Турботу про майбутній урожай починай на стадії посадки саджанця. Це правило вірно по відношенню до всіх плодовим деревам і чагарникам, а для груші — особливо.
Можна посадити грушу і доглядати за нею роками, а врожаю так і не дочекатися. Можна посадити грушу і навіть встигнути поласувати першими соковитими плодами, а потім втратити з-за мороза, пошкодження або взагалі з невідомої причини. Примхливе дерево! І якщо ви всерйоз задумалися над питанням, як правильно посадити грушу, честь вам і хвала, бо принцип «вирив яму, встромив, засипав і нехай собі росте» тут не спрацює.
Особливостям, секретів та хитростей посадки груші присвячена наша сьогоднішня стаття.
Посадка груші: навесні чи восени?
Отже, перша дилема, яка виникає перед садівником, вирішили посадити грушу: коли краще садити? Навесні чи восени?
З південними регіонами все просто — безумовно осіння посадка вигідніше, бо у спекотне літо саджанцю важко прижитися. У північних краях питання також вирішується однозначно: садити тільки навесні, інакше в морозну зиму саджанець просто загине. А ось як бути дачникові середньої смуги?
Доводиться зважувати всі «за» і «проти». Перевага весняної посадки в тому, що не потрібно переживати з-за можливих морозів. За літо і осінь молоде деревце вже досить зміцніє, щоб потім пережити зиму (з укриттям, звичайно). У свою чергу за осінню посадку виступає той факт, що в цей період вибір саджанців у розсадниках значно більше, та й посаджені восени рослини в майбутньому відрізняються підвищеною зимостійкістю.
Більшість дачників воліють не ризикувати і вибирають весняну посадку. В цьому випадку можна придбати саджанці восени і на зиму прикопати їх, дотримуючи всі правила.
Посадку груші навесні найкраще робити 20-30 квітня, а восени — не пізніше 15 жовтня.
Куди посадити грушу: вибір місця і підготовка ями
Груша любить тепло і світло, тому бажано вибрати для майбутнього дерева добре освітлене місце, захищене від вітру. Ґрунтові води в ідеалі не повинні бути вище 3 метрів, груша не переносить надлишок вологи і погано росте на глинистих щільних ґрунтах. Не бажано садити грушу поруч з горобиною — у них однакові шкідники, не треба полегшувати їм завдання.
З місцем визначилися? Пора готувати посадкову яму. Ямою бажано зайнятися восени, навіть якщо планується весняна посадка груші. Справа в тому, що за зиму яма вже трохи підсяде, а значить після посадки саджанця можна не боятися «усадки» ґрунту, що нерідко призводить до заглиблення кореневої шийки деревця. А заглиблення для груші згубно. Тим, хто не встиг вирити яму восени, краще зробити це не пізніше, ніж за тиждень до посадки.
Глибина ями залежить від кореневої системи саджанця і повинна становити 40-50 сантиметрів, а ширина — близько метра. Можна викопати яму глибше і заповнити 2-3 відрами родючої землі, землі, змішаної з торфом або перегноєм, або землі упереміш з добривами (суперфосфатом або золою, азотних добрив краще уникати).
У центр обов’язково треба вбити кілочок — без підв’язки молоде грушеве дерево легко деформується. Дно ями рекомендують добре розпушити, а на стінках ями зробити насічки. Таким чином поліпшується вентиляція і стимулюється ріст коренів.
Перевірений спосіб посадки груші
Якщо ваш ділянка далекий не відповідає численним вимогам, що пред’являє груша, наприклад, грунтові води проходять близько або грунт глинистий, не варто зневірятися. Завжди можна спробувати посадити саджанець одним з нетрадиційних способів: з канавками або на горбок. Про даних методах посадки ми вже розповідали тут.
І сьогодні мова піде про не самому поширеному способі посадки груш та інших плодових дерев). Тим не менше цей спосіб перевірений роками, ефективний і, що важливо, дуже простий.
Насамперед необхідно підготувати до посадки саджанець. Для цього деревця підрізають самі товсті й могутні корені на 10-12 сантиметрів і повністю відрізають верхівку. Саджанець повинен являти собою по суті пряму палицю без гілок і листя висотою 70-80 сантиметрів. Потім коріння саджанця на годину поміщають у відро з водою.
Викопану з ями ґрунт змішують з золою в рівних пропорціях і розбавляють водою до консистенції дуже густої сметани. У цій «говорунці» ретельно вмочують коріння саджанця.
Землю на дні ями розпушують і викладають прямо на дно десять цілих сирих яєць. Після чого заповнюють яму тією самою сумішшю золи і ґрунту, в якому намочував коріння, і злегка присипають сухою землею. Настав час встановити в ямку наш саджанець. Тут найголовніше — уникнути зайвого заглиблення. Необхідно, щоб коренева шийка (місце де стовбур дерева переходить у корінь, не щеплення) виявилася на одному рівні з верхнім шаром ґрунту.
Щоб не помилитися, можна покласти на край ями якусь дошку або брусок, зробити позначку на вбитому в яму кілку і встановити кореневу шийку саджанця врівень з цією відміткою.
Тепер яму заповнюють землею настільки, щоб деревце зміцнилося, а потім розміщують по всьому периметру ями ще десяток яєць, і тільки після цього засипають яму землею «з горбком», який осяде після поливу.
Зріз верхівки саджанця замазують садовим варом або все тією ж сумішшю землі з попелом. Стовбур підв’язують до кілка. Тільки що посаджену грушу поливають з лійки з розрахунку два відра під одне деревце. Зрештою пристовбурні кола мульчують торфом, компостом, тирсою, хвоєю або навіть папером.
Яйця в посадковій ямі на довгий час забезпечать молоде грушеве дерево поживними речовинами, так що вам не потрібно буде турбуватися про підгодівлі. В крайньому випадку, цілі яйця можна замінити яєчною шкарлупою.
Бажаємо вам успіхів та великих врожаїв!
