Кожне покоління, на погляд старших людей, стає все більш невоспитанное, розкуту, безпринципне. Так було завжди і у всі часи, в приклад ставилися батьки: «От коли ми були маленькими, ми такого собі не дозволяли!». Але якщо порівняти сучасне підростаюче покоління і дітей, народжених в СРСР, ми явно бачимо, що вони були іншими, але не розуміємо чому.
Як виховували дітей в СРСР?
Якщо відкинути ідеологію країни рад, то діти були іншими, тому що самі батьки були не такими, як теперішні. У 99% діти з’являлися на світ у шлюбі, а не у вільних відносинах, рано народжувати у 15-16 років було верхом непристойності, і це було правильно.
Сімейні цінності в СРСР були дуже важливі для всіх без винятку, дітям прищеплювали повагу до старших, і була дуже сильна зв’язок між поколіннями. Люди раділи простим речам – відпочинку на березі річки з наметом, новим килимом на стіну, їли прості корисні страви без вишукувань і не заздрили багатства сусідів або родичів.
Дітей виховували батьки, які не мали таких глобальних проблем, як нинішні, не було такого поділу соціальних верств, всі мали приблизно однаковий рівень достатку, а раз були щасливі і задоволені дорослі, і діти зростали в атмосфері позитиву.
Ігри та розваги дітей в СРСР
З точки зору сучасних дітей, розваги у радянського підростаючого покоління були досить примітивними, але від цього не менш цікавими. Вони, так само, як і новомодні іграшки, розвивали кругозір, дрібну моторику, ерудицію, але при цьому не вимагали нечуваних витрат.
Велика увага приділялася рухливим іграм, фізкультури, а тому діти росли витривалими, сильними і здоровими. Більша частина ігор проводилася на свіжому повітрі, і вони були рухливими, на відміну від сучасних, коли практично всі ігри зосереджені в комп’ютері і планшеті, і дитині не потрібно докладати зусиль, або шукати собі компанію для розваг, адже у нього є все під рукою.
Трудове виховання дітей в СРСР теж було дуже розвинене, і допомога батькам ніколи не вважалася чимось незвичайним. Діти їздили в трудові табори «на картоплю», як практики, і в таких умовах їм просто ніколи було байдикувати. Розхожа фраза «праця облагороджує людину», як не можна краще свідчить про те, чому діти так відрізнялися від нинішніх.
Як навчалися діти в СРСР?
Ніяких шкіл раннього розвитку тоді не було і в помині, але основна частина школярів змогла отримати такі знання, що, будучи дорослими, вони без праці допомагають вирішувати задачки вже своїм дітям. Вчитися на «відмінно» було престижно, і всі бажали бути кращими. А ось двієчників зневажали і навіть не хотіли з такими дружити, що було хорошим стимулом для останніх, щоб підвищити успішність.
Звичайно ж, всі ми бажаємо самого кращого своїм дітям, а тому, варто трохи озирнутися назад і, можливо, запозичити з радянських часів, то найкраще, що робило дітей вихованими і щасливими.
