Гірський Алтай, плато Укок

Чи доводилося вам коли-небудь чути про плато Укок? Може бути, ви вже встигли з’їздити в це приголомшливе і по-своєму унікальне місце? На жаль, у більшості випадків відповідь на обидва питання буде негативним. Так географічно склалося, що даний природний об’єкт знаходиться досить далеко від популярних туристичних напрямків. На плато Укок (Гірський Алтай) не організовуються чартерні рейси, не впорядковують до певного сезону веранди кафе і ресторанів, не відкриваються щорічно нові готелі, але, тим не менш, побувати тут варто при першому ж зручному випадку.

Дана стаття розповість про цьому приголомшливому об’єкт на карті Росії. Читач отримає всю необхідну інформацію для того, щоб одного разу, незважаючи ні на що, зібрати речі і відправитися на плато Укок. Як дістатися туди, які місця відвідати в першу чергу і на що звернути увагу до і під час поїздки? На всі ці питання спробуємо дати докладну відповідь. Отже…

Священне плато Укок. Загальний опис

Насамперед відзначимо, що даний географічний об’єкт розташований на півдні Алтаю, високо в горах, в тому місці, де проходить кордон між Росією, Казахстаном, Китаєм і Монголією.

На сьогоднішній день плоскогір’я входить в список ЮНЕСКО. І передумов для внесення в знаменитий перелік насправді було більш ніж достатньо. Перерахуємо деякі з них. По-перше, дана територія приваблює туристів своїм первозданним виглядом і суворою дикою природою. Взагалі плато Укок, фото якого можна зустріти практично в кожному атласі, присвяченому Російської Федерації, вважається важкодоступним. І, до речі, саме відсутність людської діяльності тут сприяло збереження природи в незайманому вигляді.

По-друге, зараз дана місцевість відкриє туристу масу цікавого. Наприклад, тут можна виявити цілющі радонові джерела, побродити серед стін колись процвітаючої, а нині – практично зруйнованої метеостанції часів СРСР, піднятися на курган-принцесу, помилуватися горами-четирехтисячнікамі і постояти на березі найчистіших озер, населених харіусом.

Особливості місця розташування

Як вже було згадано вище, плато Укок (Республіка Алтай) лежить високо в горах і має досить суворий клімат. Відомо, що ця територія у давнину була місцем поклоніння небесним силам. Саме сюди піднімалися ченці, поспішали чаклуни і спрямовувалися шамани в пошуках відповідей на свої одвічні питання.

Зараз же будь подорож на плато Укок – це шанс побувати в красивому і важкодоступному місці. І в той же час даний об’єкт відкритий всім національностям, бо вважається районом інтенсивної взаємодії різних культур євразійських етносів. Саме тому, до речі, його прозвали вівтарем Євразії.

У центральній частині плоскогір’я, на висоті більше 2 тисяч метрів розташована улоговина Бертекская, а з півночі плато обмежене однойменною хребтом. Не можна не відзначити і той факт, що на плато Укок абсолютно немає лісу, зате налічується безліч струмків, річок, боліт і льодовикових озер.

За Бертекской улоговині протікає головна річка зі складним ім’ям Ак-Алаха. З півдня плоскогір’я обрамляє величний масив під назвою Табин-Богдо-Ола. Льодовики живлять найважливіші річки в регіоні: Катунь, Іртиш і Ховд.

Масив плато Укок являє собою географічний і культурний центр Євразійського материка.

Що ж означає назва цього місця?

Тут однозначно стверджувати досить складно. Наприклад, в перекладі з монгольської «укок» позначає «масивна гора» або «велика височина, що має плоский верх». А ось на киргизькому мові слово «укок» вживається при позначенні всіх без винятку плоскогір’їв.

Місцеві жителі називають плато Укок своєрідним «кінцем всього». Повір’я говорить, що пасовища плоскогір’я розміщені на самому порозі небосхилу, вже за межами людського впливу. До речі, алтайці також вірять, що тут не можна кричати і взагалі голосно розмовляти, тому що це буде святотатством і образою духів.

Плато Укок. Як проїхати. Транспортна розв’язка

Насамперед, не можна не відзначити, що до плоскогір’я ведуть сложнопреодолеваемые дороги через високогірні перевали, до яких в долину р. Калуги можна доїхати по Чуйскому тракту. Однак далі цей шлях стає проходимо тільки для спеціалізованого транспорту.

До речі, слід взяти до уваги і той факт, що основну частину року перевали знаходяться в лавиноопасном стані і покриті снігом, також тут часто трапляються каменепади.

Розділ 5. Як дістатися самостійно на машині

В принципі, до селища Кош-Агач можна дістатися на будь-якому вигляді авто, а на прийнятній швидкості реально самостійно доїхати і до Теплого ключа. Сам перевал можна долати на автотранспорті тільки 2 місяці в році.

На плато зможуть дістатися тільки машини з повним приводом, грязьовими колесами, силовим обладнанням, лебідкою, джеком, двома запасками, повним баком і запасом палива в 60 л.

Крім цього, бувалі мандрівники радять їхати на плато Укок, фото якого часто зустрічаються в сучасних путівниках по країні, командами по 2-3 машини.

Розділ 6. Що таке «Зона спокою Укок»

«Зоною спокою» називається нове, що не має світових аналогів геологічне утворення, що служить свого роду біосфери, природних ресурсів цієї території. Міжнародна класифікація відносить новоутворення до тимчасової VI категорії, що позначає суто даний ресурсний заповідник.

Така градація буде використовуватися до тих пір, поки місцевості не присвоять постійну категорію.

До нинішнім завданням «Зони спокою» відноситься не тільки збереження природних ресурсів, але і заборона на проведення будь-якої господарської діяльності, яка так чи інакше може завдати шкоди заповідній місцевості.

Час та історія створення

Необхідність включити плоскогір’я в список особливо охоронюваних територій викликана збільшенням агресивного антропогенного втручання. Перші кроки для збереження всіх ресурсів плато Укок (Гірський Алтай) були зроблені ще в 60-70-х роках ХХ ст. Тоді місцева влада прийняли спеціальну постанову, яка контролювала пастбищную навантаження, забруднення річок, полювання і рибний промисел. Крім цього, кілька природних об’єктів плато були оголошені пам’ятниками природи.

В цілому варто відзначити, що на Укоке присутня велика концентрація археологічних пам’яток різних хронологічних періодів, починаючи від часів палеоліту і закінчуючи сьогоденням.

Тваринний і рослинний світ

До нашого часу флора «Зони спокою» повністю не вивчена. Хоча відомо, що основну масу складають високогірні степові види. Дуже слабо виражені лісові та альпійські риси. При високій самобутності флори плато Укок, відгуки про який в путівниках зустрічаються не так часто, як хотілося б, простежується її зв’язок з азійських рослинністю.

Щороку тут з’являється безліч видів рідкісних рослин: астрагали, остролодочники, алтайський ревінь, низький цибулю, живокіст, родіола морозна та ін.

У «Зоні спокою» також дуже різноманітний тваринний світ. Безхребетних тут представляють такі досить рідко зустрічаються в дикій природі лускокрилі, як звичайний аполлон аполлон феб, жовтянка монгольська, чорнушка Кеферштейна та ін. У водоймах плато укок водиться всього два види риб: харіус і алтайський осман.

До нашого часу плазунів і прісноводних тут не знайдено, зате мешкає безліч птахів. Дуже багато гусеподібных і ржанкоподібних, є тундрянка і біла куріпка, які відносяться до сімейства куроподібних.

У цілому в «Зоні спокою» мешкає більше 20 видів ссавців.

Багато видів тварин і рослин занесено в алтайську Червону книгу.

Укок – край вічної мерзлоти

Розвиток наледных явищ на західних улоговинах плато укок визначає неглибоке залягання багаторічної мерзлоти з обумовленою слабкою фільтрацією атмосферних опадів.

Роль численних утворень льоду в основному полягає в перерозподілі поверхневого стоку з осені на теплу пору року.

Полою часто насаджуються на розломи, утворені підземними водами. Сезонне їх поява підвищує інтенсивність роботи джерел і морозного вивітрювання. Крім цього, за рахунок них відбувається перезволоження прилеглої території, створюються умови для розвитку на даних ділянках вологолюбної рослинності.

Археологічні знахідки

У 90-ті роки минулого століття в Бертекской улоговині були зроблені сенсаційні знахідки. Тут виявили поховання культур, що існували ще в ІІІ — ІІ тисячоліття до н. е.

Розкопки скіфських курганів дали можливість ученим ознайомитися з культурою залізного століття. Світовим відкриттям стало виявлення в зоні спокою поховання «укокской принцеси».

Крім цього, в даному регіоні було знайдено величезну кількість поховань, кам’яних викладок, ритуальних комплексів і наскельних малюнків.

В цілому плато Укок (відгуки допитливих мандрівників не дадуть збрехати) – це воістину чудова природно-культурна скарбниця Євразії, яка потребує турботи і охорони.

Хто така принцеса плато укок?

Цим ім’ям стали називати мумію жінки, яку при розкопках знайшли російські археологи в кінці ХХ століття. Це відкриття стало одним з найважливіших в науковій сфері.

Курган, в якому була похована принцеса, на момент розкопок у 1993 році перебував у напівзруйнованому і розореному стані. Розкопки проводила доктор історичних наук археолог з Новосибірська – Н. Полосьмак.

Спочатку в кургані плато Укок принцеса не була знайдена. Там знайшлося місце стоянки, яке можна було віднести до залізного віку. На місці одного із стародавніх поховань археологи виявили колоду з тілом жінки, заповнену льодом. Розкривали похоронну камеру дуже акуратно, намагаючись не пошкодити вміст. Археологам довелося поступово розтоплювати лід протягом декількох днів.

Всередині виявили 6 коней зі збруєю та сідлами, дерев’яну колоду, заколоченную бронзовими цвяхами. Все це вказувало на поховання знатної особи середніх верств суспільства. У ході досліджень виявилося, що мумія належить до V-III ст. до н. е. Принцесі було 25 років.

Сьогодні вона зберігається в Новосибірському музеї. На даний момент для зберігання мумії ведеться будівництво будівлі, що нагадує курган, в якому вона була знайдена.

Проблеми регіону: Укок і будівництво газопроводу

На сьогоднішній день в даному регіоні визріла серйозна проблема. Газовики і чиновники хочуть прокласти по «Зоні спокою» газопровід.

В блозі Глави Республіки Алтай розміщений спеціальний агітаційний лист на підтримку будівництва газопроводу. Цей документ нібито підкреслює важливість для Алтаю домовленості «Газпрому» з якоїсь Китайською нафтогазовою компанією. Він також повідомляє, що будівництво даного об’єкта дозволить газифікувати найвіддаленіші райони, забезпечивши тим самим нові надходження в бюджет і робочі місця.

Плато Укок – унікальне найважливіша природна спадщина і надбання людства. Його важливість можна порівняти з Ейфелевою вежею чи Лувром. Принести такий чудовий природний парк в жертву прийдешнім мільярдам вкрай негідно. Зараз у світі повним ходом зростає обурення у зв’язку із знищенням унікальних пам’яток минулого, тому газове наступ на Укок стає ще сумніша/.

Прокладка згубного для навколишнього середовища газопроводу «Газпромом» порушує не лише законодавство РФ, але і багато міжнародні угоди, зокрема, ті, що мають відношення до який складався роками списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/92087-girskii-altai-plato-ykok/