Нормальний баланс мікробів у шлунково-кишковому тракті – запорука гарного самопочуття і здоров’я. Основна маса мікрофлори організму – це біфідобактерії. Знижений вміст їх в кишечнику? Це не смертельно в короткостроковій перспективі, але проблем із самопочуттям додасться. Якщо нехтувати принципами здорового та раціонального харчування, то для біфідобактерій в кишечнику створюється несприятливе середовище. Їх кількість зменшується. Порожнє місце займають інші види, і часто вони не дуже дружно «уживаються» з організмом.
Корисні бактерії
Мікроорганізми потрапляють у шлунково-кишковий тракт з водою і їжею. Вся мікрофлора, яка присутня в кишковому тракті людини, ділиться на дві групи. До першої відносяться мікроби, що забезпечують процеси обміну речовин. Тобто вони повинні обов’язково бути присутніми у певній кількості. Такі бактерії називають облігатними: біфідо – і лактобактерії, кишкова паличка. Сюди також відносять мікроорганізми, які не відіграють істотної ролі у діяльності життєво важливих систем (бактероїди, ентерококи), але їх присутність не шкодить людині.
Чим небезпечно для організму знижена кількість біфідобактерій? Із загальної кількості мікробів в кишечнику на частку облігатної мікрофлори має припадати 95-97%. Якщо аналіз показує, що кількість біфідобактерій суттєво знижено, то це означає, що їх місце зайняли інші види. І якщо це не кишкова паличка або інші дружні або нейтральні форми, то слід чекати проблем. Запор, діарея, алергія, зниження захисних сил організму – це далеко не повний перелік можливих неприємностей.
Патогенна мікрофлора
Інша група – мікроорганізми факультативного типу. Їх поділяють на дві групи в залежності від «шкідливості». Патогенні форми можуть заподіяти шкоду вже тільки своєю присутністю. Найбільшу небезпеку представляють збудники дизентерії та тифу (сальмонели та шигели).
Умовно-патогенні мікроби можуть завдати шкоди організму при наявності певних факторів, які сприяють їх надмірному розмноженню або ж пов’язаних з ослабленням захисних функцій організму. Серед такої флори виділяють клебсієли і клостридії, які можуть і не нести шкоди в малій кількості, і такі, яких в організмі (особливо дитячий) бути не повинно (стафілококи, гриби Candida, протей).
Незважаючи на те, що організм людини та мікроби живуть у симбіозі, тобто отримують взаємну вигоду, таке «дружнє сусідство» можливо тільки при дотриманні суворого кількісного співвідношення облігатної та факультативної форми мікрофлори. Порушення балансу, коли біфідобактерії знижені, зазвичай призводить до порушення травлення. Якщо не вирішити проблему, можливі клінічні прояви кишкових інфекцій.
Біфідобактерії
Ці мікроорганізми вперше були виділені в 1899 році. На сьогодні відомо понад 30 видів біфідобактерій. Ці грампозитивні вигнуті паличкоподібні мікроби мають розмір до 5 мкм, і заселяють товстий кишечник. Розташовуючись на стінках кишки, вони грають роль щита і перешкоджають контакту з нею патогенної мікрофлори. Загальна чисельність цих бактерій в нормі може досягати 108 – 1011 на 1 г калу.
Будучи домінуючою мікрофлорою у здорової людини, вони забезпечують процеси обміну білків і жирів, беруть участь у регуляції мінерального обміну, синтезу вітамінів груп В і К.
Крім своїх основних обов’язків ці мікроорганізми проявляють активність проти патогенних штамів, виробляючи специфічні органічні кислоти антимікробної дії. Знижена кількість біфідобактерій може викликати ферментативну, метаболічну та антитоксичну дисфункцію, а також порушення колонізаційної резистентності та імунної відповіді на патогенну мікрофлору. Біфідобактерії покращують ферментацію їжі, посилюючи білковий гідроліз, беруть участь у омылении жирів, зброджуванні вуглеводів, розсмоктуванні клітковини. Їх заслуга в нормальній перистальтиці кишечника, а це своєчасна і стабільна евакуація продуктів травлення.
Аналіз
Знижений вміст біфідобактерій у кале найчастіше визначається дослідженням мікрофлори кишечника при підозрі на дисбактеріоз. Цей аналіз не має широкого розповсюдження у звичайній медичній практиці зважаючи тривалості і складності його проведення на базі поліклінічних відділень.
Щоб отримати точні результати аналізу, необхідно забезпечити швидку доставку калу (не більш 3 годин) у стерильному контейнері в лабораторію. Зібраний біоматеріал (10 г) бажано охолодити, але не можна заморожувати. Клізми і препарати з барієм використовувати не можна. Прийом антибіотиків слід припинити за 12 годин до збору. Також за кілька днів до аналізу припиняють використовувати проносні препарати і ректальні свічки.
Зазвичай для підрахунку кількості мікробів потрібно близько тижня. За цей час вміст контейнера, посіяне на живильному середовищі в умовах термостата, проростає, і фахівець підраховує колонії бактерій.
Розшифровка результатів
Визначають кількість і співвідношення корисних і ворожих мікроорганізмів. В першу чергу, в бланку заповнюється графа патогенних форм мікробів (сальмонели, шигели) – їх не повинно бути взагалі. Далі йдуть обов’язкові результати кількості біфідо-, лактобактерій та кишкової палички, а також розраховується їх співвідношення в загальній чисельності.
В залежності від віку, статі і різних факторів лікар, який направив на аналіз, дає трактування отриманих результатів. Основний показник – біфідобактерії. Знижений зміст цих мікроорганізмів при наявності дисбактеріозу (дисбіозу). Діагноз ставиться на підставі порівняння нормативних показників із фактичними. При необхідності робляться поправки з урахуванням особливостей клінічних проявів захворювання і наявності різних факторів.
Лактобактерії
Ці мікроорганізми є представниками грампозитивної анаеробної флори кишечника. Разом з біфідобактеріями вони забезпечують нормальне травлення і захисні функції. У загальній масі мікрофлори організму на їх частку припадає до 5%. Збільшення числа лактобактерій в аналізах не є серйозним порушенням балансу. Часто це трапляється при переважання в раціоні кисломолочних продуктів. Набагато гірше, коли при аналізі біфідобактерії і лактобактерії знижені.
Розробляючи лікарські препарати, що містять живі культури бактерій (пробіотики), вчені намагаються дотримуватися співвідношення. У нормі баланс між біфідо – і лактофлорой повинен знаходитися в межах 9:1. Таке співвідношення, на думку фахівців, буде забезпечувати оптимальні умови для розвитку обох культур.
Лактобактерії в більшості випадків патогенності не виявляють, а навпаки, беруть участь у потрібних організму процесах обміну речовин. Вони виробляють молочну кислоту з лактози та інших вуглеводів, що є необхідною умовою нормального травлення і бар’єром для патогенної мікрофлори. Також вони синтезують мікроелементи, які беруть участь у розкладанні трудноперевариваемой рослинної їжі. На відміну від біфідобактерій, які заселяють переважно тільки товстий кишечник, лактобацили присутні і в інших відділах травного тракту.
Імунітет
Здатність організму протистояти інфекціям багато в чому залежить від стану мікрофлори кишечника. Велика частина імунних клітин зосереджена саме там. Генетична схильність та набуті після щеплень або перенесених захворювань антитіла не можуть забезпечити достатній рівень захисту організму. Саме кишкова мікрофлора задає тон гарного самопочуття. З цього випливає, що знижений вміст біфідобактерій негативно позначиться на імунітеті.
Такий стан особливо небезпечно при значному зниженні кількості нормофлори. Виникають просвіти на внутрішній поверхні товстого кишечника. Відкривається доступ до його клітин. При несприятливих факторах (пошкодження, виразки) мікроорганізми, що населяють кишковий тракт, можуть поширитися за його межі. Результатом може бути потрапляння в кровоносну систему патогенних бактерій, здатних викликати запальні процеси в інших органах. Крайня ступінь такої патології – сепсис – призводить до летального результату.
Дослідження вчених все більше підтверджують зв’язок дисбалансу мікрофлори з розвитком цукрового діабету, анемії, атеросклерозу, онкозахворювань і навіть ожиріння. Основна проблема – біфідобактерії. Знижений вміст їх в кишечнику – це каталізатор. Відразу виникає дисбактеріоз, імунна відповідь організму запізнюється або слабшає. При відсутності корекції йде розвиток основного захворювання. На його тлі розвивається вторинне інфікування (часті простудні захворювання вірусного характеру), з’являються супутні видимі проблеми (алергії, дерматити), затримки в рості і розвитку, зниження м’язової маси і ваги тіла.
Дисбактеріоз
Ця патологія виникає, коли не просто біфідобактерії знижені, а є тенденція до того, що патогенна мікрофлора починає переважати над нормальною. Такий дисбактеріоз називають істинним. Він не виникає спонтанно.
Початковим етапом, що характеризує наявність прогресуючого дисбіозу може служити стійке збільшення кількості баластових бактерій (кишкова паличка зі слабкою ферментативною активністю, ентерококи). Вони починають розвиватися з огляду на те, що основна культура зникає. Крім інфекцій в кишечнику, причина може бути в частих прийомах антибіотиків без подальшої корекції або неправильне (нераціональне) харчування.
Дисбактеріоз у немовлят може бути транзиторним (тимчасовим), коли внаслідок різних факторів (недоношеність немовлят, ослаблення організму після важких пологів) виникає порушення нормального циклу або розвитку. Після стабілізації стану, як правило, до кінця другого тижня, нормофлора відновлюється.
Лікування дисбактеріозу
При постановці такого діагнозу лікування хворого слід поділяти на два етапи. Знижені бифидобактери можна відновити, якщо придушити зростання умовно патогенної мікрофлори. Це можна зробити декількома способами: антибіотики, антисептики внутрикишечного дії і імунопрепарати, містять бактеріофаги, здатні до виборчого поглинання і знешкодження всередині себе патогенних мікробів.
Для заселення в кишечник біфідо – і лактобацил зазвичай використовують пробіотики – препарати, що містять живу культуру корисних мікроорганізмів. Лікування слід починати якомога швидше. Затримка з корекцією балансу мікрофлори може дорого коштувати організму: запори, діарея, анемії, гастрити, артрити, дуоденіти, злоякісні новоутворення кишечника.
Щоб максимально убезпечити себе, важливо виключити стрес, авітамінози, алкоголь, переїдання, коли порушується нормальна ферментація надходить їжі. Не слід забувати про вплив віку, сезонних і кліматичних факторів.
Біфідобактерії знижені у дитини
Що робити, якщо аналіз калу на дисбактеріоз дав невтішні результати? Перше, що напрошується, – переглянути режим харчування та якість прийнятої їжі. Більшість проблем пов’язані саме з цим. Якщо є ускладнюючі фактори – антибіотики, променева терапія, наслідки перенесеної хвороби, стрес, втома по можливості мінімізувати їх вплив.
Далі необхідно ввести в організм біфідобактерії. Знижений вміст до 106 і менше? Це дає підставу вважати, що на тлі дисбіозу встигла розвинутися умовно патогенна мікрофлора. Результати аналізу, як правило, показують, які небажані мікроорганізми в першу чергу слід нейтралізувати і витіснити з кишечника.
Принагідно слід підкоригувати режим харчування дитини: жорсткий графік прийому їжі, виключення небажаних продуктів (солодощі, консерви, напівфабрикати, копченості). Більше натуральних продуктів: овочі, фрукти, горіхи, кисломолочні продукти.
Якщо у немовляти знижені біфідобактерії
У новонароджених дітей основної процес формування мікрофлори кишечника починається з першими порціями молозива матері. Немовля на світ з’являється стерильним. У пологовому залі він стикається з чужорідними бактеріями. Від того, як швидко дитина зможе отримати доступ до грудей матері, багато що залежить. В ідеалі це хвилини (до години). Більш тривала затримка, викликана різними причинами (важкі пологи, кесарів розтин, ослаблений або недоношена дитина) неминуче позначиться на здоров’ї малюка.
Материнське молоко – ідеальне джерело біфідо – і лактобактерій. Усунувши негативно впливають фактори, грудне харчування швидко відновить необхідний баланс. Інша справа, коли біфідобактерії знижені у немовляти, а він з тих чи інших причин не може приймати материнське молоко.
З-за несформованого імунітету виник дисбіоз, викликаний на перший погляд незначними факторами (прорізуванням зуба, щепленням, переохолодженням), може стати некомпенсованим. Залишати на самоплив такий збій не можна, необхідно комплексне лікування, засноване на результатах аналізу.
Якщо дитина не може отримувати молоко матері, слід віддати перевагу сумішей, адаптованим не тільки під конкретну вікову категорію, але і містять живі культури корисних бактерій. Такі суміші, збагачені захисними факторами, в них входять пребіотики, що створюють умови для хорошій приживлюваності мікрофлори в кишечнику немовлят.
Пробіотики
У ситуаціях, коли результат аналізу показує знижені біфідобактерії, і є необхідність швидко підвищити їх концентрацію в кишечнику, застосовуються препарати з живими культурами корисних мікробів. Розрізняють рідкі концентрати бактерій, що знаходяться в активній формі, і висушені ліофілізовані або сублімовані маси. Перші починають діяти одразу після потрапляння в організм. Інша група – перебувають в анабіозі мікроорганізми, потрапляючи в ШКТ, активність виявляють через певний час (момент проходження товстого кишечника).
Препарати корисної мікрофлори можуть містити одну культуру (монопробиотики) або кілька різних штамів бактерій (асоційовані). В окрему групу виділяють синбіотики – комплексні препарати, що містять основну культуру і набір біологічно активних речовин, що сприяють закріпленню бактерій в організмі (пробіотик + пребіотик).
Знижені біфідобактерії – не вирок. Який препарат придбати, вирішувати батькам після консультативного висновку спеціаліста. Є з чого вибирати: “Лінекс”, “Лактіалє”, “Біфідумбактерин”, “Ацилакт”, “Лактомун” та інші гідні представники біологічно активних добавок до їжі.
