.

Перейдемо до деталізації теми «Стилі та типи мовлення російською мовою».

Функціональні форми викладу інформації

Які бувають типи, стилі мовлення? Як ми вже говорили, в російській мові визначають п’ять функціональних видів викладу інформації. Розглянемо кожен.

Науковий стиль мовлення

Це функціональна різновид мови, основною сферою застосування якої є наука. Основне призначення — повідомлення інформації та підтвердження її істинності, виявлення причинно-наслідкових зв’язків та їх вивчення. Типи, стилі, жанри мовлення наукового напрямку досить широко використовуються у вищих навчальних закладах.

Головною особливістю лексики є наявність термінів і відсутність образних засобів мови. У морфологічному аспекті особливістю даного стилю є використання великої кількості віддієслівних іменників, службових дієслів у поєднанні з іменниками, дієслів теперішнього часу недоконаного виду, іменників однини в значенні множини, займенників I-го особи множини. Для синтаксису характерно наявність вставних слів, однорідних членів речення, складнопідрядних, узагальнено — особових, безособових та невизначено-особистих пропозицій.

Реалізація наукового стилю здійснюється в наступних жанрах: наукових статтях, монографіях, лекціях, дисертаціях, підручниках.

Нижче будуть описані інші типи мовлення. Схема-таблиця допоможе детальніше розібратися в цьому питанні.

Офіційно-діловий стиль мовлення

Цей вид використовується в сфері державного менеджменту та права. Його функцією є упорядкування, стандартизація інформації, метою – регулювання відносин. Ключовим словом при розгляді офіційно-ділового стилю служить «стандартизація», тобто певні форми, властиві лексиці, морфології і синтаксису.

Особливостями лексики офіційно-ділового стилю є наявність професійної лексики, фразеологізмів, архаїзмів, историзмов, канцеляризмов, абревіатур.

Морфологічними особливостями цього різновиду мовлення можна вважати наявність дієслів невизначеної форми (інфінітива), модальних слів, переважання відносних прикметників над якісними, використання іменників чоловічого роду замість іменників жіночого роду, використання іменників, що називають ознаку людини за дії, похідних прийменників, віддієслівних іменників з часткою «не», складних слів, утворених від кількох основ.

Синтаксичні особливості: вживання іменників у родовому відмінку по наростаючій конструкції, переважання складних речень, наявність простих речень з однорідними членами.

Різноманітність жанрів офіційно-ділового стилю обумовлено його підрозділом на офіційно-документальний і побутово-діловий підстилі. Перший регламентує державну сферу управління, а другий – ділове спілкування. Види документів офіційно-документального підстилю: закони, постанови, угоди, укази, комюніке. Види документів обігово-ділового підстилю: протоколи, заяви, доповідні записки, акти, доручення.

Публіцистичний стиль мовлення

Цей вид властивий засобам масової інформації, основною метою якого є оціночне інформування та вплив на емоційно-вольову сферу людини.

Лексичними особливостями публіцистичного стилю можна вважати компіляцію мовних засобів: використання термінології, неологізмів, синонімів, канцеляризмов, що обумовлено першочерговими завданнями даного стилю, спрямованими вплив на читача, глядача. У журналістиці можуть використовуватися публіцистичні типи і стилі мовлення. Таблиця, подана нижче, опише особливості цього виду викладу інформації.

Особливості граматичних форм в публіцистичному стилі проявляються у використанні складних слів, субстантивации прикметників і дієприкметників. Синтаксис публіцистичного стилю відрізняється використанням односкладних речень, питальних і окличних речень.

Широта жанрів публіцистичного виду мовлення можлива завдяки його функцій: інформування та впливу. Додатково можна виділити такі підстилі: інформаційний, аналітичний і художньо-публіцистичний. Жанрами інформаційного виду мовлення вважають замітку, репортаж, інтерв’ю; аналітичного — рецензія, огляд; художньо-публіцистичного – нарис, есе.

Розмовний стиль

Це вид викладу інформації охоплює сферу побутового спілкування людей, що відкладає відбиток на його особливостях. Найбільш широко використовуються розмовні типи і стилі мовлення. Таблиця, подана нижче, опише їх відмінність від інших видів.

Особливості морфології розмовного стилю: переважання дієслів багаторазового, однократної дії, широке використання займенників, мінімальне використання дієприкметників і дієприслівників.

Художній стиль мовлення

Цей вид використовується для написання творів. Лексичні особливості цього типу: синонімія, окказионализмы, фразеологізми, стежки, використання слів у переносному значенні.

Морфологічні особливості художнього стилю полягають у широкому використанні прикметників, прислівників, дієслів, переважання жіночого і середнього роду у іменників.

Синтаксично художня мова використовує все різноманіття конструкцій російської мови. Жанрами цього стилю є: розповідь, роман, повість, ода, поема.

Типи мовлення. Таблиця

Змістовну сторону мови характеризують комунікативні способи викладу думки, які визначають типи мовлення. До них відносять розповідь, опис і міркування. Розглянемо докладніше типи мовлення. Таблиця допоможе більш глибокому розумінню.

Отже, розповідь — мовний спосіб викладу думки в динамічному розвитку. Для оповідання властива наступна композиція: зав’язка — розвиток — кульмінація — розв’язка. Для розповіді характерна використання дієслів та прислівників. Цей спосіб викладу найбільш характерний для публіцистичного, розмовного та художнього стилів мовлення.

Опис – це тип викладу інформації, який «зображує» предмети, явища природи, передає їх оцінку. Композиційно цей вид мовлення будується таким чином: загальне уявлення про предмет – окремі ознаки предмета – висновки, авторські судження. Для опису характерно використання дієслів недоконаного виду, прості, неповні, назывные пропозиції.

Міркування – це такий тип мовлення, в якому представлені причинно-наслідкові зв’язки, що обумовлює наступну структуру: теза – аргумент – висновок. Для міркувань характерне використання вставних слів, складних синтаксичних конструкцій.

Основні дані, що описують типи мовлення, будуть представлені в таблиці нижче.

Тип мови

Композиція

Особливості

оповідання

зав’язка — розвиток — кульмінація — розв’язка

переважне використання дієслів та прислівників

опис

загальне уявлення про предмет – окремі ознаки предмета – висновки, авторські думки

використання дієслів недоконаного виду, прості, неповні, назывные пропозиції

міркування

теза – аргумент – висновок

використання вставних слів, складних синтаксичних конструкцій

Підіб’ємо підсумок

Розглянуті нами стилі і типи мовлення в українській мові не є статичними. Люди самостійно для себе обирають форму спілкування. Нерідко прикордонні стилі викладу інформації змішуються. Це обумовлено соціальною функцією мови.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/288549-s-418/