Соняшниковий шрот: ГОСТ, склад, виробники

Соняшниковий шрот – цінний кормовий продукт, який широко використовується в сільському господарстві. Його застосування дозволяє значно підвищити продуктивність тварин і птиці, збільшивши тим самим рентабельність ферми. Згодовуватися шрот соняшниковий може як у чистому вигляді, так і у складі комбікормів.

Види

Являє собою цей корм побічний продукт виробництва соняшникової олії. Тобто в якості сировини при його виготовленні використовуються звичайні насіння. Виробництво соняшникової шроту виконується в два етапи:

  • Насіння надходять під прес, внаслідок чого виділяється соняшникова олія – цінний харчовий продукт.
  • Виконується процедура екстракції. З віджатою маси за допомогою спеціальних розчинників (найчастіше бензину) виділяють залишки масла.

За такої технології виходить так званий звичайний шрот. Іноді кінцевий продукт піддають ще й тепловій обробці. Такий шрот називають тестированным.

Використання

Як вже згадувалося, застосовується соняшниковий шрот по більшій частині в якості корму при вирощуванні сільськогосподарських тварин і птиці. Цінність його полягає в основному в тому, що він містить дуже багато протеїнів. А вони, власне, і відповідають за набір тваринами м’язової маси, а також їх зростання. В якісному шроті білка може міститися до 60 %. При цьому протеїни абсолютно повноцінні за амінокислотним складом. За даним показником шрот перевершує навіть багато злакові.

В протеїні соняшникової шроту містяться такі амінокислоти, як цистин, лізин, триптофан і метіонін. До складу цього корму входить і ще один корисний елемент — клітковина. Вона безпосередньо впливає на перетравність тваринами, а в особливості жуйними, їжі. Містяться в шроті і різного роду мінеральні мікроелементи. Особливо багатий цей вид корму фосфором і калієм. Також до його складу входять цинк, марганець, залізо, мідь, кобальт, йод, азот. Містяться в шроті і вітаміни: В, Е і А.

Входять у склад шроту і залишки масла (до 15 %). За якістю воно набагато перевершує кормове, так як має низьку ступінь окислення і великий відсоток вмісту фосфоліпідів.

Переваги продукту

Використання такого корму, як соняшниковий шрот, дозволяє:

  • поліпшити обмін речовин у споживаючих його тварин;
  • підвищити відсоток перетравності тваринами інших видів кормів;
  • знизити ризик смертності;
  • підвищити середньодобовий приріст;
  • зміцнити імунну систему;
  • поліпшити загальний стан тварин;
  • підвищити якість м’яса, молока і яєць.

Дорослим тваринам цей корм дають зазвичай в дробленому вигляді, а молодняку — в розмеленому, причому як в сухому стані, так і зволоженим. Також дуже часто шрот додають в мішанки.

Склад продукту

Таким чином, цей вид корму обов’язково повинен відповідати вимогам ГОСТ. Шрот соняшниковий (технічні умови, тобто вимоги до його складу, зазначаються у спеціальних таблицях) зовні являє собою масу сірого або коричневого кольору, містить, як уже згадувалося, масло, клітковину і різні мікроелементи. У таблиці нижче представлені найбільш важливі показники, що наочно демонструють кормову цінність цього продукту. Зазначені в ній цифри — частина технічних умов по ГОСТ 11246-96.

Показник

Кількість в шроті

Звичайному

Тестированном

Протеїну не менше (%)

39

39

Клітковина не більше (%)

23

23

Енергетична цінність (к. е.)

0.968

0.968

Розчинного протеїну (по відношенню до загального змісту)

68

Сирого жиру

1.48

1.48

Золи не більш

1

1

Продукт з таким складом вважається таким, що повністю відповідає ГОСТ. Шрот соняшниковий, реалізований у нас в країні, зазвичай відрізняється високою якістю. Регулює його складу ГОСТ 13496.

Шкідливі домішки

Як бачите, це цінний продукт і дуже корисний – шрот соняшниковий. Склад такого корму дозволяє з успіхом використовувати його як у тваринництві, так і в птахівництві. Однак, як і в будь-якому іншому продукті, в шроті може міститися невелика кількість шкідливих або непотрібних компонентів. Їх допустимий відсоток також визначається ГОСТом.

Показник

Для шроту

Звичайного

Зразку, що тестується

Залишкового розчинника (%)

0.1

0.08

Домішок (каміння, земля, скло і т. д.)

Присутність не допускається

Свинцю

0.5

0.5

Ртуті

0.02

0.02

Нітратів (мг/кг)

450

450

Т-2 токсину

0.1

0.1

Летючих речовин і вологи

7-10

9-11

Вологість маси соняшникової шроту при зберіганні не повинна перевищувати показника в 6 %. Інакше продукт почне пліснявіти і підгнивати.

Виробники

Випускається шрот соняшниковий у багатьох державах світу. Причому Росія з виробництва цього продукту займає одне з перших місць. Також дуже багато його виробляють в Україні, Аргентині, ПАР, Пакистані, Китаї, США та Індії.

У Росії шроти випускають численні олійноекстракційні заводи, жирові комбінати. До найбільш популярним вітчизняним виробникам відносяться: ОЕЗ «Південь Русі», «Астон», «Агрокомплекс», «Аткарский ОЕЗ», «Мельник» та деякі інші.

Найбільш великими постачальниками такого продукту, як шрот соняшниковий (фото розфасованого і насипного корми можна бачити на цій сторінці), є «Серпень Агро», ТК «Агроресурс», «Веста», «Трионис».

Деякий час тому експертами незалежного Російського інституту національних проблем були досліджені корми вітчизняного виробництва на предмет наявності ГМО. У чорний список після цього потрапили багато фірм, що випускають шрот соняшниковий. Виробники «Prioskol’e», «Черкізово», «БЕЗРК-Белгранкорм» — це найвідоміші компанії, в кормах яких містяться генномодифіковані продукти. Є в списку і деякі інші, більш дрібні фірми. В принципі, використання кормів, що містять ГМО, в Росії не заборонено. Однак внесені в чорний список виробники продають цей продукт, не попередивши покупця про наявність у ньому генномодифікованих компонентів.

Вимоги Госту

Нормативи, визначені державними стандартами, підприємства, що випускають шрот, повинні дотримуватися не тільки відносно складу продукту. ГОСТом контролюється також якість:

  • Сировини, використовуваного для виготовлення шроту. Насіння повинні відповідати ГОСТ 22391.
  • Упаковки. Розфасовується шрот соняшниковий в паперові мішки, що відповідають ГОСТ 2226. При цьому маса упакованого таким чином шроту не повинна перевищувати 30 кг Допускається також відпускати продукт без фасування (насипом).
  • Маркування повинно наноситись згідно з ГОСТ 14192. На мішках в обов’язковому порядку проставляється напис «Берегти від вологи». При відвантаженні продукту насипом всі належні характеристики зазначаються в супровідній документації.

У мішки може насыпаться як шрот соняшниковий гранульований, так і насипний.

Шрот та макуху

З насіння соняшнику роблять ще один вид цінного корму – макуха. Від шроту він відрізняється насамперед способом виробництва. Роблять макуха просто шляхом віджиму насіння. Екстрагування він не піддається. Тому й склад він має не зовсім такий, як шрот. Макуха соняшникова містить ще більше корисних речовин. Як і шрот, він часто входить до складу комбікормів.

Історія соняшнику

Таким чином, виготовляється шрот із звичайних насіння. Використовувати його для годівлі тварин почали вже дуже давно. Батьківщиною соняшнику є Північна Америка, і є свідчення того, що культивується це рослина вже більше 5 тис. років. В Європу воно було завезено приблизно в 1500 році іспанцями.

Як олійна культура вперше соняшник почав використовуватися у нас в Росії. У 1900 році російськими селекціонерами були виведені нові його сорти. Їх насіння містили до 60 % олії. У вирощуваних раніше сортах цей відсоток становив лише 28 %.

Крім соняшникової сьогодні випускаються і інші види шроту. Наприклад, соєвий. Це також дуже цінний кормовий продукт. Але, на жаль, у наш час вирощується просто величезна кількість ГМО-сої. І при виробництві шроту вона використовується дуже активно. З соняшником ж селекціонерами-генетиками робота практично не проводилася. Фермери і великі сільськогосподарські компанії по всьому світу вирощують в основному тільки звичайні сорти і гібриди. Перевагою соняшнику перед соєю є і його невимогливість до складу грунту та кліматичних умов.

Правила зберігання

Перевозити соняшниковий шрот можна будь-якими видами транспорту. ТЗ при цьому повинно бути продезинфицированным і чистим. Зберігають шрот або насипом у критих приміщеннях, або штабелями в мішках. Не допускається попадання на продукт прямих сонячних променів. Склад повинен бути обладнаний вентиляційною системою. Насипний шрот слід періодично перемішувати. Мішки повинні лежати на стелажах або піддонах. Не можна допускати нагрівання шроту більш ніж на 5 градусів у порівнянні з температурою навколишнього середовища. Термін зберігання шроту соняшникового, виготовленого з дотриманням вимог Госту, становить три роки.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/77895-soniashnikovii-shrot-gost-sklad-virobniki/