Використовуючи гіпсокартон в побудові стін, кімнатних перегородок або інших цілях під час ремонту, дуже часто виникає потреба провести і електричну проводку, щоб живити софіти, люстри, зробити розетки і вимикачі. На перший погляд, такі махінації можуть здаватися досить складними, проте ніяких проблем навіть у початківця будівельника або самоучки тут виникнути не повинно, головне, знати як і що робити.
Так як же встановити підрозетники для гіпсокартону? Саме це питання є одним з найбільш поширених при проведенні ремонту, і на нього ми зараз відповімо, попутно розписавши всі тонкощі й можливі складності цього процесу.
Вибір матеріалу підрозетника
Отже, підрозетники для гіпсокартону, звичайно, дещо відрізняються від тих, які використовуються при монтажі електрики у бетон або цегла. Їх головною відмінністю є той факт, що ніякого застосування бетону та інших засобів для надійної фіксації і утоплення підрозетника не потрібно. Стіни з гіпсокартону є порожнистими або, як прийнято говорити, порожнистими.
Таким чином, вибираючи підрозетник під гіпсокартон, необхідно в першу чергу звертати увагу на те, з якого матеріалу він зроблений. Найпоширенішим і дешевим варіантом є звичайний пластик, однак монтаж проводки з використанням таких засобів вважається небезпечним, і не дарма. Найкращим вибором кожного буде підрозетник з самозатухаючої пластмаси. Такий пристрій при короткому замиканні або займання проводки не почне плавитися і займатися з тією швидкістю, що звичайний пластик.
Навпаки, процес горіння буде всіляко припинятися, відтягуватися і навіть якщо проблема серйозна, господар встигне відреагувати на дивний запах, що з’явився в кімнаті, перш ніж станеться непоправне. До того ж гіпсокартон також є займистим матеріалом, і розумний вибір підрозетника може сильно вас виручити.
Розмірні характеристики підрозетників
Підрозетники для гіпсокартону розміри також мають різні, так що як тільки ви визначилися з матеріалом, можна проводити виміри. Тут увагу потрібно звертати на параметр вільного місця під листом гіпсокартону, тобто порожнині стіни. Стандартом для підрозетників є відстань понад 50 міліметрів, тобто сам підрозетник для гіпсокартону зазвичай має глибину посадки в 45-50 мм. Для точного виміру вам лише потрібно врахувати товщину листа гіпсокартону та відстань від його поверхні до внутрішньої стіни. Проводяться такі підрахунки за допомогою звичайної рулетки, і з отриманими результатами слід йти на ринок або в будівельний магазин, де вам підберуть деталі необхідної конфігурації.
Що стосується всіх інших вимірів і характеристик, то вони відштовхуються від обраної вами розетки або вимикача світла, так що тут напевно нічого сказати не можна, краще також взяти куплену вами деталь і прийти з нею в спеціалізований магазин.
Установка підрозетників і попередні їй приготування
Як і в більшості будівельних робіт, в яких фігурує гіпсокартон, перш ніж буде розпочато встановлення підрозетників у гіпсокартон, слід провести деякі маніпуляції з самою стіною. Для цього в першу чергу вам знадобиться шпаклівка і особливий вид грунтовки, яка здатна просочувати гіпсовий лист.
Отже, всі проведені дії будуть укладатися в кілька пунктів:
- Для початку варто обробити стіну вищезгаданої грунтовкою і почекати, поки вона вбереться і висохне. Робиться це за допомогою звичайного будівельного валика і не викличе ніяких труднощів навіть у початківця будівельника.
- Після висихання ґрунтовки настає час шпаклівки. Її варто наносити широким шпателем нетовстим шаром, щоб надати листа гіпсокартону велику жорсткість і уникнути його кришення під час просвердлювання отворів для підрозетників.
- Завершальним етапом є розмітка поверхні, для якої вам знадобляться ваші підрозетники для гіпсокартону. Найчастіше діаметр отвору дорівнює 45 міліметрів, однак випадки бувають різні, і найкраще робити розмітку, прикладаючи до стіни куплені моделі настановних коробок.
Процес свердління
Як тільки підготовчі роботи у вигляді обробки стіни і нанесення розмітки закінчені, саме час приступати до свердління отворів. Для цього найкращим виходом було б мати спеціальну насадку на дриль, за допомогою яких без праці просвердлюється отвір необхідного діаметра, однак якщо таких пристосувань у вас немає, досить буде придбати звичайне свердло великого діаметру і мати під рукою монтажний ніж. З такими простими інструментами можна без зусиль встановити підрозетники для гіпсокартону, головне в цій справі пам’ятати, що отвір повинне бути строго заданого діаметра і елемент розетки повинен входити до нього впритул, тільки так можна досягти належної фіксації і безпеки.
Пристрій підрозетників
Тепер, коли все готово, і отвори просвердлені, приділимо кілька слів того, як встановити підрозетник у гіпсокартон і звернемо увагу на деякі його конструктивні особливості.
Справа в тому, що на кожній деталі такого типу є 4 болтика. Два з них відповідають безпосередньо за фіксацію купленої вами розетки, а два інших за жорсткість фіксації підрозетника. В даний момент нам знадобляться саме останні два болтика.
Процес установки
Щоб правильно монтувати підрозетники, необхідно простим, але обережним рухом втиснути його в підготовлений отвір і почати закручувати хрестоподібної викруткою два вищезгаданих болта. Їх механізм влаштований таким чином, що у глибині до них прилаштовані спеціальні шарніри (лапки), які в момент закручування починають рух по різьбі у бік підрозетника, тим самим притискаючи його до листа гіпсокартону, забезпечуючи щільну фіксацію. Такі шарніри бувають як металевими, так і пластиковими, але на міцність фіксації цей момент ніяк не впливає.
До речі, перед тим як установка підрозетників у гіпсокартон буде закінчена і ви закрутіть обидва болтика, закріпивши підрозетники, не забудьте просунути в нього провід, який буде забезпечувати харчування розетки або вимикача.
