Ніколи особливо не замислювався про способи розмноження рослин. Буряки, моркву, редиску, всяку зелень-приправу вирощують насінням, смородину чорну і червону – живцями або відводками, тюльпани, лілії та ін. квіткові культури, а також цибулю, часник – цибулинами і т. д. Ну, розмножують (по-різному) і розмножують, спокон віків, ну і добре. Не замислювався, поки не помітив: бульби картоплі, якими посівали город, з роками як би вироджувалися, не кажучи вже про те, що з кожним роком вони все більше і більше заражалися різними хворобами. Така ситуація непокоїла все більше, тому що місця під картоплю на городі залишалося все менше по мірі збільшення кількості грядок з іншими корисними овочами. То освоювали на грядках болгарський перець, то різні види капусти (білокачанну, кольрабі, брокколі і т. д.). Та й сад (яблуні, малина, смородина, аґрус, обліпиха) встиг розростись до пристойних розмірів. Відмовитися від посадки картоплі взагалі думки не було, вважали, що це була б втрата традицій і пам’яті наших предків, яких ми любимо і переконані в тому, що вони є нашими добрими ангелами-охоронцями. Висновок напрошувався сам собою: краще менше, та краще, тобто потрібно більш уважно ставитися до посадкового матеріалу, щоб отримувати більш якісні бульби картоплі.
Загальна інформація
Отже, у рослинному світі завдяки різноманітним способам виробляти собі подібних особин свого виду відбувається нескінченна зміна поколінь кожного виду. Зрозуміло, що в процесі розмноження можуть виникати унікальні комбінації генетичного матеріалу, що тягнуть за собою поява спадкових змін в організмі. Таким чином виникає генетична різноманітність особин в межах одного виду і закладаються основи мінливості та подальшої еволюції того чи іншого виду. Рослини утворюють насіння в результаті запліднення жіночого організму чоловічим через запилення квіток. Однак, майже всім представникам царства рослин властиво бесполовое розмноження, зване вегетативним. Воно здійснюється вегетативними органами: стеблами, корінням, листям, у тому числі шляхом відводків, живцювання і щеплення, а також видозміненим корінням і пагонами: бульбами, цибулинами, вусами. Відразу слід зазначити, що при розмноженні насінням вдала комбінація ознак того чи іншого рослини може бути порушена (стверджують при цьому, що порушена напевно), тому що насіння утворюються в результаті статевого розмноження, яке пов’язане з рекомбінацією генів. Безстатеве розмноження дозволяє більш швидко збільшувати чисельність особин даного виду (в сприятливих умовах). До того ж при такому способі розмноження всі нащадки мають генотип, ідентичний материнському. Вважається, що при безстатевому розмноженні практично не відбувається збільшення генетичного різноманіття, яке могло б виявитися дуже корисним при необхідності пристосуватися до нових умов існування. З цієї причини, враховуючи мудрість природи, переважна більшість живих організмів періодично або постійно розмножуються статевим шляхом.
Отже, нам представляється вельми корисним знати, що сукупність нових рослин, виникли вегетативним шляхом від одного материнського рослини, називається клоном (від грец. клон – «нащадок», «гілка»). Освіта клонів дозволяє кожній рослині мати однорідне потомство, повторювати себе в своїх нащадках без зміни спадкових якостей. Клонуванням створюється можливість зберегти початкові властивості материнських рослин протягом досить тривалого часу.
Клонування картоплі
Переваги клонування ми вже відзначили. Але є і недоліки, в тому числі і при розмноженні бульбами. Так, різні бактеріальні та грибні хвороби, проникаючи в бульбу рослини (у тому числі і картоплі), долаючи природний імунітет, щорічно накопичуються все зростаючій кількості і починають передаватися з одного покоління в інше. Через бульби картоплі передається також вірусна і нематодная інфекція. В результаті картоплю через ряд поколінь швидко вироджується; як наслідок, його продуктивність сильно знижується, а в зимовий час бульби погано зберігаються і загнивають. З цієї причини фахівці-городники радять картоплю для посадки готувати особливо ретельно. Ідеальним вважається клоновий добір картоплі, тобто відбір бульб з найбільш врожайних кущів під час збирання врожаю. Як правило, з таких кущів відбирають дрібні і середні картоплини (не більше курячого яйця). Вони здатні дати повноцінний урожай і займають менше місця при зберіганні. У разі наявності у кущі тільки великих бульб, їх допустимо розрізати на кілька часточок. Бульби повинні бути чистими, без слідів хвороб, плям і пошкоджень, наприклад, дротяником. Тріщин і бородавчастих наростів також не повинно бути, тому що вони можуть бути ознаками багатьох захворювань.
Представляється цінною ще одна рекомендація: після викопування насіння слід «зазеленить», тоді вони краще зберігаються. Щоб бульби отримали зелену забарвлення, їх тримають два тижні на сонці, періодично перемішуючи. Звичайно, за цей час бульби здобувають гарну зелену забарвлення і стають зовсім непридатними для їжі – як людям, так і гризунів. Зберігати бульби для посадки рекомендується в льосі при температурі близько +4?C. При більш високій температурі вони можуть зів’янути, що призведе до погіршення їх властивостей як посадочних клонів. Останню перевірку посадкових бульб роблять безпосередньо перед посівом. Бульби проращиваются на світлі до отримання паростків довжиною 0,5-1 див. В цей час звироднілі бульби добре видно своїми ниткоподібними паростками. Такі бульби треба безжально викидати. Іноді все бульби дають ниткоподібні паростки, що означає їх виродження через спеку, в яку вони потрапили ще влітку при визрівання. В такому випадку треба шукати інший посадковий матеріал, толку від бульб з ниткоподібними паростками не буде.
Дуже важливим представляються рекомендації про відбір насіннєвих бульб картоплі ще у період їх вирощування, коли відзначають найкрасивіші товсто-стеблові кущі без ознак захворювання на листках. Надалі ці кущі перевіряються особливо: кількість і розмір бульб під ними повинні підтвердити їх силу. Вони повинні дати вдвічі-втричі більше картоплі, ніж інші кущі, а бульби повинні бути здоровими на вигляд, а інше покаже зберігання.
Висновки:
Досвідчені городники ведуть первинну селекцію, застосовуючи клоновий добір матеріалу. Це нескладно – відбирайте на насіння картопля від найбільш врожайних здорових кущів, у яких багато бульб, рівних за розміром, чистих, не пошкоджених хворобами, без дрібниці, потворних бульб химерної форми. Відбирайте бульби, які мають типову для сорту форму. І відразу складайте їх окремо. Це і буде ваш золотий фонд, який здатний забезпечити підвищення врожайності на 30 – 50 відсотків. Саме клоновий добір дозволить не тільки збільшити врожайність, але і захиститися від вірусних захворювань картоплі, які називають ще хворобами виродження. Заражені вірусами кущі не гинуть і не відразу відстають у рості. Але при копке ви відрізните хворе потомство – за потворній формі бульб, схожих на чудернацьких тваринок, а також – якщо бульби дуже різні за розміром: кілька великих і багато дрібниці. Навіть якщо такі великі бульби дуже красиві, рівні, все одно не відкладайте їх під майбутню посадку, хоч і велика спокуса. Бульби від зараженого куща не дадуть здорове потомство, так що дійте твердо: краще менше, так краще! Прості правила клонового відбору не тільки не дають знижуватися врожаям купленого сорти, але і можуть збільшити початкові врожаї: за 2-3 роки відбору бульб від кращих кущів урожай зазвичай сам собою піднімається на 30-50%, хоча його не складно і подвоїти. І далі підтримувати на цьому рівні довгі роки, але не забуваючи при цьому про регулярній зміні сортів. І ще: поточний відбір покращує не тільки врожайність по масі, але і стійкість до хвороб.
