Оператори мобільного зв’язку України. Історія розвитку стільникового зв’язку

Партійні діячі Радянського Союзу мали унікальну можливість спілкуватись прямо з салону своєї чорної «Волги» або «Чайки» за допомогою системи «Алтай». Вона являла собою об’ємну і важку коробку, більше нагадує валізу. Її можна було транспортувати тільки в автомобілі. Базова станція, яка представляла собою антену дальньої дії, розташовувалася на телевежі. Звичайно, доступ до секретної зв’язку мали лише вершки суспільства – керівництво країни, глави областей, члени партійного осередку, директори великих підприємств. Загальна кількість апаратів не доходило і до п’ятисот штук. А якість з’єднання було надзвичайно поганим. Це був прообраз сучасних мобільних систем.

Стільниковий зв’язок в світі

Перші щасливі абоненти могли користуватися «мобілкою» ще в 1983-м. Вона являла собою невеликий важкий цеглинка і коштувала в США близько чотирьох тисяч доларів.

На Україні стільникові телефони не були популярні за причини неможливості їх використання через відсутність мобільного зв’язку як такої.

Зародження стільникового зв’язку на Україні

Оператори мобільного зв’язку України з’явилися в 1993 році. Вірніше, це був єдиний представник бездротового зв’язку – «Український мобільний зв’язок».

Офіційним днем народження стало перше липня 1993 року. В історії ця дата запам’ятається дзвінком Президента України Леоніда Кравчука послу в Німеччині. Розмова тривала менше хвилини, але зв’язок була відмінної якості.

Звичайно, бездротова мова звучала в Києві і раніше — під час налаштування обладнання монтажниками.

«Український мобільний зв’язок» була монополістом три роки. У 1996-му з’явилися «Київстар», WellCOM, «Голден Телеком» і DCC.

Оператори мобільного зв’язку України пропонували користувачам телефони під вагою півкілограма, які коштували до двох тисяч доларів. Вартість хвилини всередині країни доходила до двох доларів. Нерідко рахунки приходили з числами з п’ятьма нулями. І це в доларах! Тоді як середня зарплата робітника за місяць не перевищувала п’ятдесяти.

До кінця 1993 року загальна кількість абонентів по країні наблизилася до трьох тисяч осіб. Найбільше їх було в Києві і Дніпропетровську.

Стандарт зв’язку був виключно NMT. Телефони були «залочены» під одного оператора.

Бурхливий розвиток

1999 рік запам’ятався тим абонентам, що оператори мобільного зв’язку України почали масово переходити на зручний і сучасний стандарт GSM. А це означає, що користувачі могли вільно вибрати стільникову компанію, просто помінявши СІМ-карту. Адже найбільш популярним способом користування стала передплачена знеособлена зв’язок. Ніяких договорів.

Телефони значно подешевшали. Хоча рахунку ще й виставляли в доларах, цифри вже не були такими захмарними.

Початок нового століття ознаменувався тим, що оператори мобільного зв’язку України почали активно ділити порожній сегмент за допомогою потужної реклами – бігбордів, промо-акцій, безкоштовної роздачі СІМ-карт.

У 2002 році абонентська база сягала дванадцяти мільйонів чоловік.

Хто саме надає зв’язок

За останні двадцять років бурхливий розвиток зазнала мобільний зв’язок України. Оператори з’являлися майже щорічно. CDMA, «Тримоб», «Приват Мобайл», «Утел», «Піплнет» — лише мала частина.

Найбільш популярні:

  • Оператор мобільного зв’язку «МТС – Україна». Правонаступник першої стільникового компанії «Український мобільний зв’язок». Дочірнє підприємство ВАТ «Мобільні Телесистеми» (Російська Федерація) з 2003 року (100 відсотків акцій). Довгий час використовувався бренд UMC. Остаточне перейменування відбулося в 2010 році. На даний момент ведуться переговори про використання назви Vodafone. В лютому 2015 року отримав ліцензію для розробки мереж 3G. Покриття майже на всій території України. Абонентська база — дванадцять мільйонів. Коди операторів мобільного зв’язку України, які є МТС або колись були частиною цієї компанії (Jeans, Ecotel, Sim-Sim, UMC) — 050, 066, 095, 099.
  • «Київстар» вийшов на мобільний ринок в кінці 1997 року. У 2000 році першим серед конкурентів надав доступ в Інтернет. У 2009 році відбулося злиття з мобільним оператором «Вімпелком» (в Україні був представлений брендом «Білайн»). В лютому 2015 року отримав ліцензію для розробки мереж 3G. Загальна кількість абонентів на сьогоднішній день перевищило двадцять сім мільйонів осіб. Коди операторів мобільного зв’язку України, які є компанією «Київстар» або колись були частиною цієї компанії («Ді-джус», «Мобілич») – 067, 068, 096, 097, 098.
  • Life:) останнім прийшов на український ринок у 2005 році. На даний момент сто відсотків акцій належить турецькому операторові Turkcell. Має ліцензію для використання мереж нового покоління 3G. Більш десяти мільйонів користувачів. Номерні коди – 063, 073, 093.

Висновок

Оператори мобільного зв’язку України за двадцятирічну історію існування збудували гідну сучасну мобільну мережу. Попереду ще багато роботи, далеко не на всій території країни доступний повний пакет послуг. Абоненти дуже чекають якнайшвидшого впровадження 3G і переходу на стандарт 4G.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/152612-operatori-mobilnogo-zviazky-ykrayini-istoriia-rozvitky-stilnikovogo-zviazky/