Протягом усієї своєї історії людям доводиться стикатися з травмами. Зростання урбанізації призвів до того, що рівень травматизації не тільки не зменшився, а, навпаки, почав зростати. У побуті нас оточують тверді дерев’яні і металеві предмети, тверде дорожнє покриття. Все це є загрозою для здоров’я.
Винахід, а потім і масове поширення автомобілів призвело до суттєвого збільшення кількості травм. До того ж результатом дорожньо-транспортних пригод нерідко стає смерть. На жаль, так людству доводиться розплачуватися за прогрес.
З медичної точки зору, однією з найбільш серйозних різновидів ушкоджень вважаються черепно-мозкові травми, а також їх наслідки. Найпоширеніший посттравматичний синдром при черепно-мозкових травмах – головні болі у людини, які можуть мати гострий та хронічний характер.
Гострі посттравматичні головні болі
Гострі посттравматичні головні болі у людини, як правило, виникають протягом перших двох тижнів після отримання черепно-мозкової травми. Вони можуть служити сигналом про розвиток будь-яких патологічних процесів в мозку. Тому при діагностиці лікар повинен виключати забиття головного мозку, внутрішньочерепні гематоми, а також субарахноїдальні крововиливи.
Головні болі при внутрішньочерепних гематомах з’являються тому, що оболонки головного мозку здавлюються, а внутрішньочерепний тиск підвищується. Розвиток таких болів може відбуватися через декілька годин, днів і навіть тижнів після отримання травми. Вони відрізняються стійкістю. При цьому такі головні болі можуть бути локалізованими на боці гематоми або дифузними, супроводжуватися нудотою і блювотою, а також порушеннями в психіці та іншими неврологічними порушеннями. Для усунення хворобливого симптому використовуються болезаспокійливі препарати.
Субарахноїдальні крововиливи відрізняються тим, що викликаються ними головні болі у людини виявляються дуже інтенсивними, що посилюються при рухах головою. Крім того, при субарахноїдальних крововиливах підвищується температура тіла, іноді виникають епілептичні припадки.
При забоях головного мозку головні болі носять локальний характер, є особливо вираженим на боці удару.
До того ж посттравматичні головні болі можуть виникати не при травмах голови, а при ушкодженнях м’яких тканин шиї, порушеному функціонуванні скронево-нижньощелепних суглобів.
Посттравматичні головні болі хронічного характеру
Якщо тривалість головних болів після отримання черепно-мозкової травми перевищує 8 тижнів, фахівці говорять про їх хронічний характер. Найчастіше, такі болі не залежать від наявності неврологічних порушень або тяжкості ушкодження.
Тривати хронічні посттравматичні головні болі можуть місяці і навіть роки, з часом вони можуть прогресувати. Болі бувають давлять, тупими, свердлувальними, стучащими, пульсуючими. При цьому найчастіше вони мають дифузний характер, рідко локалізуються на певних ділянках.
Напади головного болю можуть тривати годинами, іноді болючі відчуття не проходять протягом кількох днів. Хронічні посттравматичні головні болі, як правило, супроводжуються дратівливістю, швидкою стомлюваністю, шумом у вухах, запамороченнями. Люди, що страждають такими болями, нерідко стають метеозалежними.
Способи лікування
Для лікування посттравматичних головних болів застосовуються такі групи лікарських засобів:
• анальгетики;
• нестероїдні протизапальні препарати;
• антидепресанти;
• ноотропні препарати;
• міорелаксанти (їх призначення показано спільно з нестероїдними протизапальними засобами та антидепресантами при головних болях напруги).
Крім цього, при появі посттравматичних головних болів часто необхідно усувати депресивні порушення допомогою психотерапії.
