Дати приходу осені за давніми календарями: осінні свята

«Сумна пора, очей очарованье…», — так писав Олександр Пушкін про осінь. Коли ж наставала ця пора у різних народів? Дати приходу осені за старовинними календарі вказуються різні. Вся справа в тому, що «осеніни» — так називали прихід осені — відзначали кілька разів.

Осеніни

Перші осеніни відзначали після збору врожаю, 14 вересня: проводили святкування, присвячені матері-землі, дякували їй за хороший урожай, який забезпечував сім’ю їжею на весь рік. Так само на осеніни було прийнято оновлювати вогонь: старий гасили і за допомогою кременя видобували новий. Дати приходу осені за старовинними календарі співпадають з святами сонячного календаря слов’ян.

Другі осеніни відзначалися на 21 вересня, пізніше вони стали збігатися з Різдвом Пресвятої Богородиці. Наступало весняне рівнодення.

Осеніни було прийнято зустрічати на березі річки або озера. Вранці жінки виходили на берег з вівсяним хлібом, щоб пригостити Осенину. У її честь співали пісні, танцювали, водили хороводи, після святкування хліб ламали на шматки і віддавали худобі.

27 вересня відзначали треті осеніни, пізніше цей день співпадав з Воздвиженням. Його називали ще зміїним днем. Вважалося, що в цей день всі звірі і птахи відправлялися на зимівлю в Ірій. За віруваннями слов’ян, ця країна знаходиться на сьомому небі, після смерті туди вирушають душі звірів і людей.

Дати приходу осені за старовинними календарів народів Уралу

У Пермському краї вірили, що від укусу змії у цей день може вберегти рослина Марьин корінь, його було прийнято носити на шиї, а пізніше стали надягати разом з натільним хрестиком. У словнику М. Власової «Росіяни забобони» є така згадка: якщо зустрінеш змію, струсни її за хвіст, тоді вона тебе не чіпатиме і нікуди не уповзе. Дати приходу осені за старовинними календарів народів Уралу також приурочені до святкувань збору врожаю і залежать від землеробського календаря.

В 325 році нашої ери Першим Вселенським собором 14 вересня було встановлено початком року. За деякими переказами, саме у вересні відбулося створення світу.

Дати приходу осені за старовинними календарів в Росії і значущі осінні свята

21 вересня відзначали Різдво Пресвятої Богородиці. І в старі часи, і сьогодні люди вірять, що Пресвята Діва позбавляє від болю, страждань і скорботи. Також її вважають покровителькою дітей, помічницею породіль.

Семенов день прийнято відзначати 14 вересня, за народним календарем це день Симеона Стовпника. До 17 століття у цей день відзначали початок нового року.

Воздвиження Хреста Животворящого святкували 27 вересня. У цей час було прийнято встановлювати хрести на мурованих церквах і храмах, також було прийнято встановлювати придорожні хрести.

Покров Пресвятої Богородиці припадав на 14 жовтня. Цей день за церковним календарем пов’язаний з явищем Богородиці віруючим. Сталося це в 10 столітті в одному з храмів Константинополя. А за народним традиціям цей день пов’язували із завершенням робіт на полях і приходом зими, появою першого снігового покриву. Є й інше тлумачення щодо появи цього свята. Вважали, що в одному селі не пустили на нічліг мандрівну Богородицю. Тоді розгніваний Ілля-пророк послав на них грім, злива, град і вогненні стріли, але Богородиця змилосердилася над людьми і своїм покровом врятувала село від загибелі.

14 листопада відзначали Кузьминки — день Дем’яна та Кузьми. Його вважали дівочим днем. Саме на цю дату призначали оглядини наречених, дівчата влаштовували вечірні посиденьки, готували святкові страви. У цей день дівчина вважалася повноправною господинею в домі.

Церковні і народні календарі

З усього вищевикладеного видно, що дати приходу осені за старовинними календарі співпадають з церковними святами. Різдво Богородиці, яке святкують протягом шести днів, припадає на слов’янське свято осенін, які відзначають цілий тиждень.

Календар у слов’ян був швидше хліборобським, це відображається і в назві місяців, звичаїв, прикметах. Останні часто пов’язували з порами року, особливостями місцевості та клімату. Так виникла деяка розбіжність щодо дати приходу осені. За давніми календарями одні і ті ж місяці у різних народів називалися по-різному: так, наприклад, і листопад, і жовтень називали листопаднем.

Осінні свята в Татарстані

Дати приходу осені за старовинними календарів народів Татарстану не мають чітких меж, оскільки не прив’язані до народного землеробським календарем. Але все ж можна виділити кілька свят, пов’язаних з приходом осені.

Сэмбеле — свято праці у татар, що йде корінням в старовину. В цей день святкували збір врожаю з полів, люди відпочивали після важких робіт. Юнаки та дівчата придивлялися один до одного — вважалося, що Сэмбеле передує весільної пори. В цей день накривали столи, влаштовували танці та співали пісні.

Дуже схожий на нього свято Саламат, його також приурочували до збору врожаю. На відміну від Сэмбеле, в цей день не влаштовували народних гулянь, а відзначали в колі сім’ї. Головною стравою вважається випічка з пшеничного борошна, обсмаженої на молоці – саламат, можливо, звідси і назва свята.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/237635-dati-prihody-oseni-za-dav/