Мій дідусь – розвідник Великої Вітчизняної. Дороги Перемоги

Я хочу розповісти про захисника Батьківщини, учасника Великої Вітчизняної війни — про мого дідуся Віктора Миколайовича Богачеве. Він пройшов весь шлях війни з червня 1941 року по січень 1946 р.


Селище Олексіївка

Віктор Миколайович народився в 1916 році в Олексіївці в сім’ї робітника і домогосподарки. В родині було четверо дітей, він був другою дитиною. Закінчив 7 класів неповної середньої школи селища Олексіївка і відразу пішов працювати столяром на завод. У 1939 році вступив в члени ВКП(б), брав активну участь у житті заводу і селища.

На фронт був покликаний в перші дні війни і був направлений курсантом в р. Єлабуга на навчання по удосконаленню політскладу. З листопада 1941 по грудень 1942 року служив на посаді політрука роти 7-го повітряно-десантного корпусу 28-ї армії 7-го Українського фронту. Служив розвідником-десантником на першому, четвертому, третьому і п’ятому Українських фронтах.

Служба розвідників була складною, небезпечною, відповідальною, адже від даних розвідки залежав результат тієї чи іншої операції наших військ. Вночі з літаків на парашутах розвідників скидали в тил ворога, в будь-яку погоду, в будь-яку місцевість. Вони вели спостереження за ворогом, брали «мов» і домагалися від них всій цікавить командування інформації.


В. Н.Богачов, фронтове фото

Віктор Миколайович пройшов весь жах війни. Брав безпосередню участь у битві за визволення Сталінграда. В одному з наглядових бліндажів, під час наступу німців в районі міста Калач-на-Дону, Віктор Миколайович знаходився поруч з маршалом Георгієм Костянтиновичем Жуковим.

У 1944 році в травні місяці його призначають помічником начальника розвідки 86-ї стрілецької дивізії п’ятої Української армії третього Українського фронту. Після призначення на цю посаду його направляють до Москви на вищі разведкурсы офіцерського складу Червоної Армії. Закінчив їх у жовтні 1944 р. Пройшов усю Європу, звільняючи Польщу, Чехословаччину, Румунію, брав безпосередню участь у взятті Берліна.


В. Н.Богачов, військове фото

Гвардії майор Віктор Миколайович Богачов нагороджений урядовими нагородами: орденом Бойового Червоного Прапора, медаль «За оборону Сталінграда», орденом Червоної Зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною».

Віктор Миколайович звільнений у запас 15 січня 1946 р. у званні гвардії майор. Він продовжив працювати на Олексіївському судноремонтному заводі. З 1955 по 1957 рр. був спрямований в відстає радгосп № 58 (нині Північний) на відновлення сільського господарства. Був сумлінним, відповідальним працівником.


З дружиною в саду

А в 1967 році, коли евакуювали Олексіївський судноремонтний завод у зв’язку з будівництвом Саратовської ГЕС і затопленням, він відповідав за терміни перенесення заводу на нове місце. В червні місяці тяжко захворів і був прикутий до ліжка. Помер Віктор Миколайович 1 червня 1985 р.

Весь цей час поруч з ним була його вірна дружина Ольга Кузьмівна — вона доглядала за ним 18 років. Ольга Кузьмівна прожила гідне життя. Війна її застала в Ленінграді, Ольга Кузьмівна пережила жахливі дні блокади, витримала і вижила за рахунок роботи: працювала вантажником в таксомоторному парку № 1. Робота була небезпечна — по ночах розвозила на вантажівці хліб по магазинах міста. Коли прорвали блокаду, вона однією з перших евакуювалася в Куйбишевську область р. Чапаевск до старшої сестри, потім переїхала в Олексіївку, де й зустрілася з майбутнім чоловіком Богачевым Віктором Миколайовичем.


В. Н.Богачов з родиною

Дідусь не любив розповідати про війну, напевно, і спогади були гіркі, так і служба в розвідці наклала відбиток. Багато не говорив, але за цим малим крихтах, зібраним з дитинства, вдалося скласти портрет мого героїчного діда для своїх дітей. Своєю молодістю, здоров’ям заплатило життям його покоління по великому рахунку війни заради нашого щастя. Ми завжди будемо в неоплатному боргу перед ними. Шанувати і пам’ятати їх — наш обов’язок і наша гордість.

Мілена Шевченка

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/260897-miy-didus-rozvidnik-velikoyi-vitchiz/