Мікроспорія у кішок: симптоми, діагностика та лікування

0
1689

Мікроспорія у кішок — це заразне захворювання, яке вражає шкіру, шерсть і кігті тварини.

Мікроспорію провокують гриби роду Microsporum, що вражає не тільки кішок, але і коней, морських свинок, а також людини.

Симптоми мікроспорії у кішок

Інкубаційний період цього захворювання складає від 2 місяців і іноді доходить до 9. Основні рознощики мікроспорії — це кішки, особливо бездомні. Хвора тварина виділяє спори грибів разом з ураженими волоссям, лусочками шкіри. Захворювання не залежить від сезону року і мікроспорії схильні як кошенята, таки дорослі кішки. Заразитися мікроспорія можна при безпосередньому контакті хворого вихованця зі здоровим, через предмети догляду, підстилку і навіть корм, загалом, через всі ті предмети, на яких може міститися шерсть хворого тваринного.

Слід відзначити високу стійкість спір у зовнішньому середовищі, до тепла і дезінфікуючих засобів. Вони можуть зберігати свою життєздатність до 5 років на уражених волоссі і в межах двох місяців у грунті!

У кошенят захворювання може протікати в різних формах (прихованої, поверхневої і в запушенных випадках — у глибокій).

Дорослі кішки найчастіше хворіють прихованою формою мікроспорії, тому частіше оглядайте свого вихованця і звертайте увагу на наступні ознаки мікроспорії:

  • поява висипу. Звичайно, цей ознака захворювання дуже важко помітити особливо у тварин з довгою і густою шерстю;
  • уважно стежте за поведінкою своєї кішки. При мікроспорії тварини стають неспокійними, починають чесати певні ділянки тіла;
  • згодом свербіння посилюється, на тілі кішки з’являються місця, де шерсть обламується (стає коротшим, ніж інші волоски) або ж зовсім випадає;
  • шкіра в місцях випадіння шерсті може бути набряклою і навіть мати синюшний відтінок.

Коли захворювання переходить в глибоку (фолікулярну) стадію з’являються такі симптоми як:

  • лущення шкіри в місцях, де випала шерсть;
  • дрібні осередки ураження зливаються і утворюють обширні області випала з вовною;
  • з’являються ранки і скоринки, так як мікроспорія провокує свербіж, кішка розчісує шкіру, інфекція поширюється, виділяється ексудат і засихає скориночкою;
  • вогнища запалення поширюються на лапках, мордочці, в районі хвостика і на самому хвості.

Діагностика мікроспорії

Самостійно поставити діагноз мікроспорія досить важко, так як лікар проводить ряд досліджень, щоб не поплутати стригучий лишай у кішок з трихофитией, коросту та фавусом.

  1. Огляд кішки, біля основи уражених волосків буде видно наліт із спор грибка;
  2. Огляд вовни і шкірного покриву за допомогою лампи чорного світла (лампи Вуда). Доктор погасить освітлення і включить спеціальну лампу, світло від якої буде падати на шерсть тварини. Уражені волосинки будуть давати зеленувате світіння;
  3. Ветеринар візьме зішкріб зі шкіри, яка вражена мікроспорія для лабораторних досліджень, а також необхідно взяття мазків.

Лікування мікроспорії у кішок

Щоб повністю позбавитися від стригучого лишаю потрібно близько півтора місяця. Остаточне одужання констатується тільки після повторних аналізів!

При поверхневих формах зазвичай призначають застосування мазі Мікосептін, Міконазол та інші. Застосовують і спреї, такі як Зоомиколь, Кубатол. Існують також спеціальні шампуні та креми.

Всередину застосовують таблетки Фульвицина, Фунгивина, Грифулина і т. п. Таблетки застосовують близько трьох-чотирьох тижнів разом з кормом, з розрахунку 25 мг препарату на 1 кг маси тіла кішки.

Можливо також застосування вакцин — Поливак, Микродерм.

Обов’язкове застосування імуностимулюючих і вітамінних препаратів, а також препаратів, що підтримують печінка (протигрибкові ліки дуже агресивно діють на печінку тварини).

Не варто займатися самолікуванням, обов’язково відвідайте лікаря і виконуйте його приписи. При правильному і своєчасному лікуванні стригучий лишай виліковується.

Також пам’ятайте про те, що це захворювання небезпечно для інших тварин і людей.

Профілактика мікроспорії

  1. Регулярна вакцинація кішок;
  2. Запобігання контакту домашніх тварин з бродячими собаками і кішками;
  3. Дотримання гігієнічних норм і правил утримання домашніх тварин;
  4. Регулярне прибирання та дезінфекція предметів побуту кішки;
  5. Регулярна обробка від бліх і кліщів;
  6. Нормальні умови утримання кішки і забезпечення повноцінним, якісним кормом.

 
 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here