Зміна поколінь танків стала назрівати в шістдесятих роках минулого століття. Випускаються машини вже не відповідали ідеям, матеріалів та можливостей, які їм могли надати конструктори. У той же час ясного розуміння образу нового танка, здатного увібрати в себе останні досягнення технологій, ще не склалося.

Харківський танк

Історія розпорядилася таким чином, що перший танк нового покоління Т-64 з’явився з конструкторського бюро і заводу, створив легендарний Т-34. Сучасна модифікація під назвою Т-64БМ “Булат” розвиває потенціал, закладений в перших моделях.

Перший у світі ОБТ

Нова машина, нащадком якої став український танк Т-64БМ “Булат”, була воістину революційним проривом. Вона поєднувала в єдиній системі не тільки технології, але і передові конструкторські концепції. На танк встановлювався опозитний двотактний багатопаливний двигун. Вперше в світі серійний танк оснащувався автоматом заряджання, що дало можливість відмовитися від заряджаючого і зменшити до трьох осіб екіпаж. Передове рішення ходової частини створювало чудову плавність ходу, що дозволяло вести прицільний вогонь сходу. Покращена гармата оснащувалася оптичним віддалеміром, згодом замінили на лазерний. Танк справив фурор в рядах потенційних супротивників, змусивши їх терміново створювати заходи протидії. Після заміни 115-міліметрового знаряддя на потужне 125-міліметрове, межа між середнім і важким танком остаточно стерлася. Тому Т-64 став першим у світі основним бойовим танком за класифікацією, яку він започаткував.

Радянські модернізації

З першої серійної партії, випущеної в 1968 році, танк постійно модернізувався. Крім зміни калібру гармати, йшли роботи над посиленням броньовий захисту, вдосконаленням ходової частини і приладового оснащення. До моменту припинення існування СРСР машина відповідала всім сучасним вимогам. Досить згадати, що саме харківські танки становили основу радянської військової угруповання, розгорнуту на заході. У той же час позначався обмежений модернізаційний потенціал, що з’явився платою за досягнення визначних результатів у зниженні ваги і розмірів машини.

Український Булат

Після розпаду СРСР армія України мала значним числом Т-64 різних модифікацій. Харківський завод імені Малишева, на якому вони створювалися, мав усі можливості для подальшого виробництва і модернізації. З урахуванням необхідності підтримання технічного рівня важкої бойової техніки, була розпочата вже власна програма модернізації, яка отримала назву Т-64БМ “Булат”. Інженерам належало вирішити безліч складних питань, пов’язаних з особливостями машини. Мала вага танка був не лише наслідком вдалої компонування, але й економії на запасі міцності елементів підвіски. Це обмежувало можливості щодо посилення бронювання. Проривний двигун виявився дуже примхливим і не дуже надійним. Подолання безлічі проблем дозволило розвинути все найкраще в Т-64БМ “Булат” і позбутися від недоліків базової моделі.

Модернізація основних систем

Посилення бронезахисту було найважливішою вимогою в процесі модернізації. Вагові обмеження, обумовлені характером підвіски, вимагали точного інженерного рішення. Воно було знайдено у вигляді створеної на Україні новітньої системи навісний динамічного захисту “Ніж”. Самі розробники впевнені, що вона є більш досконалою, ніж конкуренти. На Т-64БМ “Булат” встановили новітню 125-міліметрову гармату з поліпшеною системою наведення і стабілізації. Це значно підвищило точність вогню, особливо при русі. Нові електроприводи обертання башти скоротили час наведення на ціль. Докорінного вдосконалення піддався двигун машини. Крім збільшення питомої і загальної потужності на 150 кінських сил, різко зросла його надійність і ресурс.

Поліпшення обладнання

У версії приділено підвищену увагу системам управління вогнем, бойового управління та інформованості про тактичній обстановці. Вдосконалений прицільний комплекс Т-64БМ “Булат” стабілізовано в двох площинах. Встановлюється новий лазерний далекомір з діапазоном роботи до десяти кілометрів, що дозволяє також наводити керовані протитанкові ракети з напівактивною системою наведення. З’явився поліпшений нічний прилад для навідника. Для командира танка модернізований прицільно-спостережний комплекс. З’явилася можливість використовувати тепловізори, якими машина не оснащується з фінансових міркувань.

“Булат” на тлі конкурентів

Важливим результатом роботи над машиною стала демонстрація спроможності українських зброярів до самостійного розвитку. Т-64БМ “Булат”, характеристика якого не може бути негативною, слід визнати міцним середнячком. Поступаючись по багатьом позиціям більш просунутим модернізаціям російських, німецьких та американських танків, він дозволяє будувати боєздатні і сучасні бронетанкові сили. Західним танків “Булат” поступається системам управління і інформації. Незважаючи на поліпшення танкового знаряддя, показники німецької гармати вище. Проблемною залишається ситуація з бронюванням. Посилити бортову броню досить ефективно не вдалося, і в цьому відношенні танк зберігає логіку радянського військового планування, яка орієнтується на масоване застосування танків. У той же час він зберіг свої сильні сторони. Малий силует, низька маса, висока питома потужність, далекобійні протитанкові ракети роблять його небезпечним супротивником для “Абрамсів” і “Леопардів”. Відмінності з російськими модернізаціями Т-72 менш очевидні і криються швидше у різниці самих платформ. Танк Уралвагонзаводу має менш прогресивну ідеологію. Більш надійна ходова частина російської машини дозволяє простіше ставитися до проблем бронювання. Але єдиної думки з питання більш досконалого рішення не склалося. Т-64БМ “Булат” на тлі основних конкурентів виглядає цілком гідно.

Бойове застосування

Перше бойове хрещення Т-64 прийняв в Афганістані. З’ясувалося, що двигун танка мало пристосований до умов високогір’я, і застосовувати цю машину виявилося неможливо. СРСР експортував Т-64, використовуючи його тільки у власній армії, тому у танка немає такої насиченої історії, як у Т-54 або Т-72. Однак розгорнулися бої в районі Донбасу із застосуванням всіх видів зброї дозволили оцінити не тільки старі версії танка, але і Т-64БМ “Булат”, остання модернізація якого взяла в них участь. Втрати танків з боку Збройних сил України виявилися несподівано високими. Може бути, частково це пов’язано з тактикою і характером застосування броньованих машин. Але частина втрат слід відносити до певної уразливість танка. Насторожує непропорційно велике число машин, знищених із-за детонації карусельної підривання. Це може свідчити про критично слабкому бортовому бронювання. Незважаючи на проведені заходи, “Булат” також не продемонстрував переконливої переваги над старими машинами. Втрати його становили значний відсоток парку. Розцінюючи досвід застосування Т-64 в умовах, що склалися, слід визнати, що танки не показали себе з кращого боку. Є це результатом невмілість командування або технічних особливостей Т-64, доведеться розбиратися фахівцям.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here