Антибіотик «Зивокс»: інструкція по застосуванню, аналоги

При лікуванні захворювань бактеріальної природи лікар зазвичай призначає антибіотики. Ці препарати мають величезну кількість різновидів. Звичайно, всі види антисептичних фармацевтичних продуктів знати неможливо, але деякі ліки проти бактеріальної інфекції представляють особливий інтерес.

Один із сучасних антибіотиків, який представлений на нашому ринку медикаментів – це «Зивокс». Інструкція по застосуванню даного препарату вказує на те, що це протимікробний засіб синтетичного походження. Він належить до особливої групи – оксазолідинонів. Основним діючим компонентом є лінезолід. Далі нами буде розглянута наступна інформація: дія препарату Зивокс», інструкція по застосуванню, аналоги, побічні ефекти і протипоказання.

В якій формі випускається?

Даний лікарський засіб випускається у двох лікарських формах:

  • У вигляді гранул, пофарбованих в білий або жовтуватий колір і мають аромат апельсина. З них готують розчин для переорального вживання з розрахунком на те, що в 5 мл готової суспензії буде міститися 100 мг лінезоліду. Гранули поміщені в стелянную ємність об’ємом 150 мл. Також в упаковці є мірна ложка з поділками (2,5 і 5 мл суспензії).
  • У формі таблеток, що містять 600 мг лінезоліду. В упаковці є один блістер з 10 таблетками всередині.
  • Розчин для інфузій, що містить 2 мг лінезоліду/1 мл, в упаковках об’ємом 100, 200, 300 мл

Яка фармакологічна дія препарату?

Активна речовина лінезолід володіє здатністю проникати в клітини бактерій, зв’язуватися з їх рибосомами і пригнічувати синтез білка. В результаті мікроорганізми гинуть.

Проти яких мікроорганізмів допомагає препарат?

Препарат «Зивокс», інструкція із застосування якого супроводжує кожну упаковку з ліками, ефективно впливає на наступні мікроорганізми:

  • грампозитивні аеробні бактерії: ентерококи, коринебактер, стафілококи, стрептококи;
  • грамнегативні аеробні бактерії роду пастерелла;
  • грампозитивні анаеробні бактерії: клострідіум і пептострептококи;
  • грамнегативні анаеробні бактерії пологів превотелла, бактероидес, хламідія.

До лінезоліду помірно чутливі бактерії пологів моракселла, легіонелла, мікоплазма.

Існують мікроорганізми, які виявляють стійкість до лінезоліду, що входить до препарат «Зивокс». Інструкція по застосуванню вказує на наступні резистентні штами: гемофільні бактерії, а також пологів энтеробактериацеа, низера і псевдомонас.

При яких захворюваннях показано дане ліки?

Антибіотик «Зивокс» призначається при наступних захворюваннях:

  • Інфекційно-запальні недуги, які викликані бактеріями, проявляють чутливість до даного лікарської речовини.
  • У випадках госпітальної або пневмонії.
  • При інфекційних ураженнях шкірних покривів і м’яких тканин тіла людини.
  • При наявності захворювань, збудниками яких є ентерококи, проявляють стійкість до ванкоміцину.

Також антибіотик «Зивокс» може бути застосований в якості компонента терапії комбінованого типу щодо інфекції, що виникла з причини грамнегативних бактерій.

Показники фармакокінетики

Лінезолід характеризується досить швидкої усмоктуваністю з травного тракту в кров, незалежно від форми випуску засоби. Вже через 2 години з моменту прийому препарату його концентрація в плазмі досягає максимальних значень. Лінезолід характеризуються повною біодоступністю, і досить швидко відбувається його розподіл по органам і тканинам. Незалежно від того, яка концентрація антибіотика в крові, 31 % зв’язується з білками плазми.

В організмі людини лінезолід метаболізується шляхом окислення до двох продуктів, не мають протимікробну дію. Вони виводяться нирками (близько 50 %) і кишечником (до 6 %). До 35 % неметаболизированного антибіотика виділяється разом із сечею.

Відзначена стабільна фармакокінетика, якою характеризується препарат «Зивокс». Інструкція по застосуванню вказує на відсутність залежності даного критерію ліки від віку пацієнта. У зв’язку з цим люди похилого віку не потребують коригування дозування даного фармацевтичного продукту.

Дозування препарату

Лікарський засіб «Зивокс» може бути призначено лікарем пацієнту для перорального застосування або у вигляді інфузійного введення внутрішньовенно. Причому пацієнта можна переводити з одного виду прийому препарату на інший без втрати ефективності лікування.

Дозування ліків, тривалість курсу призначає лікуючий лікар, і ці обставини терапії обумовлюється наступними факторами:

  • яким видом бактерії було викликане захворювання;
  • локалізація інфекції;
  • ступінь важкості захворювання;
  • клінічний ефект від терапії.

При стрептококової пневмонії внебольничного і госпітального типу у дорослих і дітей старше 12 років призначають 600 мг препарату Зивокс». Інструкція вказує на те, що прийом дози ліків необхідно здійснювати кожні 12 годин, а тривалість курсу становить 10-14 днів.

При інфекціях шкіри або м’яких тканин, ускладнених або неускладнених, викликаних стафілококами, стрептококами та резистентними до ванкоміцину ентерококами, включаючи синдром діабетичної стопи (без остеомієліту), призначається доза «Зивокс» 600 мг. Інструкція також говорить про те, що перерва між прийомами ліків повинен становити 12 годин. Курс терапії триває 10-14 днів, але може і триватиме до 28 днів за приписом лікаря.

Якщо у пацієнта є ниркова недостатність, то в корекції дози ліків не потребує. При проведенні процедури гемодіалізу лінезолід видаляється протягом часового проміжку до 3 години. У зв’язку з цим обставиною препарат повинен прийматися після заходу по очищенню крові. Пацієнти, які мають діагноз печінкової недостатності, також не потребують коригування дозування.

Пацієнтам молодше 12 років призначається тільки інфузійна форма препарату Зивокс». Інструкція щодо застосування у новонароджених і дітей вказує, що лінезолід слід приймати у дозі 10 мг/кг ваги дитини з частотою кожні 8 годин. Курс лікування становить від 10 до 14 днів. Дана дозування лікарської речовини актуальна для терапії у разі позалікарняної і госпітальної пневмонії, інфекцій м’яких тканин і шкіри, а також для боротьби з энтерококковыми інфекціями.

Захисна оболонка, виготовлена з фольги, віддаляється безпосередньо перед проведенням процедури інфузії. Слід перевірити пакет на предмет протікання, стискаючи його протягом 1 хвилини. Негерметична упаковка непридатна через нестерильність. Інфузійний розчин вводиться протягом тимчасового періоду в 30-120 хвилин.

Особливості застосування

Є деякі особливості прийому препарату Зивокс». Інструкція вказує, що якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, то необхідно підключення додаткових лікарських засобів з активністю проти даної групи мікроорганізмів.

При прийомі лінезоліду у деяких пацієнтів може виникнути мієлосупресія оборотного характеру. Залежно від тривалості терапії вона характеризується анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією або панцитопенией. Грунтуючись на цих даних, слід проводити контроль показників крові у хворих, які мають ризик появи кровотеч. Також ці заходи доречні, якщо у пацієнта мієлосупресія спостерігалася в анамнезі або він приймає препарати, що знижують рівень гемоглобіну і тромбоцитів або їх активність. Оцінка показників крові також необхідна при довготривалому періоді лікування (більше 14 днів).

У деяких пацієнтів прийом линезопида може супроводжуватися ризиком розвитку псевдомембранозного коліту характеру різних видів тяжкості.

Діарея зустрічається у людей, які приймають антибіотики досить часто. Ступінь цього побічного ефекту може варіювати від легкої до важкої. При прийомі препарату Зивокс», це таблетки або суспензія, відбувається пригнічення нормальної мікрофлори кишечника і надмірний ріст бактерії роду клострідіум. В процесі своєї життєдіяльності цей мікроорганізм виділяє токсини груп А і В, а вони провокують діарею. Підвищений вміст цих компонентів може стати причиною летального кінця у пацієнтів. Всі хворі, які перенесли діарею такого типу, потребують ретельного спостереження медиків протягом періоду в 2 місяці.

У деяких випадках спостерігається погіршення зору при лікуванні препаратом «Зивокс». Інструкція щодо застосування у дітей і дорослих вказує на можливе зміна сприйняття кольорів, гостроти фокусування, дефекти полів, затуманення. У цих випадках пацієнту необхідна термінова консультація лікаря-окуліста. Якщо дане ліки приймається пацієнтом протягом тривалого часового періоду (більше 3-х місяців), то необхідно в обов’язковому порядку проводити контроль зору. При появі і розвитку таких явищ, як периферична нейропатія або зорового нерва, ставиться питання про припинення лікування препаратом, якщо користь від нього менше, ніж нанесену шкоду здоров’ю.

Також відзначалися випадки лактоацидозу при прийомі «Зивокса». Він проявляється у вигляді нудоти, блювоти, необґрунтованого ацидозу або зниження аніонів карбонатів. Це явище має ретельно спостерігатися медичним фахівцем.

Якщо у пацієнта є необхідність спільно з «Зивоксом» приймати інгібітори зворотного захоплення серотоніну, то він повинен бути взятий під медичний контроль з метою виявлення серотонінового синдрому: збій когнітивних функцій, гіперрефлексія, гіперпірексія і порушення координації. При наявності описуваних явищ проводиться припинення лікування одним чи обома препаратами. При цьому спостерігається зміна кольору зубної емалі, яке видаляється з допомогою професійного чищення.

Є ще одне застереження до прийому препарату Зивокс». Інструкція по застосуванню (це таблетки або гранули для приготування суспензії — не суть важливо) говорить: при лікуванні лінезолідом не рекомендується водіння транспорту, управління спецтехнікою і діяльність, пов’язана з ризиком для життя і здоров’я.

Які побічні ефекти препарат має?

Небажані реакції, які можуть виникнути у пацієнта на тлі прийому фармацевтичного засобу «Зивокс 600 мг», класифікуються за частотою прояву: від дуже частих (10 %) до дуже рідкісних (0,01 %).

Зазвичай в якості побічних ефектів при лікуванні препаратом «Зивокс» інструкція по застосуванню, розчин це або таблетки, що називає явища легкої або середньої тяжкості. Особливою частотою відрізняються наступні ознаки:

  • нудота;
  • діарея;
  • головні болі.

У дорослих пацієнтів також можуть спостерігатися запор, блювання, больові відчуття в області живота, метеоризм, а також кандидозної захворювання ротової порожнини.

До нечасто зустрічається побічних ефектів від застосування препарату Зивокс» інструкція по застосуванню (для дітей старше 12 років і дорослих) називає зміни в кольорі забарвлення мови.

Виходячи з лабораторних досліджень, можна стверджувати, що під час лікування цим антибіотиком досить часто виявляється тромбоцитопенія. Не настільки регулярно спостерігаються збільшення вмісту в крові тригліцеридів, аномальну активізацію ферментів печінки АЛТ, АСТ, ЛФ, ЛДГ, а також ліпаз і амілаз. Також зафіксовано зростання концентрації загального білірубіну, креатиніну та пролактину.

Нервова система пацієнта також може реагувати на прийом препарату з лінезолідом. Часто це виражається в запамороченнях і мігрені, а також в судомах. Більш рідкісним проявами побічної дії ліків є випадки збочення смаку.

Зміни в нормальному функціонуванні центральної нервової системи здатний викликати «Зивокс» (таблетки). Інструкція вказує на досить часто зустрічається безсоння у пацієнтів під час курсу лікування даним фармацевтичним препаратом.

На функціонування сечостатевої системи терапія з застосуванням «Зивокса» може позначитися у вигляді вагінального кандидозу.

Часто зустрічаються і шкірні прояви лікування лінезолідом у вигляді висипу.

Серед інших побічних ефектів можна назвати гарячкові явища і опортуністичну грибкову інфекцію, яка зустрічається нечасто.

Також при дослідженні препарату Зивокс» спостерігалися випадки підвищення артеріального тиску, свербіж, диспепсія.

При лікуванні лінезолідом пацієнтів підліткового віку від 12 до 17 років часто зустрічаються такі небажані прояви:

  • діарея, блювання, нудота, болі в животі;
  • вертиго, мігрень;
  • висип;
  • інфекційні хвороби верхніх дихальних шляхів, кашель, фарингіт;
  • лихоманка;
  • біль, локалізацію якої важко описати.

Також можуть виникнути такі явища, що характеризуються меншою частотою:

  • еозинофілія;
  • зростання вмісту тригліцеридів, АЛТ, креатину і ліпази;
  • свербіж.

При клінічному дослідженні були виявлені додаткові побічні дії, якими характеризується «Зивокс» (розчин і таблетки). До них відносяться:

  • мієлосупресія оборотного характеру;
  • нейропатія зорового нерва;
  • анафілаксія;
  • набряк ангіоневротичного характеру;
  • лактоацидоз;
  • нейропатія периферичного характеру;
  • зміна кольору зубної емалі;
  • озноб;
  • підвищена стомлюваність;
  • серотоніновий синдром.

Як «Зивокс» поєднується з іншими ліками?

При сумісному прийомі з ізоферментами цитохрому не спостерігається зміна активності останніх.

Якщо одночасно лікуватися лінезолідом та інгібіторами моноаміноксидази, то дія останніх посилюється. Виходячи з цієї обставини, слід знижувати дозування адреноміметиків і дофаминомиметиков.

При спільному прийомі препарату Зивокс» і антидепресантів, що інгібують захоплення серотоніну, може виникнути серотоніновий синдром.

У разі одночасного призначення з «Азтреонамом» або «Гентаміцином» фармакинетика лінезоліду не відзначалася.

Спільний прийом з «Рифампіцином» спричиняє зниження макисмальной концентрації «Зивокса» — до 32 %.

Протипоказання

Препарат неприйнятний для застосування пацієнтами з підвищеною чутливістю до основним або додатковим компонентів, що входять до його складу.

Якщо хворий приймає фенелзин або ізокарбоксазід, то лінезолід йому не можна приймати під час даної терапії та 2 тижні після неї.

Якщо немає можливості контролювати АТ, то «Зивокс» неприйнятний для лікування пацієнтів з наступними захворюваннями:

  • нестабільна гіпертонія;
  • тиреотоксикоз;
  • феохромоцитома;
  • а також при сумісному прийомі з адреноміметиками і дофаминомиметиками.

При неможливості ретельного спостереження за хворими з ризиком серотонінового синдрому «Зивокс» не можна призначати при наступних обставинах:

  • наявність карціноідного захворювання;
  • прийом препаратів, які інгібують зворотне захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти виду, триптанов, «Мипередина» і «Буспирона».

Таблетована форма «Зивокса» протипоказана дітям до 12 років через неможливість підбору адекватної дози.

Препарат показаний для лікування у разі, якщо очікувана від нього користь перевищує ризик у наступних випадках:

  • ниркова та печінкова недостатність;
  • системні інфекції;
  • вагітність та лактація.

Може виникнути передозування препаратом?

При клінічних дослідженнях, а також при подальшому використанні препарату Зивокс» в госпітальному або поза лікарняному застосуванні випадки передозування не було виявлено. При виникненні подібної ситуації рекомендується проводити симптоматичну терапію.

Умови зберігання і відпуску

Препарат «Зивокс» продається в аптеці за рецептом лікаря. Зберігати його слід в місці, обмеженому від вологи і сонячних променів при температурі повітря не більше 30С , обмежити доступ дітей.

Аналоги

У разі неприйнятності лікування препаратом «Зивокс» можуть бути призначені його аналоги з міркування схожість ефектів дії основної діючої речовини:

  • При пневмонії і бронхіті – «Доксицикліну гідрохлорид», «Бронхорус», «Арлет».
  • При бактеиальных інфекціях — «Левоміцетин 0,25 г», «Ванкомабол», «Лифаксон».
  • При інфекціях шкіри – «Бензатин бензилпеніцилін», «Сульфадиметоксин».
  • При загоюються ранах – «Цифалексина натрієва сіль», «Лифузоль».

Призначити препарат з цього списку повинен тільки лікар, так як кожен медикамент має свої показання, особливості прийому та протипоказання.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/210083-antibiotik-zivoks-inst/