Фарборозпилювач необхідно відрегулювати на максимальну ширину струменя. При цьому перевіряють форму факела на аркуші фанери. При першому легкому натиску на курок з фарборозпилювача повинен виходити повітря, а потім барвистий склад. Фарборозпилювач регулюють до тих пір, поки не утворюється рівномірно насичений кольором віялоподібний факел барвистого складу. Якщо склад лягає дуже густо (жирна струмінь — слабке розпилення), треба збільшити кількість повітря, що поступає (підвернути регулятор повітря), якщо склад лягає недостатньо густо (суха струмінь — надмірно сильне розпилення), необхідно зменшити доступ повітря.
Подачу малярного складу регулюють за допомогою редуктора, розташованого на кришці нагнітального бака. Таке регулювання необхідна перед нанесенням барвистого складу.
При роботі фарборозпилювач слід тримати так, щоб струмінь фарби падала на поверхню під прямим кутом; склад наносять смугами, перекриваючи попередню смугу приблизно на 4-5 см. При фарбуванні нижній частині стін необхідно присісти, щоб струмінь весь час падала на поверхню під прямим кутом.
У процесі фарбування фарборозпилювач необхідно пересувати рівномірно, з однаковою швидкістю. При швидкому русі на поверхню буде наноситися недостатня кількість фарби, при занадто повільному поверхня буде перенасыщаться і барвистий склад буде стікати.
При нанесенні барвистого складу головка фарборозпилювача повинна знаходитися на відстані 20-30 см від оброблюваної поверхні. Якщо тримати головку фарборозпилювача далеко від поверхні, малярний склад не долетить до неї, в результаті чого будуть великі втрати матеріалу і різко знизиться продуктивність праці. Якщо головку фарборозпилювача тримати надто близько до поверхні, відбудеться перенасичення барвистого шару і утворюються патьоки, на виправлення яких знадобиться витратити додатковий час і матеріал.
В процесі роботи необхідно час від часу обережно перемішувати барвистий склад. Місця, де з’єднуються кольори різних кольорів (відсадка від карниза, простінка тощо), фарбують за допомогою щитка-лінійки або щитка з довгою рукояткою. Щиток-лінійку прикладають до поверхні, що фарбується по лінії стику двох різних кольорів, дещо нахиляючи її від себе. Колер наносять в першу чергу по цій лінії. Щиток треба щільно притиснути до поверхні, інакше колер буде частково пробиватися під нього і заллє суміжну поверхню.
«Довідник молодого маляра», Ф. Ф. Мовчан
