Правильна укладка ламінату

 

Відносно недорогий і ошатний ламінат прослужить довго, якщо його правильно укласти. До речі, це нескладно, навіть якщо раніше ви не мали такого досвіду.

Коли подібна проблема постала переді мною, я ретельно вивчив питання. Сучасні види ламінату укладають у вигляді «плаваючої» підлоги, без будь-якої механічної зв’язку з підставою, з’єднуючи панелі з допомогою замкових з’єднань.

Для укладання ламінату я придбав самі панелі (з запасом на 1.5 м більше площі приміщення), поліетиленову плівку, підкладку. Інструмент знайшовся в господарстві: молоток, лобзик, дриль, брусок, клини, лише довелося зробити скобу для добивки останніх у стіни плашок.

Важливо! Перед укладанням ламінат повинен вилежатися в упаковці у приміщенні протягом 48 год для набору температури приміщення. Якщо цього не зробити, то після укладання можуть виникнути щілини на поперечних швах.

Укладання ламінату своїми руками – крок за кроком

Поверхня перед укладанням ламінату потрібно вирівняти (фото 1).

Припустимі лише загальний ухил підлоги (не більше 2% та місцеві нерівності глибиною не більше 3 мм на 1 погонний метр). Якщо ламінат потрібно укласти на дерев’яну поверхню (фанера, ОСБ, ДСП), то попередня гідроізоляція поверхні не потрібно. Інша справа, якщо бетонну підставу, легко проводить вологу по капілярах. Таке покривають спочатку пароізоляційною плівкою товщиною не менше 200 мікрон (фото 2). або гідроізоляційної підкладкою з бутил-каучуку з коркової крихтою. Так як у мене кімната була ширше аркуша плівки, що їх укладав з нахлестом 20 див.

Підкладка під ламінат необхідна. Вона приховує дрібні нерівності осно вання і попереджає скрипу, забезпечуючи ковзання з мінімальним тертям. Крім того, вона працює і як звукоізоляція, демпфируя ударні навантаження кроків, і як теплоізоляція, відокремлюючи підлогове покриття від основи.

Існує кілька видів підкладок подламинат. Найдорожчі – з піно-поліетилену. Вони тонкі і швидко уминаются під навантаженням. Для використання на бетонних підлогах з потенційним проникненням вологи рекомендують використовувати підкладку з міцного бутил-каучуку з коркової крихтою. Непогано себе зарекомендувала і підкладка з плит пінополістиролу (фото 3) – вона володіє кращими теплоізоляційними властивостями в порівнянні з іншими видами підкладок. А ось підкладка з пробки (фото 4) – екологічною і не втрачає своїх властивостей з часом. Втім, яка б вона не була, листи її укладають поперек напрямку укладання панелей ламінату.

Укладання ламінату я робив за направленням від головного джерела денного світла (фото 5). Якщо ж кілька вікон, то панелі укладають перпендикулярно до вхідних дверей у приміщення. В іншому випадку (якщо укласти їх перпендикулярно вікну) днем шви на підлозі будуть добре помітні (фото 6).

Перший ряд ламінату укладав верхньою частиною замку до стіни. Між стіною і панелями ламінату встановив клини товщиною 1 см (їх прибрав після укладання ламінату). Невеликі зазори на теплове і влажностное розширення плаваючої підлоги залишав біля будь-якого нерухомого елемента, з яким стикається ламінат: стіни, колони, труби опалення і т. п. (фото 7). Якщо не залишати зазорів, то при розширенні підлога може вигинатися дугою і «плескати» під ногами. Тому-то недбайливі укладальники ламінату і списують свій шлюб при укладанні ламінату без зазорів на те, що «підлога нерівна» або він плаває.

Сучасний ламінат укладають без зв’язку з підставою: його не можна прибивати, прикручувати або приклеювати. Проте багато виробників ламінату допускають нанесення клею на замки бесклеевого ламінату при укладанні (як пра вило, у ламінату недорогих марок), інакше з часом замки розбовтуються під навантаженням, на швах з’являються невеликі щілини. Склейка робить підлогу монолітною плитою і підвищує стійкість до впливу вологи та бруду.

Бічні грані планок з’єднують завжди однаково: шип вставляється в паз під кутом і планку акуратно опускають до горизонтального положення. Потім при необхідності через проставку (обрізок ламінату) панелі трохи збивають, зменшуючи зазори (фото 8). Особливо це актуально при проклейці замків.

Торцеві частини ламінату в ряду з’єднують в залежності від типу замка. Всього існує три варіанти торцевих з’єднань панелей ламінату. Перший тип торцевих замків аналогічний боковим замках. У цьому випадку спочатку збирають цілий ряд панелей ламінату по всій довжині, а потім весь ряд одночасно з’єднують з попереднім поруч. Виконати таку роботу самостійно найчастіше неможливо.

Для полегшення роботи були розроблені інші типи з’єднань торцевих сторін ламінату. З’єднання шип-паз дозволяє працювати поодинці: тут панель спочатку з’єднують по довгій стороні стандартним замковим з’єднанням, а потім добивають до входу шипа в паз торцевого з’єднання. У цьому випадку наносити удари по торцевому замку слід через проставку і дуже акуратно: замок з ДВП дуже легко пошкодити.

Для попередження пошкодження торцевих замків при добивке був придуманий третій тип замку: два зустрічних паза з вставляється збоку пластиною – шипом.

Основна складність при укладанні ламінату з добивкой – приєднання останньої в ряді панелі. В цьому випадку для добивки я використовував скобу, що дозволяє передати ударну навантаження на недоступний для удару торець планки ламінату. Якщо таку робити своїми руками, обов’язково закріпіть на ній прокладку з підкладки: це захистить поверхню панелі (фото 9 і 9а).

Спочатку я зібрав два перші ряди ламінату, щоб уникнути перекосу лінії укладання. Панелі наступного ряду вставляв зі зсувом у ряду не менше 40 див. Поперечні шви чергував через ряд – так кладка ламінату виглядає більш натурально. Найпоширеніша помилка економних укладальників – укладання ламінату «ялинкою- (фото 10), коли шви сусідніх рядів йдуть послідовно з невеликим уступом. Виглядає така розкладка негарно. Обрізав ламінат з допомогою лобзика, годиться і ножівка з дрібним зубцем.

Якщо дверна коробка вже встановлена, то зазор між нею і ламінатом робив 1 см – його потім нескладно закрити лиштвою або плінтусом (фото II). Але кріпити їх до ламінату не можна! У складних для укладання місцях панель довелося навіть розпиляти й потім, уклавши на місце, підклеїти. Під батареями та в інших складних місцях, де стандартним способом ламінат не покласти, рубанком доводилося підрізати ребро замку попередньої панелі ламінату – дак її можна встановити на місце під меншим кутом нахилу. Останню панель біля протилежної стіни підрізав по ширині, щоб залишити зазор у стіни не менше 1 див.

При правильній і дбайливої експлуатації ламінат чесно виконає своє призначення: він швидко укладається, досить гарний, гігієнічний і не вимагає грандіозних фінансових вкладень. Середній термін служби для плаваючої підлоги з ламінату становить від 15 до 25 років.

Правда, в залежності від якості підстави, самих панелей, правильності укладання і навантаження при експлуатації термін служби може скоротитися до 10 років або тривати до 30 років.

Небезпечні для ламінату ніжки меблів, що не мають захисних прокладок, різні рідини, в тому числі і засоби для догляду за паркетом, що містять віск і гліцерин, а також падають важкі предмети. На відміну від підлог з натурального дерева ламінат неможливо поциклювати або відшліфувати заново. Лише дрібні пошкодження реально замаскувати спеціальної кольорової шпаклівкою. В іншому ж випадку (наприклад, при тривалому затопленні приміщення або при значному механічному пошкодженні поверхні планок) покриття доведеться замінювати повністю.

Зносостійкість ламінату – класи

Зносостійкість і міцність ламінату значною мірою залежать від товщини і міцності верхнього захисного шару. В даний час виробляють ламінат чотирьох основних класів.

КЛАС З1 (АСЗ) – для домашнього використання.

КЛАС 32 (АС4) – підходить для інтенсивного навантаження в домашніх умовах або невелике навантаження при комерційному використанні.

КЛАС 33 (АС5-АС6) для комерційного використання з великим навантаженням. КЛАС 34 – для комерційних приміщень з дуже великим навантаженням (спортивні зали, виробничі приміщення тощо).

 

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/259682-pravilna-ukladka-laminatu/