Схема аналізу уроку. Приклад аналізу уроку (ФГОС)

В сучасних умовах спектр діяльності заступника директора середньостатистичної школи стає все більш широким. З-за цього постійно доводиться шукати нові способи контролю, які дозволяли витрачати мінімум часу і отримувати більше інформації про те, як і якими методами ведеться викладання на уроках. Відповідно, актуальна і добре продумана схема аналізу уроку допомагає впоратися з цією проблемою.

Загальна спрямованість аналізу

Відомо, що ФГОС наполягає на використанні системно-діяльнісного підходу в навчанні, спрямованої на становлення розвинутої і зрілої особистості учня. Щоб навчання було цікавим, а діяльність педагога результативною, потрібен своєчасний, але «м’який» контроль. Виникає багато запитань: як правильно організувати урок, як правильно оформити роздатковий та методичний матеріал, щоб їм було зручно користуватися як самому викладачу, так і студентам.

Нами пропонується стисла і класична схема аналізу уроку, заснована на рекомендаціях ФГОС і досвіді вчителів. Ця розробка допоможе швидко і повно проаналізувати практично будь-який урок, незалежно від його теми і спрямованості.

Структура уроку

Спершу розберемося з тим, які етапи в обов’язковому порядку повинен містити в собі кожен «сеанс» роботи з учнями. Отже, загальні рекомендації такі:

• Стадія організації.
• Видача мети і завдань уроку, проведення мотивації учнів. Від правильності цього етапу залежить дуже багато. Наприклад, проводячи аналіз уроку літератури, слід звертати увагу на ввідні дані і ті слова, якими викладач намагається зацікавити своїх учнів.
• Проведення актуалізації знань. Простіше кажучи, в цей час учням дають нові відомості, які вони мають «вмонтувати» у вже засвоєну карту предмета.
• Учні засвоюють отримані дані, читають літературу і глибше знайомляться з темою, читаючи методичні матеріали.
• Учитель, ставлячи навідні питання, перевіряє, наскільки його підопічні засвоїли новий матеріал.
• Проводиться закріплення отриманих відомостей.
• Дається нове домашнє завдання, у процесі виконання якого учні глибше знайомляться з темою і вчаться працювати з нею самостійно.
• Рефлексія. Учні аналізують все почуте і побачене, роблять висновки.

Як домогтися максимального закріплення знань?

Щоб діти дійсно засвоїли інформацію і навчилися її використовувати надалі, потрібно докласти більше зусиль. Практика показує, що одного уроку при цьому явно не вистачає. Потрібен другий, закрепительный. У загальному і цілому його структура практично не відрізняється від наведеної вище, але ФГОС рекомендує давати учням ситуаційні завдання для закріплення: типові і змінені. Так можна наочно переконатися, що діти дійсно засвоїли весь обсяг матеріалу і можуть використовувати їх у «польових умовах». Це надзвичайно важливо.

Отже, зі структурою занять ми розібралися. Але як з цим пов’язана схема аналізу уроку? Все просто: не знаючи його класичного побудови, складно буде щось перевіряти і контролювати. Продовжимо знайомство з темою.

Завдання аналізу уроку з ФГОС

Чим повніше буде проаналізовано хід конкретного заняття, тим більше грамотних і обґрунтованих рекомендацій можна буде дати вчителеві. Вони допоможуть спеціалісту (особливо молодому) визначити причини тих проблем, що призводять до недостатньої засвоюваності матеріалу, який він дає на своїх заняттях. Крім того, регулярне усунення недоліків у роботі не тільки зробить її більш результативною, але і в значній мірі підвищить самооцінку вчителя.

Слід відразу попередити, що пропонована нами схема аналізу уроку передбачає добре розвинене вміння рефлексії. Без цієї навички неможливо «озирнутися назад», щоб зафіксувати й оцінити власні промахи і помилки.

Для чого це робити?

Отже, вивчення якості проведення навчальних занять надає такі неоціненні можливості:

• Навчитися правильно ставити цілі і завдання перед учнями, так і перед собою.
• Навчитися бачити зв’язок між умовами і способами подачі матеріалу і швидкістю вирішення навчальних завдань.
• Формування уміння прогнозувати і передбачати результативність застосування тих чи інших педагогічних прийомів, що використовуються вчителем на практиці.
• Нарешті, тільки так можна донести до багатьох учнів просту істину: чим швидше «схоплювати» загальні положення в початку уроку, тим простіше буде орієнтуватися як у конкретному предметі, так і у всіх суміжних галузях. Це особливо важливо для складних сучасних умов, коли фахівцям деколи доводиться перебудовуватися буквально «на льоту».

Важливо зрозуміти, що запропонований нами план універсальний. Зокрема схема аналізу уроку математики нічим не відрізняється від перевірки уроку російської мови. Підхід до подачі матеріалу однаковий, і в будь-якому випадку потрібно, щоб діти з цікавістю і щирим бажанням вивчали новий матеріал, який знадобиться їм у подальшому.

Що потрібно робити?

Отже, починаємо розбиратися безпосередньо з методологією проведення аналізу. По-перше, вибірково досліджуються фрагменти заняття. Спеціаліст дізнається, чим займаються учні, які їм надаються для цього можливості. Втім, слід звертати увагу навіть не на це. В ході уроку повинні використовуватися наступні технології:

• Проблемний діалог. У цьому випадку перед учнем ставиться якась нетипова завдання. Йому потрібно відшукати її рішення, використовуючи ті відомості, які він отримав на уроці. Вітаються нестандартний підхід і кмітливість. Особливо це добре, коли аналіз уроку (9 клас і вище) проводиться одночасно із зустріччю учнів і представників підприємства (при проведенні професійного орієнтування).
• Продуктивне читання. Як випливає з назви, учень щільно працює з текстом, виявляючи найбільш необхідну інформацію. Краще всього, коли цей етап передує проблемного діалогу: так можна наочно переконатися у повноті засвоєння нового матеріалу.
• Рефлексія, або оцінка навчальних успіхів. Учні вчаться адекватно оцінювати проведену роботу, виявляючи помилки та огріхи в ній, роблять висновки щодо способів їх уникнення в подальшому. Дуже добре, якщо при цьому основні тези записуються, а через кожні кілька занять учень перевіряє, наскільки добре йому вдається дотримуватись сформульованих зауважень. Така схема аналізу уроку в школі дозволить показати дітям практичну цінність такого роду занять.

Які функції повинен виконувати вчитель при проведенні уроку?

Їх декілька, і всі вони в рівній мірі важливі. Найбільш класична і очевидна функція – регулятивна. Саме вчитель визначає цілі та складає загальний план уроку, він же визначає, наскільки успішно учні справилися з тими проблемами, які перед ними ставилися на попередніх заняттях. Простіше кажучи, він ставить оцінки за класну і домашню роботу.

Але при цьому багато начисто забувають про другої функції – пізнавальної. Саме від викладача залежить, з якою охотою або відсутністю такої учні будуть пізнавати нове.

Інший учитель може навіть пояснення з основ Теорії струн перетворити в захоплюючий розповідь, а інший навіть вивчення цікавого художнього твору здатний перетворити на справжнє катування. Такий приклад аналізу уроку показує, наскільки важливо особиста чарівність і харизма людини, який його проводить.

Важливо розуміти одну річ. При аналізі ступеня виконання цієї функції потрібно враховувати, наскільки людина може розкрити практичні аспекти пояснюючи їм матеріалу. Приміром, якщо сухо розповісти основи теорії електролізу, тільки самі завзяті учні будуть намагатися вникнути в суть явища. Якщо ж детально розповісти про те, що такі процеси відбуваються, наприклад, в акумуляторах автомобіля, що з їх допомогою можна добувати багато важливі речовини із звичайної води і кухонної солі, зацікавлених стане помітно більше. Це найбільш вдалий приклад аналізу уроку.

Про комунікації та взаємозв’язки між учнями

Третя функція – комунікативна. На неї теж не звертають уваги багато викладачі, що призводить до тяжких для дітей наслідків. Призначення цієї ролі вчителя просто і складно в один і той же час. Він має навчити дітей правильно говорити, доносячи свої думки до оточуючих, і не соромитися виступати перед публікою. При цьому мова не йде про створення «універсального оратора»: учень, нехай навіть і висловлює якусь помилкову думку, повинен вміти обговорити її з своїми товаришами, спільно прийти до висновку про неточності своєї теорії і прийняти до уваги заперечення опонентів.

Якщо людина цього не навчиться змалку, нічого доброго його не чекає. Або він перетвориться в «сіру мишку», будучи нездатним висловити жодного припущення, або ж, навпаки, стане абсолютно нетерпимим до чужої думки демагогом. І грань тут, яким би дивним це не виглядало, досить тонка. Особливо це справедливо, якщо проводиться урок у початковій школі, аналіз якого повинен бути особливо поглибленим.

Особистісна функція

Ми не випадково винесли її окремим пунктом, так як значення цієї ролі вчителя складно недооцінити. Як його розшифрувати? Завдання вчителя тут полягає в тому, щоб сформувати моральну, відповідальну, самодостатню особистість. Кожна дитина унікальна, а тому зробити це буває непросто. Особлива складність полягає в тому, що багато вчителів, свідомо чи несвідомо, вибирають собі певних «любимчиків», ставлення до яких краще з-за якихось особистісних якостей.

У всякому разі, такі висновки багатьох фахівців від ФГОС, які проводили чимало часу, вивчаючи підходи до навчання у всіх школах країни. Саме на основі їх вимог та складено план аналізу уроку, пропонований в рамках даного матеріалу.

Такого бути не повинно, так як подібна ситуація в штики сприймається іншим класом, при цьому падає авторитет самого викладача, учні набагато критичніше ставляться до його слів і вчинків. Все це сильно заважає повноцінно працювати з класом і давати дітям новий матеріал. Отже, загальну інформацію ми розкрили. Після цього можна запасатися олівцем і папером. Вони потрібні для виставлення балів за кожний елемент проведеного аналізу.

Важливо! У цьому випадку проводиться оцінка не за звичною всім п’ятибальною системою, а тільки за двобальною (від 0 до 2). При цьому слід керуватися наступними критеріями: якщо «0», то проведення уроку повністю не відповідає стандартам. Якщо «1», то відповідає не повністю. Таким чином, оцінка «2» означає, що все було проведено ідеально. Отже, що передбачає схема аналізу уроку? Зразок передбачає розгляд кожного етапу уроку окремо.

Етапи аналізу заняття

Етап номер один: перевірка якості проведення заняття, вивчення виконання тих функцій, які повинен виконувати урок (освітня, розвиваюча й виховна). Звертають увагу і на саму організацію освітнього процесу: наскільки логічно вона організована, на манеру подачі інформації та інші важливі фактори. Нарешті, найважливіше для цього етапу: наскільки якісно вчитель може забезпечити мотивацію учнів, з тим щоб вони якомога більш повно і якісно засвоювали подається їм новий матеріал. За мети, організацію і мотивацію послідовно виставляють бали.

А зараз звернемо увагу на відповідність аналізованого заняття новітніх вимог ФГОС. На цьому етапі відповідають на кілька питань:

• Орієнтується вчитель на новітні освітні стандарти та прийоми. Звичайно, аналіз уроку в 1 класі не припускає пред’явлення таких жорстких вимог, але в разі перевірки уроків у старшокласників на це потрібно звертати підвищену увагу.
• Формування здібності дітей до універсальних навчальних дій (УУД). Простіше кажучи, чи можуть учні швидко і грамотно використовувати надану їм інформацію при вирішенні різних ситуаційних завдань.
• Дуже важливо практичне використання нових підходів до навчання: проекти, дослідження.

Як і в минулому випадку, за кожний підпункт виставляється оцінка в балах. На наступному етапі оцінюється сам зміст уроку. Отже, що ще передбачає схема аналізу уроку? Зразок, наданий нами на сторінках цієї статті, передбачає глибоке занурення в тематику проведеного заняття.

Наукова обґрунтованість проведеного уроку

По-перше, наскільки відповідає подається матеріал науково підтвердженими даними. Наскільки об’єктивно бачення вчителем цього питання. Нарешті, наскільки відповідає зміст уроку вимогам програми. Це також багато упускають з виду, що не надто добре. Також (у відповідності з останніми вимогами ФГОС) потрібно, щоб на уроці розглядалося як можна більше практичних ситуацій, щоб інформація, що дається в рамках навчального заняття, могла з успіхом використовуватися учнем у його дорослому житті, в «польових» умовах.

Нарешті, програми уроків повинні бути логічно взаємопов’язані. Це спрощує розуміння учнями даваемой на заняттях інформації і прискорює процес «вникання» дітей у найбільш складні, багатоступінчасті теми. Таким чином, схема аналізу уроку з ФГОС передбачає зупинку на оцінці наступних моментів:

• Наукова обгрунтованість.
• Відповідність програмі.
• Зв’язок теоретичної і практичної частини.
• Взаємозв’язок між раніше пройденими темами і новим матеріалом. Особливо важливо це, якщо вчитель проводить урок у початковій школі. Аналіз таких занять повинен проводитися особливо ретельно.

Методологія проведення занять

Тут основний упор робиться на вміння створення вчителем проблемних ситуацій і ведення діалогів, в ході яких учні шукають способи вирішення цих проблем. Це також з розряду нових вимог ФГОС. На це дивляться, коли проводиться аналіз відкритого уроку.

Яка частка дедуктивної і репродуктивної діяльності? Найпростіше визначити якість викладання за співвідношенням таких різновидів питань: «прочитай, розкажи, перепиши» і «доведи, поясни, порівняй». Чим останніх більше і чим повніше, об’єктивніше відповіді на них – тим краще ведеться процес викладання. Що ще важливіше, при цьому діти набагато краще і повніше засвоюють навіть складну навчальну програму. З урахуванням тих обсягів, які їй передбачені і мають звичай збільшуватися з кожним роком, це вкрай важливо.

Якщо проводиться аналіз уроку історії, то наголос на докази і порівняння має бути максимальним. Учні в цьому випадку не просто зазубрюють факти про доконані в минулому події, але й можуть самостійно зрозуміти, чому і чому так сталося.

Наголос також робиться на співвідношення самостійної роботи учнів і вчителя. Наскільки часто учні самостійно досліджують проблему і роблять висновки з нею? Учні повинні вміти не тільки уважно слухати викладача, але і самостійно шукати рішення проблеми, користуючись виключно знайденої самостійно інформацією. Це основне обставина, яка в обов’язковому порядку передбачає схема аналізу уроку з ФГОС.

А як підбивати підсумки? Все дуже просто: бали, отримані за результатами перевірки кожного пункту, складаються. Чим більше вийде підсумкова сума – тим краще.