МВФ (розшифровка — Міжнародний Валютний Фонд) був створений в 1944 році на конференції в Бреттон-Вудсі в США. Його цілі спочатку декларувалися так: сприяння міжнародному співробітництву у сфері фінансів, розширення і зростання торгівлі, забезпечення стабільності валют, надання допомоги у розрахунках між країнами-членами і надання їм засобів з метою виправлення порушення рівноваги в платіжних балансах. Проте на практиці діяльність Фонду зводиться до стяжательству для меншості (країн і транснаціональних корпорацій), яка, крім інших організацій, контролює і МВФ. Допомогли кредити IMF, або МВФ (розшифровка International Monetary Fund), державам? Робота Фонду впливає на світову економіку?
МВФ: розшифровка поняття, функції та завдання
IMF розшифровується як International Monetary Fund, МВФ (розшифровка абревіатури) в російськомовній версії виглядає так: Міжнародний Валютний Фонд. Ця міжурядова організація покликана сприяти валютному співробітництву на базі консультування його членів і виділення їм кредитів.
Завданням Фонду є закріплення твердого паритету валют. Для цього держави-члени встановили їх у золоті та доларах США, домовившись не змінювати їх більше десяти відсотків без згоди Фонду і не відхилятися від цієї рівноваги при здійсненні операцій більше, ніж на один відсоток.
Історія створення і розвитку Фонду
В 1944 році на конференції в Бреттон-Вудсі в США представники сорока чотирьох країн вирішили створити єдину базу економічного співробітництва щоб уникнути девальвації, наслідком якої в тридцятих роках була Велика депресія, а також в цілях відновлення фінансової системи між державами після війни. У наступному році на основі підсумків проведеної конференції був створений МВФ.
СРСР також брав активну участь у конференції та підписав Акт про заснування організації, однак згодом так і не ратифікував його і не брав участь у діяльності. Але в дев’яностих роках, після розпаду Радянського Союзу, Росія та інші країни — колишні союзні республіки вступили в МВФ.
У 1999 році в МВФ входило вже 182 країни.
Органи управління, структура і країни-учасниці
Штаб-квартира спеціалізованої організації ООН – МВФ знаходиться у Вашингтоні. Керівним органом Міжнародного Валютного Фонду є Рада керуючих. У нього входять власне керівник та заступник від кожної країни-учасниці Фонду.
Виконавча рада складається з 24 директорів, які представляють групи країн або окремі країни-учасниці. При цьому розпорядчим директором завжди є європеєць, а його першим заступником — американець.
Статутний капітал формується за рахунок внесків держав. Нині до МВФ входить 188 країн. Виходячи з розміру сплачуваних квот між країнами розподіляються їхні голоси.
Дані МВФ говорять про те, що найбільшу кількість голосів належить США (17,8%), Японії (6,13%), Німеччини (5,99%), Великобританії і Франції (4,95%), Саудівській Аравії (3,22%), Італії (4,18%) і Росії (2,74%). Таким чином, США мають найбільшу кількість голосів, є єдиною країною, яка має право вето на найважливіші питання, обговорювані в МВФ. А багато країн Європи (і не тільки вони) просто голосують так само, як Сполучені Штати Америки.
Роль Фонду у світовій економіці
МВФ постійно стежить за фінансовою і валютною політикою країн-членів та станом економіки в усьому світі. З цією метою щороку проводяться консультації з урядовими організаціями щодо курсів валют. З іншого боку, держави-члени повинні консультуватися з Фондом з макроекономічних питань.
Країнам МВФ видає кредити, пропонуючи країнам позикові кошти, які вони можуть використовувати для самих різних цілей.
У перші двадцять років свого існування Фонд давав кредити в основному розвиненим країнам, але потім ця діяльність була переорієнтована на країни, що розвиваються. Цікаво, що приблизно з цього ж часу почала своє формування неоколоніальна система в світі.
Умови країнам для отримання кредиту від МВФ
Щоб держави-члени організації могли отримати кредит від МВФ, вони повинні виконати цілий ряд політичних і економічних умов.
Така тенденція сформувалася у вісімдесятих роках двадцятого століття, і з часом тільки продовжує посилюватися.
МВФ-банк вимагає виконувати програми, які, по суті, ведуть не до виходу країни з кризи, а до згортання інвестицій, припинення економічного зростання та погіршення соціального становища громадян в цілому.
Примітно, що в 2007 році був найсильніший криза організації МВФ. Розшифровка світового спаду економіки-2008, як стверджують фінансові аналітики, можливо, і була його наслідком. Ніхто не хотів брати в організації кредити, а ті країни, що отримали їх раніше, прагнули раніше терміну погасити заборгованість.
Але стався світова криза, все встало на свої місця, і навіть більше. МВФ у результаті збільшив свої ресурси в три рази і впливає на світову економіку ще сильніше.
